Шпичинці (Бердичівський район)
село Шпичинці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Бердичівський район |
Тер. громада | Вчорайшенська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18020050100060365 |
Основні дані | |
Засноване | 1611 |
Населення | 564 |
Площа | 4,79 км² |
Густота населення | 117,75 осіб/км² |
Поштовий індекс | 13611 |
Телефонний код | +380 4138 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′11″ пн. ш. 29°12′06″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
232 м[1] |
Водойми | Великий Став, р. Постіл |
Найближча залізнична станція | Бровки |
Місцева влада | |
Адреса ради | 13611, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Шпичинці, вул. Центральна, 51 |
Сільський голова | Василь Петрович Шокал |
Карта | |
Мапа | |
|
Шпи́чинці — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області[2]. За даними перепису 2001 року чисельність населення становить 564 особи. На 2019 населення становило 407 осіб.
Селом протікає річка Постіл.
За легендою назва села походить від прізвища козака Шпички який жив на цьому місці.
Перші згадки про село датовані XVI ст., (засноване 1611 року), зокрема село позначено на карті Речі Посполитої під назвою «Sxpicxyńce». А знахідки на території села датовані ще більш раннім періодом — XII—XIV століть.
На карті періоду Російської імперії 1907 року село позначено як «Спичинцы» (Вчорайшанська волость).
Народні назви вулиць села також мають географічну або історичну складову.
На почату XX століття біля села знаходились хутори, один з яких був хутір Рибіцьких (по вулиці Першотравнева).
В селі діяв водяний млин і вітряк, економія, церква.
В центрі села знаходився маєток, збудований у 1810 році паном Маршицьким.
Радянську окупацію було встановлено у січні 1918 року.
Створено колгосп імені А. О. Жданова. Господарство — зерново-бурякового напряму.
1927 року організовано ТСОЗи «Надія» і «Червоні орли».
На фронтах німецько-радянської війни брали участь 326 жителів села, з них 153 — загинуло, 117 — відзначено орденами й медалями.
1950 року встановлено обеліск Слави воїнам-визволителям села, а 1965 року — воїнам-односельцям, які віддали життя за Батьківщину.
За радянських часів в селі працювала восьмирічна школа, дитячий садок, клуб, дві бібліотеки, міжрайонна протитуберкульозна лікарня на 70 ліжок, дитячий садок, відділення зв'язку, 2 магазини.
У 2017 році в селі встановлено меморіал Щербаківським.
Колишній оршан місцевого самоуправління — Шпичинецька сільська рада.
- Заєць Василь Васильович — український письменник, журналіст.
- Щербаківський Михайло Пилипович — священик парафії села Шпичинці на Київщині, батько Вадима і Данила Щербаківських.
- Щербаківський Вадим Михайлович — український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець.
- Щербаківський Данило Михайлович — український етнограф, археолог, музейний діяч, дослідник українського народного мистецтва (брат Вадима Щербаківського).
На честь Данила Щербаківського у Києві названо вулицю у Шевченківському районі міста.
- Szpiczyńce (5), nad rz. Postołą, pow. skwirski, paraf. Wczorajsze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 631. (пол.)
- http://ukrssr.com.ua/zhitomir/ruzhinskiy/shpichintsi-ruzhinskiy-rayon-zhitomirska-oblast
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |