Сидоренкове
село Сидоренкове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Богодухівський район |
Тер. громада | Валківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA63020030790062866 |
Облікова картка | Сидоренкове |
Основні дані | |
Засноване | 1650 |
Населення | 804 |
Площа | 25,88 км² |
Густота населення | 31,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 63050 |
Телефонний код | +380 5753 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°42′24″ пн. ш. 35°21′28″ сх. д. / 49.70667° пн. ш. 35.35778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
166 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 63002, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Валки, вул. Харківська, буд. 16 |
Карта | |
Мапа | |
Сидоре́нкове — село в Україні, у Валківській міській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 804 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Сидоренківська сільська рада.
Село Сидоренкове знаходиться біля балки Лазарєва в урочищі Скотувате по дну якого протікає пересихаючий струмок на якому зроблено кілька загат, струмок через 3 км впадає в річку Чутівка, примикає до села Завгороднє.
Село засноване 1650 року.
За даними на 1864 рік у казенному селі Микільсько-Очеретівської волості Валківського повіту мешкало 480 осіб (240 чоловічої статі та 240 — жіночої), налічувалось 60 дворових господарств, існувала православна церква[1].
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Валківської міської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Валківського району, село увійшло до складу Богодухівського району[3].
- Шевченко Марфа Яківна (1920—1997) — передовик радянського сільського господарства, ланкова колгоспу «Комуніст» Коломакського району Харківської області, Герой Соціалістичної Праці (1948).
- Ентомологічний заказник місцевого значення «Каніцевський». Площа 5,0 га. Розташований в с. Сидоренкове на південному степовому схилі балки. Тут ростуть ковила, гіацинт, сон-трава, шавлія, ломиніс цілолистий, живе приблизно 100 видів і груп корисних комах, які цінні для науки.
- Храм апостола Андрія Первозванного
- Пам'ятний знак Богачеву В. Г. — танкісту, Герою Радянського Союзу.
-
Панорама
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |