Паризит-(Ce)
| Паризит-(Ce) | |
|---|---|
-180017.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений, перейменований (Rn)[d][1] |
| IMA-номер | IMA1987 s.p. |
| Абревіатура | Pst-Ce[2] |
| Хімічна формула | CaCe₂(CO₃)₃F₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BD.20b[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | людина |
 Паризит-(Ce) у Вікісховищі | |
Паризит-(Ce)[4] - мінерал групи паризиту, фтор-карбонат кальцію та церію.
- 1. За Є. Лазаренком: CaCe2F2[CO3]3.
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2022): Ca(Ce, La)2[CO3]3F2.
Зустрічається тільки у вигляді кристалів, які належать до тригональної або моноклінної псевдогексагональної системи і зазвичай мають форму гострих подвійних пірамід, що закінчуються базисними площинами; грані шестикутних пірамід горизонтально смугасті, а паралельно базовій площині — ідеальна спайність по базопінакоїду. Утворює щільні дрібнозернисті агрегати. Кристали мають коричневий колір або сірувато-жовтий, напівпрозорі. Твердість 4,5, питома вага 4,36. Світло, яке пройшло через кристал паризиту-(Ce), демонструє характерний спектр поглинання. Блиск скляний з перламутровим відливом на площинах спайності. Крихкий. Розчиняється в HCl.
Типовий гідротермальний мінерал родовищ, пов'язаних з лужними інтрузіями, де зустрічається разом з кальцитом і флюоритом.
Спочатку єдине відоме місце прояву цього мінералу було у відомій смарагдовій копальні в Музо в Колумбії, де він був знайдений Дж. Дж. Парісом, який знову відкрив і розробляв копальню на початку 19 століття; тут він асоціюється із смарагдом у бітумінозних вапняках крейдяного віку.
Знайдений також у карбонатитах, фенітах, найбільші скупчення в карбонатитових родов. рідкісноземельних руд спільно з баритом, кальцитом,флюоритом, бастнезитом, стронціанітом (Маунтін-Пасс, Каліфорнія, США). Інші знахідки: Лангесунд-фіорд (Норвегія), Куінсі (штат Массачусетс, США), копальні Мусо (Колумбія), Східні Саяни (Республіка Саха, РФ). В Україні є в Жовтневому масиві, Східне Приазов'я, Донецька область.
Збагачується аналогічно бастнезиту.
Тісно пов'язаний із паризитом-(Ce) і вперше описаний як він же мінерал з нефелін-сієнітового району Какорток на півдні Гренландії. Йому було дано назву синхізит. Кристали ромбоедричні (на відміну від шестикутних; мають склад CeFCa(CO3)2 і питому вагу 2,90.
Асоціація: бастнезит, синхізит, кордиліт, анкіліт, кальцит, флюорит, кварц.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 279. — ISBN 978-966-360-463-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Паризит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Parisite-(Ce) Handbook of Mineralogy. https://rruff.info/doclib/hom/parisitece.pdf
- Паризит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 20. Cambridge University Press. с. 825. (англ.)