Остап Бендер

Оста́п Бе́ндер — літературний персонаж, головний герой романів Іллі Ільфа (Ілля Арнольдович Файнзільберг) та Євгена Петрова (Євген Петрович Катаєв) «Дванадцять стільців» і «Золоте теля».

Прототипом Остапа Сулеймана Берта Марії Бендер-бея (як персонаж сам себе назвав) слугував Осип Беньямінович Шор, брат якого належав до одного літературного кола з авторами. Походження імені «Остап Бендер» викликає багато протиріч.

У романах герой зображений пройдисвітом-авантюристом, що не хоче обрати визначений тип занять і використовує свої організаторські таланти для досягнення неординарних, індивідуалістських цілей, мірилом яких слугує багатство.

Упродовж сюжетної лінії першого роману Остап займається пошуком дванадцяти стільців у компанії їхнього незаконного спадкоємця Іполита Матвійовича Вороб'янінова^[ru], якому теща перед смертю повідомила про діаманти, сховані в одному з предметів гарнітуру. Наприкінці твору Бендера вбиває його компаньйон. Приводом для написання другого роману стали, за зізнанням самих авторів, численні листи з проханням «воскресити» великого комбінатора (прізвисько героя, часто застосоване в тексті). У «Золотому Теляті» демонструється актуальний на той час образ одержимого капіталом, подільний^{[прояснити]} нині (та й в самому романі) на образи азартної та скупої людини. Головний герой керує групою невдах, заради отримання відкупу від підпільного мільйонера Корейка^[ru] навзамін компромату. Роман завершується фіаско на кордоні та загадковим «переосмисленням сенсу буття» Остапом.

Великий комбінатор відомий на території колишнього СРСР, висловами: «А може тобі ще й ключ від квартири, де гроші лежать?», «Засідання продовжується!», «Крига скресла, панове присяжні засідателі!», «Допомагатимемо дітям. I лише дітям!», «Командувати парадом буду я!», «Мільйон на тарілочці з блакитною облямівкою». Героя широко використовують для характеризування людей як дрібних авантюристів.