Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка2
Додати тему | Ця сторінка обговорення користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач AHbot (внесок, журнали) о 06:00 UTC (17911 хвилин тому). |
- https://vsiknygy.net.ua/neformat/48895/
- https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ&pg=PA73&lpg=PA73&dq=%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B8+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&source=bl&ots=5MMlOcUXib&sig=-OuMVB3u_YXAzqDoQeE1h6ahTvY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjmuKmP79raAhXCVSwKHXV1CtkQ6AEIkwEwDQ#v=onepage&q=%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%BB%D0%B8%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%8E&f=false
- https://espreso.tv/article/2017/07/16/5_romaniv_protystoyan
- http://www.modernlibrary.com/top-100/100-best-novels/
- http://texty.org.ua/pg/news/editorial/read/49332/Trudnoshhi_perekladu_Ukrajinskoju_perekladeno_lyshe_27_iz
-
http://www.imdb.com/name/nm0000081/?ref_=fn_al_nm_5 Користувач:Yasnodark/Чернетка3 http://www.european-athletics.org/ http://www.eurovisionsports.tv/
Автори порталів:Користувач:ZZZico,Користувач:Lorry,Sanya3,,Незалежний дописувач,Silin2005,Гриць,Gutsul, Ykvach,Helgi,Sergiy O.,Klepkoilla,Микола Бакаєв,Bodyk13,VlAleVas,SamOdin,Krupski Oleg,InkBoB, Користувач:,Іра Омелич,MaryankoD,Lystopad ,Olegvdv68,Dim Grits,,AS,Alex79,Gromko,Grinpin,Birczanin,YarikUkraine ,Lukian,Bohdan p,Алтухов Сергей,Yevhen,Askold,SkeinProject,Gerbeda,Артем В. Коновалов,,Віщун,Friend, Микола Мороз,Dimant ,Aced,Olegvdv68,Juriy tyshkun,Demetrios,MayorQuimby, Impro,Grin00000,AndriiKhmelkov,!-ArtMaster,Erud,Taras Z,StSasha,Roman Z,Olegzima, Vovk,Lvova,Oleksii0,Генек,Корінь,Kamelot, 日本地理,Perohanych, Xkbz, Mcoffsky,Грищук ЮН,Misha motsniy,Вальдимар,Tttaaannne,Ketrin,Антон патріот,Treak,Olmi, Ельдар позниш ,TheLotCarmen,Ser GoDo, KuRaG,Oleksiy.golubov,IrynaMus,Zakarpattya,George Chernilevsky,,,Ser GoDo,Temporary , Даринка Когутяк,Сіверян,Taromsky,UAWeBe,Бахтін,+Jonson,Leonst, 193.84.22.98,
Даґлас Едамс "Путівник, для тих, хто подорожує автостопом по Галактиці":
Цитата перша "На околиці села, на пагорбі, стояв дім. Фасадом він був повернутий до безкраїх нив Західної Англії. Звичайний цегляний будинок - нічого особливого: старий будинок, якому років із тридцять. Чотири вікна його були розташовані ніби навмисне так, щоб не викликати захвату у випадкового перехожого. Артур Дент був власником цього будинку і тому цей витвір архітектурного мистецтва так-сяк його влаштовував. Він жив у будинку майже три роки. Раніше мешкав у Лондоні, але виїхав звідти. Місто дратувало Артура. Йому було років тридцять, він був високий, чорнявий, і його весь час переслідувало почуття внутрішнього розладу. Артура непокоїло питання - з якої це причини люди завжди цікавляться, чому в нього такий занепокоєний вигляд. Артур працював на місцевій радіостанції й запевняв своїх друзів, що його робота набагато цікавіша, ніж вони можуть уявити. Та певно воно так і було: більшіть Артурових друзів працювали в рекламі.
У ніч із середини на четвер пішов дощ, путівець розвезло. На ранок визирнуло яскраве сонце і його проміння востаннє осяяло оселю Дента. Місцева рада не попередила господаря будинку, що має намір розгорнути будівництво проїзду.
- Вставайте, містере Дент, - сказав він, - не робіть дурниць. Не будете ж ви, справді, лежати тут до скону віків. - Л. Просер спробував надати очам зловісного блиску, але йому це не вдалося. Містер Просер переніс центр ваги із лівої ноги на праву, та легше йому не стало. Упевненість у тому, що ця затія - марна справа, міцнішала з кожною хвилею. Головне за такої ситуації - не втратити почуття власної гідності.
- Пропоную вам заклад, - Артур хлюпнув на нього грязюкою, - хто заржавіє першим: я чи ваш бульдозер. - Гадаю, що вам краще не чинити опір, - сказав містер Просер, крутячи на голові хутрову шапку. - Проїзд однаково буде збудований! - Цікаво, - Артур тягнув час, - кому потрібен ваш проїзд? - Себто як “кому потрібен”, - містер Просер зібрався насваритися на нього пальцем, потім передумав і засунув руку в кишеню. - Нам необхідно будувати дороги. Проїзди - це такі пристосування, які допомагають одним людям дуже швидко переміщатися із пункту А в пункт Б, а іншим - із пункту Б в пункт А. Мешканці пункту В, який міститься між А і Б, можуть до нестями ламати голову над питанням, що такого особливого е в пункті А, коли туди прямує стільки бажаючих із Б, і чим це знаменитий Б, який притягує, мов магнітом, стількох мешканців пункту А. Як було б добре, думають мешканці пункту В, коли б люди раз і назавжди обрали собі місце проживання і не гасали по світу. Містер Просер хотів би опинитись у пункті Г. Цей пункт був розташований далеко від пунктів А, Б і В. Він би волів мати там затишний будиночок і прикрасив би його своєю колекцією бойових сокир. А свій час проводив би у пункті Д, тобто в найближчій до пункту Г пивній. Л. Просер навіть знав, де б він розмістив колекцію - над вхідними дверима. Його дружина скорше віддала б перевагу виткій троянді, але він наполягав на сокирах. Сокири він любив понад усе на світі. А нині посмішки бульдозеристів укидали його в жар. Містер Просер переніс центр ваги із лівої ноги на праву, та легше йому не стало. Упевненість у тому, що ця затія - марна справа, міцнішала з кожною хвилею. Головне за такої ситуації - не втратити почуття власної гідності.
- Послухайте, Денте, - містер Просер перейшов у наступ, - у вас було доволі часу, щоб подати скаргу. - Доволі часу, - ревнув Артур. - Та я вперше почув про це учора; приперся якийсь роботяга, і коли я запитав його, чи не прийшов він вимити вікна, він сказав, що прийшов зносити будинок. Звичайно, він не одразу зізнався. Ні, спочатку він вимив кілька вікон і злупив із мене п’ятірку. - Але ж плани реконструкції було вивішено в нашій конторі дев’ять місяців тому. - Звичайно ж. Тільки-но я почув новину, як одразу пішов прямісінько туди. Мені здається, ви не дуже їх рекламували. Нікого про них не повідомили. - Вони висіли на стенді... - На стенді? Мені довелося перевернути догори дном вашу богадільню, перш ніж я знайшов їх на горищі... - Саме там у нас дошка оголошень. - ...з ліхтариком. - Мабуть, не стало електрики. - Цього разу світло зникло разом із східцями. - Яка різниця. Врешті-решт, ви ж знайшли план.
- Так, - погодився Артур, - знайшов. Він був запхнутий у розбитий унітаз, який у свою чергу був похований під купою мотлоху в найтемнішому закутку горища. Там на дверях табличка “Обережно, леопарди”. У небі пропливла хмаринка. Вона кинула тінь на Артура Дента, що незворушно лежав у холодній грязюці. Вона кинула тінь на дім Артура Дента. - Вашу халупу важко розцінювати як пам’ятник архітектури, - насупився містер Просер. - Можете називати мій дім як завгодно. Від цього він не стане подобатися мені менше. - Ось бачите, проїзд вам сподобається ще більше. - О, замовкніть на милість, - мовив Артур Дент, - замовкніть і котіться звідси подалі. Та прихопіть із собою цей проклятущий проїзд. Ви дієте протизаконне і чудово це розумієте. Містер Просер роззявив рота, хапаючи повітря. В його уяві виникла незбагненна для його розуму, але приємна для його душі картина. Яскраве полум’я пожирало будинок Артура Дента, а сам він, лементуючи, тікав геть, поміж лопаток стирчали три списи. Останнім часом подібні видіння досить часто з’являлися містеру Просеру, що, однак, не дуже його тішило. От і зараз він так рознервувався, що, заїкаючись, не міг вимовити ані слова. - Послухайте, Денте... - спромігся сказати він зрештою. - Що ще? - запитав Артур. - Як ви гадаєте, чи дуже постраждає цей бульдозер, якщо я візьму і проїдусь прямісінько по вас? - Думаю, що дуже, - відповів Артур. - Помиляєтесь, зовсім ні, аніскільки не постраждає, - гаркнув містер Просер і пішов геть, дивуючись, чому його мозок заполонили тисячі кіннотників.
За дивним збігом обставин слова “зовсім ні” були б відповіддю на запитання: чи підозрював Артур, що його найближчий друг походить не від мавпи, що він виходець з однієї маленької планети неподалік зірки Бетельгейзе, а зовсім не з Гілдфорда, як сам запевняв. Артур Дент не мав щонайменшого уявлення про зірку Бетельгейзе. Його приятель прилетів на Землю майже п’ятнадцять років тому й майже одразу увійшов у місцевий світ. Усі ці роки він досить вдало прикидався безробітним актором. Його звали Форд Префект. Він сам обрав собі це ім’я, - на його думку таке, що найменше привертає увагу. Зовнішністю Форд Префект також не дуже вирізнявся. Руде, трохи кучеряве волосся він зачісував назад. Шкіра - тонка й прозора - так щільно обтягувала обличчя, що, здавалося, ось-ось трісне. У цьому обличчі, безсумнівно, було щось незвичайне, але ніхто не міг сказати, що саме. Можливо, застиглий погляд, що від нього у співрозмовника починали сльозитися очі. Можливо - надто широка посмішка, від якої здавалося, що він ладен вчепитися вам у горлянку. Нові приятелі вважали Форда екстравагантним, але не здатним когось образити, диваком і випивакою, одне слово, ексцентричною людиною. Форд полюбляв, наприклад, з’являтися непрошеним на університетську вечірку, напивався там і починав суперечку з астрофізиками, беручи їх на глузи. Закінчувалося це тим, що його виганяли втришия."
.........................................................................................
Цитата друга: "Посеред хаосу лиш один чоловік стояв, заткнувши берушами вуха, й дивився на небо з глибоким сумом. Він один знав, що діється. Знав це з тієї миті, коли серед ночі його розбудив інфрадельтахвильовий датчик. Як довго він чекав цього! Але коли сигнал був розкодований, жах заполонив його серце. Із усієї множини розумних рас, які населяли Галактику й могли б принести планеті Земля прогрес і процвітання, він менш за все хотів, щоб це були вогони. Зрештою, кінець невизначеності. Він знає, що робити. Тільки-но корабель вогонів просвистів над головою, він розстібнув сумку. На долівку вивалились сценарій “Йосип і чарівний плащ” та рукопис “Нового Священного Письма”. Більше вони йому не знадобляться. Він був готовий. Повністю, Він знав, де його рушник. На Землі запала тиша. І це було навіть гірше, ніж гуркіт. На якийсь час усе завмерло. Величезні кораблі зависли над найбільшими державами. Непорушно вони висіли в небі, здоровезні, важкі, як гори, наче виклик законам природи. Сам факт їхньої присутності викликав нервовий шок. Адже кораблі висіли у небі, заперечуючи тим самим встановлені норми й звичні закони. Цеглини не літають. Нарешті щось клацнуло, зашурхотіло, ніби вітерець серед листя. Це самовільно увімкнулись усі комплекси хай-фай, усі радіоточки, телевізори, касетники, радіотранслятори, репродуктори, автомобільні радіоприймачі. Кожна порожня консервна бляшанка, урна, вікно, пральна машина, кружка, кожен шматочок металу запрацював як резонатор. Перед тим, як перестати існувати, Земля перетворилася на єдину гігантську акустичну систему. Але не для трансляції концерту чи шоу, а для передачі короткого повідомлення.
- ЛЮДИ ЗЕМЛІ, ПРОШУ ВАШОЇ УВАГИ, - пролунав голос. І найостанніші скептики заридали - настільки висока була якість квадрофонічного звуку з непомірне малим рівнем спотворення. - ГОВОРИТЬ ПРОСТЕТНИК ВОГОН ДЖЕЛТЦ-ЧЛЕН ГАЛАКТИЧНОГО КОМІТЕТУ ПЛАНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ, - вів далі голос. - ЯК ВАМ, БЕЗСУМНІВНО, ВІДОМО, ЗГІДНО З ПЛАНОМ РОЗВИТКУ ПЕРИФЕРІЙНИХ РАЙОНІВ ГАЛАКТИКИ, ЧЕРЕЗ ВАШУ СОНЯЧНУ СИСТЕМУ НАМІЧЕНО БУДІВНИЦТВО ШВИДКІСНОЇ ГІПЕРКОСМІЧНОЇ МАГІСТРАЛІ. СПІВЧУВАЮ, АЛЕ ВАША ПЛАНЕТА СЕРЕД ІНШИХ ПІДЛЯГАЄ ЗНИЩЕННЮ. УВЕСЬ ПРОЦЕС ЗАБЕРЕ НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ЗЕМНИХ ХВИЛИН. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ. Гучномовець вимкнувся. Паніка охопила землян. Хвилі жаху прокотилися натовпами. Зверху люди скидались на металеві стружки на аркуші паперу, під яким рухався магніт. Хотілося бігти, але куди? Здивовані вогони знову ввімкнули гучномовець. - НАМ НЕ ЗРОЗУМІЛЕ ВАШЕ СПАНТЕЛИЧЕННЯ. УСІ КРЕСЛЕННЯ Й НАКАЗ ПРО ПОЧАТОК БУДІВНИЦТВА ВИСІЛИ У МІСЦЕВІЙ ПЛАНОВІЙ КОНТОРІ НА АЛЬФА ЦЕНТАВРІ ПРОТЯГОМ ОСТАННІХ П’ЯТДЕСЯТИ ЗЕМНИХ РОКІВ. ВИ МАЛИ ДОСИТЬ ЧАСУ ДЛЯ ПОДАННЯ АПЕЛЯЦІЇ. ЗАРАЗ ПІЗНО ПРОТЕСТУВАТИ Й ОБУРЮВАТИСЬ. Гучномовець вимкнувся. Його голос луною прокотився по всій Землі. Велетенські кораблі одночасно розвернулись у небі. Легко й невимушене, мов метелики. Розкрились люки - зяючі чорні прямокутники. Нарешті хтось прийшов до тями, настроїв радіопередавач на потрібну хвилю і відбив тремтячими руками звернення від імені планети до кораблів вогонів. Ніхто не дізнався, що саме було у зверненні, проте всі почули відповідь. Гучномовець увімкнувся ще раз. Роздратований голос мовив: - ВИ ХОЧЕТЕ СКАЗАТИ, ЩО НІКОЛИ НЕ БУЛИ НА АЛЬФА ЦЕНТАВРІ? БОЖЕ, ТА ЦЕ Ж ЛИШЕ ЗА ЧОТИРИ СВІТЛОВИХ РОКИ ВІД ВАС. ПЕРЕПРОШУЮ, АЛЕ ЯКЩО ВИ НЕ ВИЯВЛЯЄТЕ ЕЛЕМЕНТАРНОГО ІНТЕРЕСУ ДО СВОЇХ ВЛАСНИХ СПРАВ, ЦЕ ВАШЕ ОСОБИСТЕ ГОРЕ. ПРОМЕНЕВІ ПРИСТРОЇ - ДО БОЮ! Світло водоспадами полилось із люків. - НЕ РОЗУМІЮ, - долинув голос із невимкнутого гучномовця, - ЦЕ Ж ЦИВІЛІЗАЦІЯ АПАТИЧНИХ ІДІОТІВ. МЕНІ ЇХ ЗОВСІМ НЕ ЖАЛЬ. Запанувала жахлива тиша. Почувся жахливий гуркіт. Запанувала жахлива тиша. Будівельний флот вогонів зник у зоряній безодні." http://vet.in.ua/menu/drugs.php?id_drugtype=6
http://www.aufrussisch.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/Triathlon
http://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?f=47&t=6520
http://slovopedia.org.ua/29/53410/22263.html
http://www.lspa.eu/files/study/lection_materials/U.Svinks/Vardnica_krieviski.pdf
Робота в Україні та передумови до вбивства
[ред. код] | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. |
У 2012—2016 роках вів блог журналіста в інтернет-газеті «Українська правда»[1], де друкувалися його політико-аналітичні матеріали та інтерв'ю з провідними політиками, бізнесменами й митцями України та інших держав. На каналі «ТВі» вів програму «Проти ночі з Павлом Шереметом». З вересня 2015 року вів ранкові програми на «Радио Вести» по вихідних «Шоу Павла Шеремета», де серед іншого критикував Віктора Шокіна та звинувачував у рейдерстві директора департаменту комунікацій МВС Андрія Шевченка (саме та людина, що зараз робить офіційні заяви про слідчі дії з приводу вбивства журналіста[2]) та Миколу Мартиненка[3]. З 2016 року — працює по буднях — у програмі «Ранок Павла Шеремета». В рамках цієї програми щочетверга виходили спецвипуски під назвою «Чистий четвер»[4], де Шеремет послідовно викривав корупційні схеми владних структур та олігархів України. 19 липня в останньому ефірі «Ранок Павла Шеремета»[5] жорстко критикував допінгові спецоперації ФСБ, вчергове викривав в рейдерському захопленні «ТВі» та називав негідником Миколу Княжицького, виявляв думку радіослухачів щодо зв'язку Сергія Лещенка з Костянтином Григоришиним, критикував зашкарублі радянські стереотипи про військову форму України, зокрема, десантників (за кілька годин після ефіру за збігом обставин помер син згадуваного в ньому легендарного десантника Маргелова , родоночальника критикованої Шереметом радянської форми, керівник «Фонду сприяння військам спеціального призначення та герой РФ, Олександр Маргелов[ru][6]) та морської піхоти, спростовував радянські міфи та підтримував її оновлення . Згадував про недостатнє спілкування зі своїм другом покійним Борисом Нємцовим через свою принципову відстороненість від діючих політиків. Та повідомив про зникнення начальника департаменту електропостачання «Укрзалізниці»[7]), підкреслюючи при цьому, що «головне, щоб не повернулися окаянні 1990-ті, коли бандити творили, що хотіли». В останні тижні радіороботи активно поглиблював свої знання української мови та регулярно проводив 15-хвилинки української мови, плануюючи у майбутньому вести повноцінні ефіри українською мовою.
Останнє інтерв'ю у житті дав Андрію Куликову та його колезі як гість в ефірі "Громадського радіо, де підкреслював важливість спілкування українською та білоруською мовою, говорив про різницю між вимовою на українській, білоруській та російській мові, а також між тарашкевицею та наркомівкою, критикував білоруську владу та розповів про розгін опозиційної молоді на Батьківщині.[8]. Соцмережі порівняли вбивство Павла Шеремета з тими самими лихими 90-тими, про важливість неповернення яких казав Шеремет в останньому прямому ефірі[9].
Павло Шеремет неодноразо фахово розглядав офшорні скандали[10][11], можливість збройного перевороту в Україні[12] та ситуацію з Олександром Онищенком. Незадовго до смерті Шеремет ретвітнув запис Олексія Навального "Ну что за скоты, а? Олега снова посадили в ШИЗО. «Сидел днем на кровати» та висміяв створення пам'ятника пропуску у закритому російському місті Желєногірськ[13].
Хатія Деканоїдзе, не називала жодних версій, і висловила занепокоєння тим, що така подія відбулась перед хресною ходою УПЦ МП.[14] 21 липня 2016 року у денному ефірі радіо «Вести» та днем раніше на каналі 112-Україна[15] пов'язав вбивство журналіста із хресною ходою колишній заступник генпрокурора Микола Голомша.
Натомість, за словами політолога Михайла Павліва, колишній заступник генпрокурора Віталій Касько, розповів, що останнє журналістське розслідування Павла Шеремета було безпосередньо пов'язана з ситуацією щодо конфлікту між партіями коаліції з приводу невдалої спроби приватизації Одеського припортового заводу[16][17].
Севгіль Мусаєва-Боровик, головний редактор сайту «Українська правда», де працював журналіст, повідомила, що Павло Шеремет та Олена Притула останні місяці помічали за собою стеження. А також те, що Павло Шеремет щоранку їздив на підірваному авто.[18][19].
| Довге обговорення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
tps://knigogid.ru/books/1599-brittle-innings/toread
Український аніме-фендом[ред. код]Український Аніме-фендом — неформальне субкультурне товариство, що формує український Фендом. Значною мірою зосереджено на українізаційній діяльності аніме та манга через японську, англійську і інші мови. Уся ця діяльність гуртується навколо команд, у свою чергу організованих клубами анімешників і отаку та інтернет-порталами, форумами (групи перекладачів манґи, аматорського дубляжу, творення аніме-літератури…) он-лайн. Гарними прикладами є: FanVoxUA і UkrDub. Окремо стоять фестивалі, які в теорії з певного часу не є одноосібним рупором клубу-організатора, але на практиці усі окрім деяких, не стосуються українського культурного простору фанатів японської культури. Щодо українського російськомовного аніме-фендому, він в рази більший ніж перший, втім так само в рази менший ніж просто неукраїнський. Має велику кількість аніме-контенту, єдине мовне середовище зумовлює наявність в достатньому для ознайомлення дубляжі російською навіть найменш цікавих публіці аніме, манґи та інших супутніх товарів російською мовою. Утім, він є скоріш автономією до російського аніме-фендому, та майже не бере активної участі у його розвитку ні у вітчізняній ні у іноземній, виступаючи більше споживачем російського продукту. Аніме-інфраструктура в Україні[ред. код]Окрім структури: Анімок, що переростають в Аніме-клуб, а згодом у загальнонаціональний Аніме-фендом, що в сукупності має в Україні існуючі також магазини аніме та манги, й атрибутики, що обслуговують анімешників та отаку, а також — різноманітні тематичні фестивалі, що стають рушійною силою у популяризації японської культури на теренах нашої держави; також — є прямими організаторами концертів японських гуртів в українських містах. Існує і кілька майстерень інтузіастів, що шиють одяг для вітчизняних Visual Keiщиків, кавер-виконавців та косплеєрів, таких як, наприклад Чернігівська Klepsydra[3] та Донецька TSUBASA[4]. У 2014 році виникла перша українська оригінальна j-pop група «JAPANDA», яка узяла участь у національному відборі на пісенний конкурс Євробачення. Похизуватися витворами своїх рук, чи досягненнями у колі аніме-культури, звісно, масштабно можна лише на фестивалях, що дуже вражають оточуючих своїм креативом і епатажністю. Зовсім нещодавно почали виникати і «аніме-газети», про події в вітчизняному аніме-фендомі, такі, як наприклад Харківська «СєгодНЯ!»[5], що існувала з 2007-го по 2009-й роки. Попри все, досі в Україні немає жодного Манґа-кафе. Українські аніме-клуби[ред. код]Українські Аніме-клуби — об'єднують анімешників, отаку, косплеєрів та різноманітних поціновувачів японської культури для спільного перегляду аніме та манги, спілкування, та суміжної діяльності, що стосуються японської культури та японських субкультур. Характерною рисою є те, що більшість українських аніме-клубів були створені і існували до широкого розповсюдження Інтернету в Україні наприкінці 1990-х років або початку 2000-х. Вони різноманітними способами намагалися поширити інформацію про аніме, манґу та японську культуру в Україні. Перші аматорські переклади аніме та манґи на українську відбувалися ще у 1990-х роках минулого століття. При тому,що перші аніме-сеірали почали показувати лише на початку 2000-х років. У ті часи, аніме-клуби існували зокрема для головного — перегляду колекцій аніме на дисках, що були у дефіциті. У таких клубах, були спеціальні альбоми з аніме-дисками, які оберігалися, обраним «головою». Також, у папках велася історія діяльності клубу і береглися анкети учасників. Іноді, клуб мав до 1000 учасників у найбільших містах та до декількох сотень аніме-колекцій на дисках та касетах. Типовим у цих клубах, є завзяте використовується анімешного сленгу та елементів японської мови. Зазвичай, у клубі є «голова клубу», що має своє прізвисько, часто це японське ім'я чи ім'я аніме-манга персонажу, або ж — улюбленого J-Rock-музиканта. Зазвичай, у таких клубах усі учасники називають одне-одного прізвиськами, використовуючи свій сленг, що часто ґрунтується на японській мові. Наслідком впливу подібних клубів на українське суспільство, ми маємо розповсюдження такого слова, як «няша», «няшний», «ня» та багато подібних, що стали загальновживаними у суспільстві. З поширенням інтернету, аніме-клуби почали зникати, хоча досі існують і створюються нові.
З 1997-го року і до 2009-го року існував перший і найвідоміший аніме-клуб України, столичний Crystal Power (скорочено CP(ЦП) або КП) під керівництвом Сандри Жукової. Кожен рік він збирав на власний день народження анімешників зі всієї України. Став всеукраїнським, утворивши діяльні філії у Львові, Запоріжжі та інших містах, потім навіть міжнародним, мавши представництва у США, Польщі, Росії та Македонії. «Crystal Power» зробив один із найбільших внесків у популяризацію аніме,манґи та японської культури в Україні. Про нього писали японські письменники та журналісти, у ньому творилися театральні, музичні та косплей-колективи. Але, з наступом «доби Інтернету», популярність усіх, у тому числі і Київських, українських аніме-клубів впала, спричинивши майже повне зникнення таких формувань. Короткостроково у Києві з'явився і зник клуб «Nakama's», «tomodachi»[6][7] й «Каміґава»[8]як і безліч інших, що лишаться невідомими загалу. Восени 2014 року було відкрито київський філіал аніме-клубу «Міцурукі» [9][10]. Клуб активно розвивається з того часу, та проводить щотижневі сходки. Окрім того клуб організовує декілька щорічних масових заходів, таких як святкування дня анімешника, та річниці створення клубу.
Місто Львів — це Столиця українського фендому. Там існують регулярні анімки, та широке коло поціновувачів аніме та манги. На «Міцуруках» цього не зробиш, оскільки мало хто взагалі не цікавиться аніме, крім окремих людей, які приходять не часто. А на сходках «Ренмея» це в принципі не можливо, бо вони відбуваються раз на кілька років, засвідчити їх анімку можна не часто. Були ще такі клуби, як «ЛСД Львів» та «АнімеЛьвів». «АнімеЛьвів», псевдоанімешний клуб «Нагасакі», — через деякий час, майже усі вони зникли. Зрештою зараз майже усі фани аніме перейшли або до Міцурукі, або просто зустрічаються маленькими групами по власних будинках. Хоча, треба відмітити, в останній час відбувається деяке пожвавлення, через притік нових молодих аніме-фанів та активну діяльність старих учасників і нових команд фан-даберів.
З 2006-го року існував тернопільський аніме-клуб, який так і називався: «Тернопільський аніме-клуб». Він не уславився майже ніякою активною діяльністю, хіба спробою перекладів манґи і організованим виїздом на аніме-фестивалі. Однак саме з цього клубу вийшли відомі особи: фан-дабер та співачка «Русалка», та «Deity». Наразі, нещодавно, у Тернополі був відновлений аніме-клуб, який назвали «НЯкай Українською»[11]. Новий клуб, був створений у 2013-му році, анімешниками минулого клубу і широким колом молодих фанатів японського мистецтва. Такий факт, свідчить про відновлення тенденцій на створення аніме-клубів в Україні. Зокрема, це можна пояснити активною популяризацією і поширенням аніме і манга, що були перекладені на українську мову.
Десь з 2003-му року існував хмельницький аніме-клуб «Tsuki no Seiza». Але коли його голова, під прізвиськом «Лін Мінмей», у 2007-му переїхала до Львова, клуб суттєво зменшив свою активність і діяльність. У цей час «Лінн» робила кар'єру як керівник «Cantabile Orchestra». Львівський «Ренмей» спочатку існував як його філія.
Мав свій аніме-клуб «花火-Hanabi-花火»[12] був організований 16-го серпня 2009-го року, на другій сходці любителів аніме в цьому місті. Клуб активно почав набирати і шукати потенційних учасників клубу. Був навіть створений сайт клубу[13], але виходячи з інформації на сайті, він проіснував активно не більше місяця. У 2012-му році в Житомирі відбувся перший і поки-що останній аніме-фестиваль під назвою «Akari».
Аніме-клуб ~ Y ~ YUME NO MOTO ~ Y ~ («Юмі но Мото» («Джерело мрії»[14])) в Харкові існує вже 13 років і об'єднує людей будь-якої статі і віку, небайдужих до японської культури і анімації. З кожним роком їх ряди ростуть, як стверджують самі учасники клубу. Регулярно організовує різні аніме-заходи не тільки всередині клубу, але й за участю аніме-соратників з інших міст, такі як: «Щорічний фестиваль японської анімації „Yorokonde“»; аніме-вечірки, турніри з комп'ютерних ігор, аніме-фан вечори, виставки, конкурси та флеш-моби. За досягнення, можна вважати, що саме в цьому клубі народилася перша українська аніме-газета «СьогодНЯ», відома вже і за межами України. Серед авторів газети анімешники та отаку з різних куточків України та Росії. Делегації від їх клубу регулярно виїжджають на великі українські та зарубіжні аніме-фестивалі. Анімки відбуваються щотижня, на відміну від більшості аніме-клубів України. Цей клуб, є прикладом для наслідування.
Тут виник в 2009-му і зник у 2011-му році клуб «Crystal Anime»[15] що мав навіть свій сайт[16].
Тут панував один аніме-клуб у вигляді однієї філії — клубу Rising Sun. Так сталося, що клуб майже повністю складався з «кавайних няш», представниць слабкої статі, а тому у нього склалися досить стійкі відносини з львівським «ВРом», який майже повністю складався з чоловіків. У Запоріжжі, зараз, іноді відбуваються анімки, але надто рідко, щоб говорити про якусь злагоджену діяльність фанатського групування. У Мсіті Мелітополь автономно існує аніме-клуб «Нова весна»[17] і відбувалися досить регулярно анімки, зокрема пік був у 2013-му році, коли анімки стали дуже частими, але після цього стався занепад аніме-руху в місті. Час від часу, місцеві анімешники всеж влаштовують нові анімки і суміжні пов'язані тематичні події.
Січеславщина також, неофіційно, мала багато аніме-клубів. Аніме-клуб «Itodama»[18][19] — проіснував з дати заснування 14.07.2006-го року, а потім, тихо «помер» після 2011-го. Доля таких як «Іниє»[20] — коротке повідомлення: «Клуб існував з 16.01.2013 по 20.05.2013. Народу було у нас дуже мало. Коли-небудь ми створимо нову групу сходок і запросимо вас всіх до нас». Зокрема, відомо, що місто Нікополь також мало два аніме-клуби «KOKORO NO KOE» і ще один сформований пізніше. Клуб відрізнявся завидною популярністю, незважаючи на провінційність, мав голову «Інтегру» та інших, останнім головою був — «Ю», і регулярні анімки та активний сайт з 2007-го по 2011-й рік. Але потім, з певних причин, цей клуб зник через брак учасників.
Донецьк має декілька створених аніме-клубів: «Tsubasa no Michi» — перший офіційно зареєстрований аніме-клуб[21] в Донецьку. Діяльність клубу: Організація аніме-вечірок і щорічного аніме-фестивалю у Донецьку; виїзд на заходи в інші міста зі своєю програмою: косплей, караоке, фан-арт, косплей-сценки. Алчевськ мав аніме-клуб «MAEMI»[22]. «Кавай Кампай»[23] виник у місті Стахановськ, після недовгого існування, зник.
Мав аніме-клуб «Asa no Tsuyu»[24], що мав свій власний сайт[25]. Був активним у 2011-му та 2012-му році.
Один з останніх осередків відродження аніме-культури, зокрема завдячуючи Одеському фестивалю «Natsu Nami[26]» та активній діяльності таких клубів, як Одеський аніме-клуб «Umi No Hoshi»[27], — є місто Одеса, що має масу аніме-магазинів. Це свідчить про вельми не малий попит серед населення міста на продукти японської культури.
У місті Івано-Франківськ було чимало спроб заснувати Аніме-клуб. Перший клуб в місті «Avalanche» прожив чимале життя, з поїздками по Україні в гості до інших отаку. Та після того як Джабал - засновник клубу «Avalanche» виїхав з України, клуб почав занепадати і згодом зник. Після цього анімешники знову і знову намагалися об’єднатися, було звісно весело та цікаво та нічого серйозного з цього не виходило. Аж на весні 2014 згуртувавшись таки був заснований клуб «Хвіст феї» під керівництвом голови клубу «Miroku» . Клуб активно набирає нових членів в свої лави, проводить щотижневі анімки, та містить в своїх лавах чималу кількість активних косплеєрів. Підтримує дружні відносини з Львівським аніме клубом «Міцурукі». Аніме-Фестивалі України[ред. код]Перші аніме-фестивалі в Україні не були комерційними та здійснювалися на волонтерських засадах, вперше у столиці, а згодом і по усіх великих містах країни на початку 2000-х років. До кінця 2000-х, некомерційні фестивалі більше не могли конкурувати з комерційними через брак коштів та ресурсів і майже зникли. Їх замінили постійні щорічні тематичні фестивалі у найбільших містах. Проте, іноді відбуваються поодинокі фестивалі, влаштовані самими фанатами, але це випадки, які, зазвичай, не стають регулярними.
Список Українських Аніме-клубів, які функціонують або існували раніше[ред. код]
Список відомих Аніме-магазинів України[ред. код]Київ: Дніпропетровськ: Харків:
Донецьк: Одеса:
Запоріжжя:
Львів:
Сімферополь:
Субтитрування[ред. код]Підйом інтересу до аніме в останні роки в Україні відбувається саме зокрема виникненню низки «Фан-саб» команд, що перекладають аніме українською, озвучуюють, створюють сайти, для популяризації цього жанру японського мистецтва. Найвідоміщі серед них це: «Аніме та Манга українською», FanVoxUA, UkrDub, AniUA та Patlati Продакшнз. В останны роки выдбувається справжній розквіт інтересу фанатів аніме до перекладу його українською. Варто також констатувати, що певні релізи більшості команд українського озвучення характеризуються неймовірними наріканнями як і зі сторони перекладачів-японістів, так і з боку простого фаната-слухача. Звісно, не можна сказати, що Аніме культура зникла з терен України, хоча основна «хвиля» популярності аніме і манга пройшла, і наврядче колись повернеться знову у масштабах минулих років. Але останні тенденції свідчать про те, що субкультура анімешників продовжує не тільки існувати в Україні, але і розвиватися. Останнім обов'язковим трендом нових аніме-клубів стали інтернет-сайти, які дуже швидко збирають навколо себе фанатів аніме у містах, створюючи нові осередки аніме-інфраструктури і спілкування анімешників. Беззаперечно, сайт аніме-клубу став обов'язковим атрибутом будь-якого серйозного групування, яке має що показати іншим, з активних плодів своєї діяльності. Тенденції[ред. код]Окрім відомих клубів, можна сказати, що так чи інакше, час від часу, майже кожне українське місто мало свій аніме-клуб. Головною проблемою таких клубів, що призводило до занепаду — є одноманітність заходів та бездіяльність учасників, саме тому, єдині клуби, що вистояли, спиралися на: різноманітність заходів, ініціативу учасників і створення власного творчого продукту, такого як перекладу аніме та манги, косплей, організація фестивалей, створення музичного гурту, конкурсів, сайту, що залучали до клубу усе більшу аудиторію і закріпляли в них присутність старих учасників. Дивлячись на останні тенденції, у висновку, можна сподіватися на справжній розквіт нових аніме-клубів в Україні. Аніме-інфраструктура в Україні існує у великих містах, але вона є не дуже розвинутою по всій країні, наприклад як у Європі, де багато аніме-магазинів, фестивалів, клубів та іншої атрибути життя цієї та суміжних субкультур. Див. також[ред. код]
Примітки[ред. код]
Посилання[ред. код]
[[Категорія:Аніме
UkrDub або УкрДаб — українська студія озвучення[1] аніме, мультфільмів, фільмів та серіалів українською мовою. Сайт створено 25 жовтня 2011 року Віктором Новожиловим (PhilosophUA) та Андрієм Нуцковським (Sinigami). Пізніше до них приєдналися інші студії. Мова проекту виключно українська. Історія[ред. код]Передумови[ред. код]Передумовами створення ресурсу були спільні проекти PhilosophUA studio, яка вже рік до того озвучувала аніме та членів львівського аніме-клубу «Mitsuruki», які улітку 2011 розпочали озвучувати аніме своїми силами. Серед цих проектів найуспішнішим був Хеллсінґ ОВА VIII і Діти, що женуться за зорями. Ідея об'єднатися у щось більше була запропонована в середині серпня. Відтоді йшла технічна частина оформлення: придбання домену та хостингу під сайт, розроблення дизайну та інтерфейсу. Подальший розвиток[ред. код]Групи MonsterMix та FanVoxUA прийняли пропозицію до об'єднання і тим самим зміцнили фундамент ресурсу. УкрДаб був поділений на 4 групи:
Групи займалися певною роботою і робили свої проекти автономно, але у жовтні 2012 всі вони об'єдналися, щоб працювати злагоджено, і щоб стати одним єдиним організмом. У наслідок цього, FanVoxUA від'єдналися від UkrDub і почали працювати окремо. Наприкінці січня 2014 року PhilosophUA покинув проект, мотивувавши це «світоглядно-ідеологічними розбіжностями»[2]. Колектив[ред. код]Колектив УкрДабу складається з 10 осіб, в тому числі:
Постійний склад[ред. код]
Жіночі голоси[ред. код]
Список озвученого[ред. код]Аніме[ред. код]
Повнометражні аніме-фільми[ред. код]
Серіали[ред. код]
Фільми[ред. код]
Див. також[ред. код]
Примітки[ред. код]Посилання[ред. код]{Сучасний кінематограф України} [[Категорія:Інтернет] [[Категорія:Підприємства України у сфері дублювання та озвучування відеопродукції] [[Категорія:Українські сайти] [[Категорія:Субкультури] [[Категорія:Український Аніме-фендом]
FanVoxUA — колектив аматорського озвучення аніме, мультфільмів та серіалів українською мовою. Студію було заснована в кінці 2011 року, спочатку вона складалась з 8 осіб. Група на той час входила до об'єднаного ресурсу UkrDub. У жовтні 2012 року FanVox від'єдналися від UkrDub і почали працювати окремо. 13 січня 2013 року було офіційно відкрито веб-сайт групи FanVoxUA.org. Колектив[ред. код]В колектив групи входять: організатор, даббери, перекладачі, таймери, особи технічного персоналу (дизайнери, відеотехніки, аплоадери). Список озвученого та озвучуваного[ред. код]
Та інше. Посилання[ред. код]
Patlati Продакшнз — студія аматорського озвучення аніме, мультфільмів та серіалів українською мовою[1]. Про студію[ред. код]Студія була заснована 2008 року. Є однією з перших спільнот перекладу аніме українською. Метою студії є автентичний переклад, з урахуванням національного колориту і озвучення, максимально наближене до оригіналу. Першим проектом команди стало аніме «Полум'яний лабіринт». Його неофіційна презентація відбулася у Києві на форумі в рамках Фестивалю Японської Анімації. Список озвученого та озвучуваного[ред. код]Аніме[ред. код]
Інше[ред. код]Актори брали участь в озвученні проектів студії UA Team:
Також беруть участь в реалізації озвучення проектів Гуртом та кількох молодих фан-даб студій. Примітки[ред. код]Посилання[ред. код]{{Українські студії дублювання та озвучення}
MelodicVoiceStudio — одна з популярних наразі студій аматорського озвучення аніме, мультфільмів та серіалів українською мовою. Список озвученого та озвучуваного[ред. код]Аніме:
Серіали:
Див. також[ред. код]Посилання[ред. код]
Творча спільнота «Струґачка» — українська творча спільнота, яка займається українською локалізацією зарубіжного відеоконтенту (озвучення, субтитрування та дубляж), також створює власні авторські роботи. Про студію[ред. код]Заснована у березні 2014 року у Києві. Озвучена кінопродукція[ред. код]Художні фільми[ред. код]Серіали[ред. код]
Анімаційні фільми[ред. код]
Примітки[ред. код]
Джерела[ред. код]
Посилання[ред. код]
[[Категорія:Підприємства України у сфері дублювання та озвучування відеопродукції] [[Категорія:Підприємства, засновані 2014]
Аніме-клуб «Міцурукі» — український аніме-клуб, заснований у 2010 році. Влаштовує зустрічі шанувальників аніме та японської культури та унікальні події в Києві[1], Львові[2] та Дніпрі[3][неавторитетне джерело]. Клуб просуває в Україні японські та анімефіковані настільні ігри, адаптує аніме та манґу, створює оригінальний контент на тему японської культури[4]. Діяльність[ред. код]Клуб володіє колекцією настільних ігор, більшість з яких розробив чи відтворив самостійно: традиційними японськими іграми (сьоґі, ута-катура, ханафуда, ґо, маджонг тощо.) а також анімефікованими аналогами популярних ігор. Зокрема презентації цих ігор були зроблені на КиївКомікКоні 2015[5] та 2016[6]. Клуб займається фанатським перекладом та адаптацією манґи та ранобе[7][8], пропагуванням малювання у стилі аніме[9], перекладом та озвученням аніме[10] та пропагуванням японської культури[11]. У рамках Клубу також перекладаються веб-комікси, пишуться науково-популярні статті, перекладається й озвучується інфо-відео на аніме-тематику.[12] У 2015 та 2016 роках у рамках фестивалю Comiccon були проведені серії лекцій та майстер-класів клубу на ці теми[13][14]. З ними ж брав участь у Япономанії-2016[15][16] та моміджі-ґарі в Бердичеві[17][18]. Протягом чотирьох років проводить аніме-ходу вулицями Києва. Остання відбулась 15 квітня 2018[19][20].. Скандуючи анімешні кричалки, учасники пройшли від Майдану Незалежності до Арки дружби народів та станції метро «Арсенальна». Декотрі, зокрема, були одягнуті в костюми своїх улюблених персонажів. Плакати деяких учасників були написані японською.[21] Список адаптацій[ред. код]Перекладені та озвучені аніме[ред. код]Згідно повідомлення самого клубу, було здійснено переклад:[22][неавторитетне джерело]
Адаптовані ранобе та манґа[ред. код]Згідно повідомлення самого клубу, було здійснено переклад:[23][неавторитетне джерело]
Примірники видань розповсюджуються бібліотеками України з ознайомчою метою. [24][неавторитетне джерело] Примітки[ред. код]
Джерела[ред. код]
Посилання[ред. код]Розпад Росії — гіпотетичні прогнози та моделі розпаду сучасної Російської Федерації. Розпад Росії не обов'язково може бути пов'заний із сепаратизмом. [1][2] [3] Колишні розпади Росії[ред. код]Російська імперія — в 1917 році після Лютневої революції почались активні процеси дезінтеграції, що відбувалися в економіці, соціальній структурі, громадській і політичній сферах Російської імперії, це завершилось припиненням існування Російської імперії, та створенням на її території ряду незалежних держав. СРСР — в 1991 році відбувся розпад СРСР, який був відкрито проросійським державним формуванням із столицею в Москві, це призвело до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав. «Лихі 90-ті» — Перша чеченська війна завершилась фактичним виходом Чечні із складу Росії на деякий час, почались процеси розколу в інших регіонах: Кавказ, Сибір, Урал, Карелія, Республіка Татарстан увійшла до складу Росії лише в 1994 році. Тим не менш процес розпаду, що набирав оберти, вдалося частково зупинити. Ймовірність різних сценаріїв розпаду[ред. код]Приведені нижче сценарії, це найпоширеніші моделі розпаду схожих країн (великих, багатонаціональних, централізованих), але жоден з них не означає що розпад Росії це питання близького часу
Можливі причини[ред. код]
Процеси розпаду[ред. код]17 серпня 2014 року у Новосибірську та інших містах Сибіру відбулась акція «Марш за федералізацію Сибіру», яка мала пройти під гаслом «Досить годувати Москву!». Акція не відбулась через тиск з боку уряду Росії.[13] Це далеко не єдина акція що мала на меті розширити автономію регіонів. Думка політиків[ред. код]В 2011 під час засідання в Гудермесі Володимир Путін заявив щодо виходу Кавказу із складу Росії: «Якщо це відбудеться, зразу ж, саме в цю секунду — навіть не в годину, а у секунду — знайдуться ті, хто захоче зробити те саме з іншими територіальними утвореннями Росії. Й це стане трагедією, яка торкнеться кожного без винятку громадянина Росії.»[14]. В інтерв'ю журналу «Експерт» в квітні 2005 року Дмитро Медведєв сказав: Примітки[ред. код]
Посилання[ред. код]
[[Категорія:Розпад держав] [[Категорія:Росія]
У цій статті наведено приклади основних поразок які досить сильно вплинули на Росію, та змінили хід її історії: Приклади найбільших військових поразок що змінили Россію[ред. код]Це не повний список найвпливовіших поразок у війнах:
[[Категорія:Історія Росії] [[Категорія:Війни Росії] |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
