Обсерваторна вулиця
Обсерваторна вулиця Київ | |
---|---|
Місцевість | Кудрявець |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | Астрономічної обсерваторії Київського університету |
Колишні назви | |
Обсерваторний провулок | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 450 м |
Координати початку | 50°27′8.9″ пн. ш. 30°30′3.7″ сх. д. / 50.452472° пн. ш. 30.501028° сх. д. |
Координати кінця | 50°27′22.8″ пн. ш. 30°30′7.6″ сх. д. / 50.456333° пн. ш. 30.502111° сх. д. |
поштові індекси | 04053 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Золоті ворота», «Університет» |
Автобуси | А 7 |
Тролейбуси | Тр 6, 16, 18 |
Маршрутні таксі | Мт 165, 181, 439 |
Зупинки громадського транспорту | «Обсерваторна» (Тр 6, 16, 18; Мт 181, 439); «Вулиця Обсерваторна» (А 7; Мт 165, 181, 439) |
Рух | автомобільний |
Покриття | асфальтове |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11180 |
У проєкті OpenStreetMap | r414595 |
Мапа | |
Обсерваторна вулиця у Вікісховищі |
Обсервато́рна ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від Бульварно-Кудрявської вулиці до вулиці Січових Стрільців.
Прилучається вулиця Володимира Винниченка.
Вулицю було прокладено у період між 1838 та 1849 роками[1] під назвою Обсерваторний провулок, на честь обсерваторії Київського університету, яку будували у 1841–1845 роках.
За часів Київської Русі ця місцевість була частиною торговельно-ремісничого посаду Копирів кінець. Згідно з літописом вона була частиною щекавицьких пагорбів, тому деякі історики припускають, що літописна Щекавиця — той самий пагорб, на якому стоїть обсерваторія і начебто саме тут 912 року був похований київський князь Олег.
Інтенсивне заселення Лук'янівки, Кудрявця та, зокрема, Обсерваторної вулиці почалося 1845 року після катастрофічної повені на Подолі.
Архітектурну та історико-культурну цінність має одноповерховий особняк кінця ХІХ ст. на колишній садибі Олександра Барбана (Обсерваторна вул., № 6), оздоблений неоклацистичним декором[2]. Частково знесений уночі проти 20 серпня 2021 року.
У 1930-х роках на Обсерваторній було побудовано низку будівель у стилі конструктивізму (№ 9, 23).
- буд. № 3 — Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка
- буд. № 6 — Особняк Барбана (частково знесено) — У 1970-х — 1980-х рр. — редакція газети «Культура і життя»[2]
- буд. 11/1 — гуртожиток Верховної Ради.
На Обсерваторній вулиці знаходилася Спасо-Преображенська єдиновірна церква XIX століття, зруйнована у 1930-х роках.
- у будинку № 6 (частково знесено) жили письменники Ванда Василевська та Олександр Корнійчук;
- у будинку № 9 жив академік АН УРСР Дмитро Граве;
- у будинку № 10 жив кінорежисер Віктор Олендер[3];
- у будинку № 16 — астроном Михайло Диченко;
- у будинку № 19 — археограф Катерина Лазаревська[4].
- ↑ Рибаков, 1997, с. 54.
- ↑ а б Ольга Друг, Дмитро Малаков. Особняки Києва: ОБСЕРВАТОРНА, 6 (кол. провулок). Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
- ↑ Елизавета Олендер
- ↑ Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 24 січня 2013.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 120.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 154. — ISBN 5-88500-070-0.
- Обсерваторна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 177. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 396. (рос.)
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3..
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |