Паволоцька волость
Паволоцька волость | ||||
Центр | Паволоч | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 13 330 (1886) | |||
Населення | 7285 осіб (1886) | |||
Густота | 50 осіб / км² | |||
Паволоцька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Сквирського повіту Київської губернії з центром у містечку Паволоч.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 5 сільських громад. Населення — 7285 осіб (3547 чоловічої статі та 3738 — жіночої), 697 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5706 | 5087 |
Приватної власності | 7206 | 4645 |
Іншої власності | 418 | 244 |
Загалом | 13330 | 9976 |
Основні поселення волості:
- Паволоч — колишнє власницьке містечко при річці Роставиця за 20 верст від повітового міста, 2604 особи, 424 двори, 2 православні церкви, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 школи, 8 постоялих дворів, 12 постоялих будинок, 34 лавки, 3 водяних і 7 кінних млини, базари по неділях.
- Голуб'ятин — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 751 особа, 85 дворів, каплиця, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Малі Лисівці — колишнє власницьке село при безіменній річці, 1020 осіб, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Соколів Брід — колишнє власницьке село при річці Роставиця, 315 осіб, 41 двір, школа, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |