Патріс Леконт

Патріс Леконт
фр. Patrice Leconte
У вересні 2006 року.
У вересні 2006 року.
Ім'я при народженні	фр. Patrice Claude François Leconte
Народився	12 листопада 1947(1947-11-12) (77 років) Париж  Франція
Національність	Франція
Громадянство	Франція
Діяльність	режисер, актор, сценарист
Alma mater	Інститут перспективних досліджень кінематографаd
Заклад	Europe 1d
Роки діяльності	1977 — тепер. час
IMDb	nm0496312
Автограф
Нагороди та премії
приз Луї Деллюка (1990) National Board of Review Award for Best Foreign Language Filmd (1996) Broadcast Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (1996) премія БАФТА за найкращий неангломовний фільм (1997) премія «Сезар» за найкращу режисуру (1997) премія «Сезар» за найкращий фільм (1997) Los Angeles Film Critics Association Award for Best Foreign Language Filmd (2003) Сезар
Патріс Леконт у Вікісховищі

Патрі́с Леко́нт (фр. Patrice Leconte; нар. 12 листопада 1947, Париж) — французький режисер, актор, сценарист і автор коміксів.

Біографія

Народився 12 листопада 1947 року в Парижі. Дитинство Леконта минає в Турі. З 15-и років знімає невеликі аматорські фільми. У 1967 році він переїжджає до Парижа на навчання. Бере участь в діяльності журналу Cahiers du cinéma (Кінематографічні зошити) і більш-менш успішно знімає короткометражні фільми. Паралельно Леконт дописує в журнал Pilote у 1970—1974 роках, створюючи дуже оригінальні ілюстрації, та знімає рекламні ролики.

Перші повнометражні фільми Леконта залишилися непоміченими або ж отримали негативну критику. У 1975 році він береться за дуже амбітний проект — екранізацію персонажів Марселя Готліба у фільмі Туалет було зачинено зсередини (Les vécés étaient fermés de l'intérieur) з Жаном Рошфором і Колюшем у головних ролях. Фільм погано зустріли критики. Патріс починає вважати, що вибрав неправильну дорогу в кінематографі, і зосереджується на кар'єрі рекламіста. У 1977 році він погоджується на ще один проект — екранізацію п'єси кафе-театру Любов, мушлі та ракоподібні під назвою Засмаглі. Фільм стає одним з найуспішніших у французькому кінематографі.

Протягом десяти подальших років Леконт знімає комедійні фільми, де грають члени комедійної трупи кафе-театру Splendid, а також Колюш, Бернар Жиродо, Жерар Ланве та інші. Комедії часто успішні (Прийди до мене, я живу в подруги; Спеціалісти).

Тоді Леконт вирішує змінити жанр і знімає три фільми зовсім іншого характеру, ніж попередні. У першому з них — фільмі Тандем — зіграли Жерар Жюньйо (це перша серйозна драматична роль цього коміка) та Жан Рошфор. Потім він знімає нову екранізацію роману Жоржа Сіменона, в якій Мішель Блан з'являється в зовсім не притаманному йому амплуа. Це — стрічка Мосьє Ір (Monsieur Hire, 1989). Третій фільм — Чоловік перукарки (Le Mari de la coiffeuse, 1990). І у всіх трьох випадках публіка позитивно сприймає цю зміну стилю — завдяки зусиллям, які докладає Леконт для створення естетики та ритму фільмів, вдалому управлінню напругою та грою акторів.

Наступні фільми виявляються невдалими, і Леконт знову змінює амплуа в 1995 році — цього разу на історичні фільми. Публіка і критики прихильно зустріли фільм Насмішка (Ridicule), а Леконт отримав дві премії Сезар: як найкращий режисер та за найкращий фільм.

З того часу ім'я Леконта укріпилося у французькому кінематографі. Його роботи мають поперемінний успіх, іноді він займає позицію, різко протилежну до позиції кінокритиків. У 2005 році трупа кафе-театру Splendid звертається до нього з пропозицією зняти третю частину Засмаглих — Засмаглі-3 — Друзі на все життя (Les Bronzés 3 — Amis pour la vie), яка вийшла на екрани 1 лютого 2006 року.

Леконт патронує діяльність Асоціації Thibfilms, яку створили четверо шістнадцятирічних підлітків в Аннесі. Метою асоціації є сприяння рекламі та зйомкам мультфільмів, коміксів, документальних фільмів та художніх фільмів для дітей та підлітків.

Леконт також іноді бере участь у програмі Лорана Рук'є On va s'gêner на каналі Europe 1.

Патріс Леконт одружений з Аньєс Беро, прес-секретарем журналу Cahiers du cinéma. У пари двоє дочок: Марі і Аліс.

Завдяки Патрісові Леконту Жерар Жюньйо, Мішель Блан, Шарль Берлін і Даніель Отей були номіновані на Сезаря за найкращу чоловічу роль. Серед жінок за найкращу жіночу роль були номіновані Жульєт Бінош і Ванесса Параді. Лише Даніель Отей отримав нагороду.

Фільмографія

Режисерська

Повнометражні фільми

• • 1976 : Туалет був замкнений зсередини (Les vécés étaient fermés de l'intérieur)
  • 1978 : Засмаглі (Les Bronzés)
  • 1979 : Засмаглі на лижах (Les Bronzés font du ski)
  • 1981 : Прийди до мене, я живу в подруги (Viens chez moi, j'habite chez une copine)
  • 1982 : Мою дружину звати повернись (Ma femme s'appelle reviens)
  • 1983 : Проїжджайте стороною (Circulez y a rien à voir)
  • 1985 : Спеціалісти (Les Spécialistes)
  • 1987 : Тандем (Tandem)
  • 1989 : Мосьє Ір (Monsieur Hire)
  • 1990 : Чоловік перукарки (Le Mari de la coiffeuse)
  • 1991 : Проти забуття (Contre l'oubli) (колективний фільм)
  • 1993 : Танго (Tango)
  • 1994 : Парфуми Івонн (Le Parfum d'Yvonne). Сценарій за романом Патріка Модіано «Сумна вілла».
  • 1995 : Люм'єр і компанія (Lumière et Compagnie) (колективний фільм)
  • 1996 : Насмішка (Ridicule)
  • 1996 : Велике турне (Les Grands Ducs)
  • 1998 : Один шанс на двох (Une chance sur deux)
  • 1999 : Дівчина на мосту (La Fille sur le pont)
  • 2000 : Вдова з Сен-П'єра (La Veuve de Saint-Pierre)
  • 2001 : Фелікс і Лола (Félix et Lola)
  • 2002 : Вулиця насолод (Rue des plaisirs)
  • 2002 : Чоловік з поїзда (L'Homme du train)
  • 2004 : Надто інтимні зізнання (Confidences trop intimes)
  • 2004 : Догора — розплющіть очі (Dogora — ouvrons les yeux)
  • 2006 : Засмаглі-3 — друзі на все життя (Les Bronzés 3 — Amis pour la vie)
  • 2006 : Мій найкращий друг (Mon meilleur ami)
  • 2008 : Війна красунь (La Guerre des miss)
  • 2011 : Побачити море (Voir la mer)
  • 2012 : Магазин самогубств (Le magasin des suicides) (мультфільм)
  • 2014 : Ані хвилини спокою (Une heure de tranquillité)

Операторська

• • 1987 : Тандем (Tandem)
  • 1989 : Мосьє Ір (Monsieur Hire)
  • 1990 : Чоловік перукарки (Le Mari de la coiffeuse)
  • 1991 : Ударник в Болеро (Le Batteur du Boléro)
  • 1993 : Танго (Tango)
  • 1995 : Насмішка (Ridicule)
  • 1996 : Велике турне (Les Grands Ducs)
  • 1997 : Один шанс на двох (Une chance sur deux)
  • 1998 : Дівчина на мосту (La Fille sur le pont)
  • 1999 : Вдова з Сен-П'єра (La Veuve de Saint-Pierre)
  • 2000 : Фелікс і Лола (Félix et Lola)
  • 2001 : Вулиця насолод (Rue des plaisirs)
  • 2011 : Побачити море (Voir la mer)
  • 2014 : Ані хвилини спокою (Une heure de tranquillité)

Сценаристська

• • 1975 : Туалет був замкнений зсередини (Les vécés étaient fermés de l'intérieur)
  • 1978 : Засмаглі (Les Bronzés)
  • 1979 : Засмаглі на лижах (Les Bronzés font du ski)
  • 1980 : Прийди до мене, я живу в подруги (Viens chez moi, j'habite chez une copine)
  • 1981 : Мою дружину звати повернись (Ma femme s'appelle reviens)
  • 1983 : Проїжджайте стороною (Circulez y a rien à voir)1987 : Tandem
  • 1989 : Мосьє Ір (Monsieur Hire)
  • 1990 : Чоловік перукарки (Le Mari de la coiffeuse)
  • 1991 : Ударник в Болеро (Le Batteur du Boléro)
  • 1993 : Танго (Tango)
  • 1993 : Парфуми Івонн (Le Parfum d'Yvonne)
  • 1996 : Велике турне (Les Grands Ducs)
  • 1997 : Один шанс на двох (Une chance sur deux)
  • 2003 : Надто інтимні зізнання (Confidences trop intimes)

Акторська

• • 1972 : Рік 01 (L'An 01) Жака Дуайона
  • 1984 : Піно — простий поліцейський (Pinot simple flic) Жерара Жюньйо
  • 1995 : Люм'єр і компанія (Lumière et Compagnie) (колективний фільм)
  • 1996 : Син Гасконі (Le Fils de Gascogne) Паскаля Об'є (тут Леконт зіграв самого себе)
  • 2008 : Мої зірки і я (Mes stars et moi) Летиції Коломбані