Олексіївка (Волноваський район)
| село Олексіївка | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Донецька область |
| Район | Волноваський район |
| Тер. громада | Великоновосілківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA14040010140071861 |
| Облікова картка | Олексіївка |
| Основні дані | |
| Населення | ▼ 884 (01.01.2014) |
| Площа | 3.046 км² |
| Густота населення | 290.2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 85530 |
| Телефонний код | +380 6243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°1′7″ пн. ш. 36°56′59″ сх. д. / 48.01861° пн. ш. 36.94972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Водойми | р. Вовча |
| Відстань до обласного центру |
74,6 км |
| Відстань до районного центру |
25,3 км |
| Найближча залізнична станція | Роя |
| Відстань до залізничної станції |
30,6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85530, с. Багатир, пр. Миру, 23 |
| Сільський голова | Афендіков Олександр Семенович |
| Карта | |
  Олексіївка | |
 Олексіївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Олексі́ївка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.
Село розташоване на правому березі р. Вовча. Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить переважно автошляхом Т 0518.
Землі села межують із територією с. Троїцьке Покровського району Донецької області.
Олексіївка одне з найдавніших поселень Запорізьких козаків. У давні часи тут була козацька пристань, одна з берегових станцій для всіх запорожців що пливли з Січі Самарою, Вовчою, Міусом в Азовське море.
Близько 1660 через поселення запорожцями був прокладений особливий секретний козацький шлях на Кальміус і в Кальміуську паланку. За розпорядженням Коша запорізького козаки що тут проживали зобов'язані були всіх плавців і мандрівників приймати їх і утримувати поки вони на зупинці. У селищі була своя каплиця в ній служив ієромонах Київського Межигірського монастиря.[1]
За даними на 1859 рік у казенному селі Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2441 особа (1220 чоловічої статі та 1221 — жіночої), налічувалось 316 дворових господарств, існувала православна церква, відбувались 2 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Андріївської волості мешкало 2783 особи, налічувалось 440 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3709 осіб (1856 чоловічої статі та 1853 — жіночої), з яких 3680 — православної віри[4].
У 1908 році в селі мешкало 5340 осіб (2657 чоловічої статі та 2683 — жіночої), налічувалось 692 дворових господарства[5].
13 лютого 2015-го зазнав численних смертельних осколкових поранень поблизу села Олексіївка Великоновосільківського району солдат 28-ї бригади Олег Чихун.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1140 | 98.02% |
| російська | 20 | 1.72% |
| інші/не вказали | 3 | 0.26% |
| Усього | 1163 | 100% |
За даними перепису 2001 року населення села становило 1163 особи, з них 98,02 % зазначили рідною мову українську та 1,72 % — російську[7].
- Народився Гладкий Павло (15.12.1885 — 12.1971) — сходознавець, громадський та політичний діяч на Далекому Сході
- ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880. стр. 715
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1017) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-58. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 18-2)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | .png) | |
|---|---|---|
| Волості | Авдіївська • Андріївська • Архангельська • Бахмутська • Голицинівська • Григорівська (Авдот'їнська) • Гришинська • Гродівська • Зайцівська • Залізнянська • Званівська • Іллінівська • Казено-Торсько-Олексіївська • Калинівська • Комишуваська • Красногорівська • Криворізька • Лисичанська • Луганська • Миколаївська • Новоселівська • Олександрівська • Олександро-Шультенська • Оленівська (Вірівська) • Рубежівська • Сантуринівська (Дружківська) • Святогорівська • Селидівська • Сергіївська • Серебрянська • Скотовацька • Сонцівська • Степанівська (Петрівська Перша • Петрівська Друга) • Троїцька • Ясинуватська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Авдіївка • Андріївка • Верхнє • Гришино • Гродівка • Дружківка • Зайцеве • Залізне • Землянки • Калинівське • Корсунь • Лисичанськ • Новоекономічне • Олексіївка • Покровське • Селидівка • Сергіївка • Скотовате • Троїцьке • Ясинувате | |