Олесницький Ярослав Іванович
| Ярослав Олесницький | |
|---|---|
 | |
| Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. | |
| 1921 — 1923 | |
| Президент | Симон Петлюра |
| Прем'єр-міністр | Андрій Лівицький Пилип Пилипчук |
| Попередник | Марґолін Арнольд Давидович |
| Наступник | Смаль-Стоцький Роман Степанович |
| Народився | 1875 Зарваниця (Тернопільський район), нині Тернопільська область |
| Помер | 15 липня 1933 Золочів, нині Львівська область |
| Відомий як | дипломат, адвокат  |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина → .svg){kind=small} УНР →  Польща |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Політична партія | УНДО |
| Професія | Правознавець, дипломат |
 Роботи у Вікіджерелах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ярослав Іванович Олесницький (1875, Зарваниця (Тернопільський район) — 15 липня 1933, Золочів) — український дипломат, правник. Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. Небіж Євгена Олесницького.
Народився в 1875 році в Зарваниці, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Тернопільська область, Україна) (за іншими даним в місті Галичі[1]) в родині священника Івана Олесницького і Юлії зі Загайкевичів. Студіював право у Львівському і Віденському університетах.
Бл.1899 одружився зі Софією з Поповичів, дочкою священника зі Стрия.[2]
Судову практику проходив у Відні, Львові і від березня 1903 у Стрию у свого стрийка Євгена Олесницького. Доктор права (1903). У листопаді 1903 відкрив власну адвокатську канцелярію в Дрогобичі.
Упродовж 1904—1910 очолював дрогобицьку філію «Просвіти».
1 травня 1912 перевів свою канцелярію до Львова.[3]
У 1913—1914 був головою товариства Руська Бесіда.
Учасник Першої світової війни. Отаман УГА.
З 1917 — член Української Національної Демократичної Партії. У жовтні 1918 — обраний до складу Української Національної Ради.
З листопада 1918 заступник державного секретаря закордонних справ ЗУНР. 22 січня 1919 — входив до складу делегації Західно-Української Народної Республіки, яка брала участь в урочистому проголошенні Акту Злуки на Софійському майдані в Києві. З весни 1919 по 1921 — разом з Маркіяном Меленевським обіймав посаду радника Дипломатичної місії УНР у Великій Британії, а від вересня 1919 до січня 1920 очолював там українське представництво.
Восени 1921 повернувся до Львова. Викладав у Львівському (таємному) Українському Університеті. У травні 1923 відкрив адвокатську канцелярію у Львові, утім 1 вересня 1924 перевів її до Золочева. Належав до провідних членів Українського Національно-Демократичного Об'єднання, З 1930 — посол до польського Сейму.
На поч. 1930-х — активно виступав проти кривавих репресій польського окупаційного режиму щодо українського населення Західної України. В 1931 — від імені Української Парляментарної Репрезентації в сеймі звернувся до Ліги Націй у Женеві з рішучим протестом проти політики «Пацифікації».
15 липня 1933 — помер у Золочеві.
- Дід — Григорій Ілліч Олесницький (1816—1905), греко-католицький парох в селі Великий Говилів.
- Батько — Іван Григорович Олесницький (1850—1926), греко-католицький парох в Переволоці.[4]
- Стрийко — Євген Григорович Олесницький (1860—1917), адвокат, політик, громадський діяч, публіцист, письменник.
- Брат — Григорій Іванович Олесницький (1890—1952), адвокат в Підкамені і Золочеві, помер в США
- Дружина Софія з Поповичів (ймовірні дати життя 1873—1961)[3]
- Дочка Марта (1900—1992) — дружина Михайла Рудницького, емігрувала 1944, померла у Гоб-Саунді, Флорида.[3]
- Син Юрій (1904—1911).
- Син Роман Олесницький (1907—1990) — від 1936 був торговим аташе польського консуляту у Нью-Йорку, потім працював там адвокатом.
- Син Євген Олесницький (1911—1980) — після Другої світової війни довгі літа працював суддею у Ґданську.
- ↑ Ярослав Олесницький
- ↑ https:Євген Нахлік. Перша дружина і теща Михайла Рудницького: хто вони?//zbruc.eu/node/120670
- ↑ а б в https://zbruc.eu/node/120670
- ↑ Олесницькі в ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ і в АВСТРАЛІЇ. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 17 липня 2019.
- Головченко В. І.. Олесницький Ярослав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 581. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Головченко В. І. Олесницький Ярослав // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Олесницький Ярослав Іванович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.43-44
- Олесницький Ярослав // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1207. — 1000 екз.
- Українці в Сполученому Королівстві
- Знаменні та пам'ятні дати Тернопільщини на 2010 рік
- Довідник з історії України
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |