Перейти до вмісту

Острозька Біблія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Острозька біблія)
«Острозька Біблія»
Титульний лист оригінального видання
АвторІван Федорович
КраїнаВелике князівство Литовське
Мовацерковнослов'янська
Жанрдрукована Біблія
МісцеОстрог
ВидавництвоОстрозька школа
Видано1581
Тип носіяпапір
Сторінок1256 стор.
Видання українською
Видано українською2006
Перекладач(і)Роман (Реймонд) Павлович Торконяк (2006)
ВидавництвоБлагодійний фонд «Книга»

Острозька Біблія — перше повне видання Біблії (як Нового, так і Старого Завіту) церковнослов'янською мовою. Видання було підготовано гуртком учених при Острозькій академії та видано в Острозі протягом 1580 і 1581 років заходами князя Костянтин-Василя Острозького. Надрукована друкарем Іваном Федоровим на папері з філігранями Буської папірні і містить 628 аркушів з численними заставками, кінцівками та ініціалами.

Острозька Біблія відіграла важливу роль у боротьбі проти наступу католицької церкви на православ'я.[джерело?]

Контекст

[ред. | ред. код]

Острозька Біблія з'явилася у час активної видавничої діяльності, коли представники різних конфесій вперше друкували власні версії Біблії різними європейськими мовами.

Одним із безпосередніх стимулів для публікації православної Біблії в Острозі стала публікація католицької Біблії Леополіти (1561), першої друкованої Біблії перекладеної польською мовою. Через два роки польською мовою була надрукована протестантська Берестейська Біблія (1563).[1]

Історія пам'ятки

[ред. | ред. код]

Видавець зібрав церковнослов'янські та грецькі списки з монастирів усього православного Сходу. Зокрема Діонісій Раллі Палеолог за вказівкою папи Григорія XIII близько 1578–1579 рр. привіз з Рима до Острога список Біблії[2]. Із Москви було привезено копію повної рукописної Геннадіївської Біблії (1499). Зібрані списки звіряли з грецькою Септуаґінтою, редагували або наново перекладали. На відміну від Геннадієвської Біблії, у видання не включили коментарі, передмови та додаткові статті католицьких схоластів.[3]

Текст О.Б. готувався до друку, звірявся та узгоджувався за різними списками, редагувався та доповнювався членами острозького літературно-видавничого осередку впродовж декількох років. При цьому використовувалися не тільки церковнослов'янські, а й грецькі, латинські, єврейські джерела та західноєвропейські видання біблійного тексту. Через те, що друкування О.Б. не було завершене в намічений термін, є варіанти видання з післямовами 1580 р. та 1581 р.

О.Б. містить, окрім канонічного біблійного тексту, передмову від імені Костянтина Острозького, ще одну передмову й два вірші ректора Острозької академії Герасима Смотрицького та коротку післямову Івана Федорова.

Деякі екзепляри Острозької Біблії невдовзі після її друку опинилися у Західній Європі. Так, князь Костянтин-Василь Острозький подарував один примірник Папі Римському Григорію XIII. Московський цар Іван Грозний подарував екземпляр англійському послу Джерому Горсею. Відомий примірник, що належав шведському королю Густаву II Адольфу.[4]

З уніфікованим правописом Острозька Біблія була передрукована 1663 року в Москві, а з подальшими текстовими виправленнями гуртка під проводом богослова Єпіфанія Славинецького, а згодом Я. Блотніцького та В. Лящевського, стала основою Синодальної (Єлисаветинської) Біблії 1751 і 1756 рр. (справлене видання, з якого передруковані усі наступні). Над текстом О.Б. працював П. Беринда і з неї виписував матеріал для свого «Лексикону» 1627 р. Редакційно-перекладацька робота над О.Б. свідчить про високу мовну культуру в Україні в кінці XVI ст. У перередагуванні О.Б. брав участь і Лопатинський Теофілакт.

Відмінності між екземплярами

[ред. | ред. код]

Хоча на титульному листі всіх екземплярів Острозької Біблії вказано 1581 рік, в літературі поширилась думка, що існувало два видання — 1580 та 1581 років. Ця теза базувалася на тому, що в різних екземплярах по-різному датовані післямови: 12 липня 1580 і 12 серпня 1581. Проте дослідження радянської бібліографині Антоніни Зьорнової, на базі порівняння декількох десятків екземплярів Острозької Біблії, показало, що було одне видання — 1581 року. За цією версією, початково планувалося закінчити друк 12 липня 1580 року, що і було вказано Федоровим у післямові. Коли стало зрозуміло, що друк не завершиться до цієї дати, друкарі почали друкувати аркуші із новою очікуваною датою завершення роботи — 12 серпня 1581. При комплектації екземплярів старий аркуш був замінений новим лише у частині тиражу.[4]

Окрім дати післямови, в екземплярах Острозької Біблії є й інші відмінності: як в оформленні, так і в тексті. Це пояснюють тим, що протягом видруку в набір вносили зміни і виправлення. При цьому варіативні аркуші при комлектуванні екземплярів підбирали в різних комбінаціях, яких відомо 29. Із них 7 комбінацій зустрічаються у значній кількості екземплярів.[4]

Поліграфічні та мистецькі особливості

[ред. | ред. код]

За обсягом це надзвичайно велике видання, проте завдяки майстерності набору та застосуванню дрібного шрифту книга не видається такою масивною чи незграбною. Надрукована О.Б. форматом в аркуш, двома шпальтами і складається з 1256 сторінок. Текст організований у декілька рахунків у відповідності зі змістом. На аркуші вміщено 50 рядків тексту. При друкуванні О.Б. використано 6 різних за розмірами та графікою шрифтів (4 кириличних та 2 грецьких), спеціально виготовлених для цієї книги.

Для основного тексту використано дрібний півустав з елементами скоропису.[джерело?]

За підрахунками книгознавців, О.Б. містить 3 240 000 друкованих знаків. Ілюстративне оформлення видання вирізняється стриманістю, продуманістю композиції, художнім смаком. Видання розпочинається із титульного аркуша у гравійованій рамці, на звороті титулу уміщено герб Костянтина Острозького, у кінці книги — друкарську марку Івана Федоровича. Потекстових ілюстрацій немає, однак при оформленні О.Б. широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення — заставки, кінцівки, ініціали, численні композиції з виливних прикрас. У виданні уміщено 81 заставку з 16 дощок, 70 кінцівок із 17 дощок, 1384 гравійованих ініціали, а також численні композиції з виливних прикрас.

Тираж і збережені примірники

[ред. | ред. код]
Один з примірників в НБУВ

Тираж видання на книжці не зазначений, однак фахівці вважають, що О.Б. була надрукована у безпрецедентно великій, як на свій час, кількості примірників: 1500—2000. На сьогодні відомо більше 350 збережених примірників пам'ятки.

Примірники О.Б. є у збірках бібліотек України — у Києві, Львові[5], Харкові, Одесі, Острозі, Ужгороді, Сімферополі, а також у Росії, Білорусі, Польщі, Великій Британії, Болгарії та ін. країнах.

Колекція НБУВ

[ред. | ред. код]

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) зберігається 18 примірників О.Б.: 16 — у відділі стародруків та рідкісних видань, 2 — у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій. Підбірка Острозьких Біблій НБУВ є однією з найбільших у світі. Значна кількість примірників дає широкі можливості для порівняльних досліджень, виявлення та зіставлення варіантів набору, відмінностей художнього оформлення, аналізу використаного паперу, вивчення текстологічної роботи читачів, провенієнцій тощо.

У НБУВ зберігають примірники О.Б., що в різний час належали до збірок Київської духовної академії, Київського університету св. Володимира, Києво-Печерської лаври, Києво-Софійського собору, Києво-Видубецького, Київського Пустинно-Микільського, Харківського Преображенського, Милецького Миколаївського, Жировицького Успенського монастирів, Волинської духовної семінарії, Кременецького ліцею.

На деяких примірниках О.Б. збірки НБУВ містяться цінні власницькі записи, що належать видатному українському граверу Олександру Тарасевичу, архімандриту Києво-Печерської лаври Іоанникію Сенютовичу тощо. Примірник, що належав останньому польському королю Станіславу Августу Понятовському, має дві післямови — 1580 р. та 1581 р. У складі одного із примірників уміщено т. зв. «віленські аркуші», що додруковувалися до неповних примірників О.Б. бл. 1595 р., і на сьогоднішній день є рідкісними.

Перевидання

[ред. | ред. код]
Монета НБУ присвячена Острозькій Біблії

Факсимільне перевидання церковнослов'янською

[ред. | ред. код]
  • Острозька Біблія = Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску. М: Московская старообрядческая печатня, 1914. 669 арк.
    • Це видання не було ні науковим, ні факсимільним; у ньому не було дотримано оригінальної орфографії О. Б.[4]
  • Острізька Біблія. = The Ostroh Bible 1581. Видання Колеґії св. Андрея в Вінніпезі. Winnipeg, 1983.
  • Комиссия по сохранению и изданию памятников письменности при Советском фонде культуры. М.-Л.: Слово-Арт, 1988.

Переклади українською

[ред. | ред. код]
  • Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску. Пер. з церковнослов'янської: Рафаїл Турконяк. Львів: Благодійний фонд «Книга»; Київ: Українське Біблійне Товариство. 2006. 1956 стор. ISBN 966-7136-37-X (прим.: текст паралельно церковнослов'янською та українською) (pdf ebook версія)
    • (передрук) Библіа, сиріч книги Ветхаго и Новаго Завіта по языку словенску. Пер. з церковнослов'янської: Рафаїл Турконяк. Львів: ФОП Мойса С. В.; Львів: Благодійний фонд «Книга»; Київ: Українське Біблійне Товариство. 2010. 1058 стор. ISBN 978-966-8641-51-0 (2-ге вид.) (прим.: текст лише українською)

Оцифрована версія

[ред. | ред. код]

У 2021 році оцифровану версію Острозької Біблії оприлюднили в інтернеті[6]. Оцифрування книги присвятили 440 річниці її створення. Відсканована версія доступна на сайті заповідника, її можна переглядати та завантажити. Працівники установи оцифрували примірник, що експонують в Музеї книги та друкарства Острога.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Kavaliūnaitė, Gina (2024). Old Testament translations in the Grand Duchy of Lithuania and their contexts (PDF). Karaim language in use: a collection of scholarly articles: 117—127.
  2. ↑ Магдебурзьке право в Острозі: європейські традиції в українському контексті
  3. ↑ Ромодановская В. А. Геннадиевская Библия // Православная энциклопедия. — Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2005. — Т. 10. — С. 584—588.
  4. ↑ а б в г Кузьминова Е. А. Острожская Библия // Православная энциклопедия. — Москва : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2019. — Т. 53. — С. 477—479.
  5. ↑ Діло. — 1884. — С. 4.
  6. ↑ До 440 річчя Острозької Біблії створена її цифрова копія. Острозький замок (укр.). 10 серпня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
  • Віртуальні виставки: Острозька Біблія — скарб української науки і культури. 09.12.2006
  • Острозька Біблія 1581 р.
  • Острозька біблія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 167. (церк.-сл.)
  • Гусева А. А. Издания кирилловского шрифта второй половины XVI в.: Св. кат. — Кн. 1–2. — М.: Индрик, 2003. — Кн. 1. — С. 588—590, № 83.
  • Запаско Я. П. Мистецька спадщина Івана Федорова. — Львів: Вища шк., 1974. — С. 35–40.
  • Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова. — К.: Вища шк., 1989. — С. 129—140, іл.
  • Ісаєвич Я. Д. Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства на Україні. — Львів: Вища шк., 1975. — С. 92–106.
  • Ковальчук Г. І. Острозька Біблія // Історичний календар. 2001. — Вип. 7. — К., 2001. — С. 323—325.
  • Кралюк П. М. Острозька Біблія в контексті української та європейської культур / Кралюк П. М., Торконяк Р. (о. Рафаїл), Пасічник І. Д. — Острог: Острозька академія, 2006. — 123 с.
  • Немировский Е. Л. Начало книгопечатания на Украине: Иван Федоров. — М.: Книга, 1974. — С. 134—149.
  • Немировский Е. Л. Острожская Библия: Как находили и вводили в оборот самое знаменитое издание Ивана Федорова // Федоровские чтения. — М.: Наука, 2005. — С. 89–166.
  • Я. Д. Ісаєвич. Острозька Біблія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 685. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  • Довідник з історії України / За ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
  • Історико-культурне значення Острозької Біблії / Л. -Д. Розумна, Л. Льода // Зап. Львів. наук. б-ки ім. В.Стефаника. — 2002. — Вип. 9/10. — С. 3-10. — Бібліогр.: 14 назв.
  • Рад. енциклопедія історії України. — К., 1971. — Т. 3.
  • Ковалів Вітольд-Йосиф О. Острозька Біблія очима католика. Моя перша зустріч з Острозькою Біблією // Наукові записки: Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України / Остроз. акад. — Острог, 1999. — Т. 2. — Ч. 2. — С. 338—341.
  • Кралюк П. Контекст передмов до Острозької Біблії // Наукові записки: Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України / Остроз. акад. — Острог, 2000. — Т. 3. — С. 32–37.
  • Кралюк П. Острозька Біблія як форпост православно-слов'янського світу // День. — 2003. — 3 жовт.
  • Бондар Н. П. Острожская Библия с «виленскими листами» из собрания НБУВ // Книга и мировая цивилизация: Материалы 11 Междунар. книговед. научн. конференц. по проблемам книговедения (Москва, 20–21 апреля 2004 г.). — М.: Наука, 2004. — В 4-х т. — Т. 2. — С. 355—359.
  • Бондар Н. П. Острозькі видання у колекції кириличних видань НБУВ // Бібліотечний вісник. — 1998. — № 4. — С. 22.
  • Бондар Н. П. Примірники Острозької Біблії у фондах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського // Український археографічний щорічник. Нова сер. — Вип. 8–9. — Київ; Нью-Йорк: М. П. Коць, 2004. — С. 139—154.
  • Бондар Н. П. Унікальний примірник Острозької Біблії 1581 р. з фондів НБУВ // Волинська книга: Історія, дослідження, колекціонування: Наук. зб. — Вип. 1. — Острог, 2005. — С. 39–44.
  • Бондар Н. П. Ілюстровані примірники Острозької Біблії 1581 р. із зібрання НБУВ як джерело дослідження перших естампних східнослов'янських гравюр // Рукописна і стародрукована книга: Міжнародна наукова конференція, Львів 23–25 квітня 2004. — Львів, 2006 — С. 11–18.
  • Ковальчук Г. І., Бондар Н. П., Кисельов Р. Є. Острозькій Біблії — 420 // Бібліотечний вісник. — 2001. — № 6. — С. 48–51.
  • Шамрай М. А. Маргіналії в стародруках кириличного шрифту 15–17 ст. з фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — К., 2005. — С. 66–69, № 66–73а.
  • Шамрай М. А. Острожская Библия в фондах ЦНБ АН УССР // Федоровские чтения. 1981. — М.: Наука, 1985. — С. 205—208.
  • Шамрай М. А. Провенієнції у виданнях Острозької та Дерманської друкарень (За матеріалами фонду Відділу стародруків ЦНБ АН України) // Український археографічний щорічник. Нова серія. — К.: Наук. думка, 1993. — Вип. 2. — С. 48–53.
  • Jarosława Bondarczuk. Biblia Ostrogska (1581) // Wołanie z Wołynia. — № 4 (23) z lipca-sierpnia 1998. — S. 47–48. (пол.)
  • Andrzej Kempfi. Biblia Ostrogska. W czterechsetlecie wydania 1581—1981 // Zeszyty Historyczne. — Paryż. — t. 59–1982. — S. 230—236. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Оригінал церковнослов'янською
Переклад українською
  • Острозька Біблія = Библіа, сиріч книгы Ветхаго и Новаго Завіта по язіку словенску (1581): Формат PDF (прим. текст паралельно церковнослов'янською та українською)


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Острозька_Біблія&oldid=44232058