Петалонами
| Петалонами | |
|---|---|
| |
| Charniodiscus arboreus (=Arborea arborea) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Надтип: | †Vendobionta |
| Тип: | †Petalonamae Phlug, 1972 |
| Підтаксони | |
| Синоніми | |
| |
Петалонами — група організмів едіакарської біоти, за формою і будовою подібні до сучасних морських пер. Складалися з органу прикріплення грушоподібної або дисковидної форми, який переходив в листоподібні розширення у вигляді пера, що складається з дрібніших пір'їнок. Відомі знахідки дво-, три- і чотирилопатевого пір'я. Організація петалонам поєднує в собі радіально-променеву симетрію (центральна вісь) і симетрію ковзного відбиття, характерну для проартикулят (пір'ячко розташовуються в порядку чергування)[1].
Скам'янілі відбитки петалонам, схожі на морські пера і листя папороті, вперше виявлені в 1908 році німецькими палеонтологами в докембрійських відкладеннях Намібії (звідки пішла назва групи — Petalonames, «листя з Намібії», запропонована Г. Пфлюгом). Знайдені відбитки сильно відрізнялися від відомих раніше знахідок кембрійської фауни відсутністю мінералізованих скелетів і відносно великими (до декількох десятків сантиметрів) розмірами. Ця відмінність дозволила виділити знахідки в особливу систему, названу згодом едіакарським (вендським) періодом[1].
Петалонами були широко поширені в вендських морях. Відбитки пір'я зустрічаються досить рідко, звичайна знахідка — дископодібний відбиток прикріпного утвору[1]. Найбільш відомі представники петалонам: чарнія, птеридина, рангея, харніодиск, вентогірус, ернієтта.
- ↑ а б в Малаховская Я.Е., Иванцов А.Ю. Вендские жители Земли [Архівовано 2012-01-06 у Wayback Machine.]. – Архангельськ : Изд-во ПИН РАН, 2003. - 48 с.
- Фото з сайту UCMP [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про едіакарську біоту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |