Образа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Слово обра́за має два значення:

  • Обра́за — зневажливе висловлювання, негарний вчинок і т.ін., що спрямовані проти кого-небудь, і викликають у нього почуття гіркоти, душевного болю.[1]
Образа може бути заподіяна у вигляді висловлювання (словесно, письмово) або у вигляді дії (ляпас, плювок, непристойний жест), а також публічно або в відсутність об'єкта образи. У багатьох країнах образа вважається злочином.
На відміну від наклепу, образа не несе у собі відомостей, що ганьблять потерпілого. Образа полягає у негативній оцінці особистості людини, його якостям, поведінці, причому у формі, що суперечить встановленим правилам поведінки і вимогам загальнолюдської моралі.


  • Обра́за — почуття гіркоти, досади, викликане в кого-небудь чиїмсь негарним вчинком і т.ін.[1]
Людська емоція, яка виникає, коли зачіпають почуття її власної гідності, коли людина усвідомлює, що її принижують у її особистій думці або у думці суспільства.
Образи викликають гострий афект, що нерідко веде до відповідної «поведінки» або до ще важчих наслідків.
Образа може, звичайно, не викликати настільки гострої реакції. Може залишатися затаєною і поступово зживатися або вести не до вибуху гніву, а ряду обміркованих різноманітних дій, у тому числі до помсти. Образу переживає, і дитина, і дорослий, і дурний, і розумний. Цицерон сказав: "Кожна образа заподіює біль, котрий насилу витримують навіть наймудріші і найкращі люди".
Горда, марнолюбна, самолюбна людина і людина без почуття власної гідності звичайно, уразливіші, у них присутня свого роду гіперестезія в цьому відношенні, вони бачать і підозрюють образу там, де вона і не передбачалася.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Словник української мови: Том п'ятий Н-О / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: В. О. Винник, Л. А. Юрчук — К.:"Наукова думка", 1974 (стор.: 561)

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]