Координати: 49°26′24″ пн. ш. 29°13′46″ сх. д. / 49.44000° пн. ш. 29.22944° сх. д. / 49.44000; 29.22944
Очікує на перевірку

Педоси (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Педоси (Погребищенський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Педоси
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Тер. громада Погребищенська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020210370063246
Облікова картка Педоси 
Основні дані
Населення 537
Площа 2,36 км²
Густота населення 227,542 осіб/км²
Поштовий індекс 22209
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°26′24″ пн. ш. 29°13′46″ сх. д. / 49.44000° пн. ш. 29.22944° сх. д. / 49.44000; 29.22944
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Водойми р. Рось
Найближча залізнична станція Погребище І
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Педоси. Карта розташування: Україна
Педоси
Педоси
Педоси. Карта розташування: Вінницька область
Педоси
Педоси
Мапа
Мапа

CMNS: Педоси у Вікісховищі

Педоси — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 537 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Спичинецької волості Бердичівського повіту Київської губернії мешкало 427 осіб, налічувалось 64 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 723 осіб (371 чоловічої статі та 352 — жіночої), з яких 615 — православної віри, 81 — римо-католицької[2].

Під час Другої світової війни у другій половині липня 1941 року село було окуповане німецько-фашистськими військами. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 530 осіб,[6] із них 98,88 % зазначили рідною мову українську, 0,93 % — російську, 0,19 % — молдовську.[7]

Населення Педосів в різні роки
Рік ~1885[1] 1897[2] 1989[8] 2001[6]
Кількість осіб 427 723 597 530

Транспорт

[ред. | ред. код]

За 4 км від села знаходиться залізнична станція Погребище І (не плутати з містом Погребищем), де можна сісти на приміські дизель-поїзди Козятин-Погребище, Козятин-Жашків і Козятин-Христинівка.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. а б Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-85. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 47.
  4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  7. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  8. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мали́нки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529

Посилання

[ред. | ред. код]