Пединівська волость
Зовнішній вигляд
Пединівська волость | ||||
Центр | Пединівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 685 (1886) | |||
Населення | 10 218 осіб (1886) | |||
Густота | 59.6 осіб / км² | |||
Пединівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Пединівка.
Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 8 сільських громад. Населення — 10218 осіб (4996 чоловічої статі та 5222 — жіночої), 1572 дворових господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6811 | 4402 |
Приватної власності | 8546 | 4879 |
Іншої власності | 328 | 273 |
Загалом | 15685 | 9554 |
Поселення волості:
- Пединівка — колишнє власницьке село, 1150 особи, 231 двір, православна церква, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів.
- Будище — колишнє власницьке село, 997 осіб, 166 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 вітряних млинів, 2 цегельних заводи.
- Верещаки — колишнє власницьке село, 528 осіб, 89 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
- Гнилець — колишнє власницьке село, 800 осіб, 141 двір, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
- Журавка — колишнє власницьке село, 1541 особа, 244 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 9 вітряних млинів.
- Майданівка — колишнє власницьке село, 829 осіб, 111 двір, школа, православна церква, постоялий будинок, водяний і 3 вітряних млини.
- Моринці — колишнє власницьке село, 2800 осіб, 406 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, базари, 11 вітряних млинів.
- Сегединці — колишнє власницьке село, 700 осіб, 129 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1912 роках — Яким Мусійович Зацаринний[2],[3];
- 1913—1915 роках — Євмен Павлович Відоменко[4],[5],[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |