Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних
| Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних | |
|---|---|
 | |
49°13′43″ пн. ш. 29°21′10″ сх. д. / 49.2284828° пн. ш. 29.3526524° сх. д. | |
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Країна |  Україна |
| Розташування | село Мала Ростівка, Вінницька область |
| Архітектурний стиль | неоготика |
| Матеріал | червона цегла |
| Будівництво | 1901 |
  Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних (Україна) | |
 | |
 Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних у Вікісховищі | |
Палацо-парковий комплекс садиби Заботіних — маєток, що складається з палацу у неоготичному стилі, збудованого у 1901 році, та прилеглої території. Розташований у селі Мала Ростівка, Оратівської селищної громади Вінницького району Вінницької області. Пам'ятка архітектури місцевого значення, охоронний номер 040296/0[1].
Вважається, що замовником спорудження і власником садиби був російський генерал Заботін.[2]. Оскільки про генерала Заботіна практично немає інформації, ані про те, як він опинився на Вінниччині, існують версії про інших замовників (одного з двох генералів Заботкіних). Проте один з них помер у 1894 році, інший став генералом лише у 1917 році. Ймовірно, власником садиби таки міг бути генерал Іван Олександрович Заботін, 1853 року народження, який вийшов у відставку у 1906 році[3] або Олександр Дмитрович Заботкін, уродженець Миколаєва, на час будівництва палацу був у чині штабс-капітана[4].
Палац огортають легенди та чутки. Наприклад, що цеглу для будівництва споруди привозили з Польщі. Місцеві мешканці розповідають, що у 1990-х палац придбав невідомий широкому загалу український підприємець і розпочав там ремонт, проте згодом роботи припинилися[3]. На фасаді палацу є напис з електричної гірлянди «Центр реабілітації», проте достеменно невідомо, що це за центр та чи діяв він взагалі. Є версії, що в палаці збираються масонські ложі, бо всередині стоїть «трон магістра», а також стіл зі стільцями з високими спинками [5][4].
Палац виконаний у неоготичному стилі. Його прикрашають статуї Діани (Артеміди) та скульптури левів. Існує версія, що вони були встановлені значно пізніше від дати спорудження палацу [6]. Наразі палац та навколишня територія охайні та доглянуті. Знаходяться у приміщенні представники кришнаїзму [7], [4].
,_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg)
,_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg)
,_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg)
- ↑ Культурна спадщина України // НДІ пам'яткоохоронних досліджень, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ Ще у трьох районах області обстежено туристичні об’єкти] // Мурованокуриловецька районна державна адміністрація, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ а б Вінниччина: маловідомі пам’ятки, які чекають на увагу туристів // ВД «Галицькі контракти», 12.06.2019, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ а б в Мала Ростівка. Палац та церква // Україна Інкогніта, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ Неоготика на Вінниччині: загадковий палац у Малій Ростівці // Open the world and Ukraine, блог Андрія Бондаренка, 26.06.2019, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ Палац Заботіна, Мала Ростівка // Igotoworld Україна, дата звернення: 16.02.2020
- ↑ 15 замків та палаців Вінниччини // Моє місто Вінниця, дата звернення: 16.02.2020
