Познань
По́знань (пол. Poznań, лат. Posnania, нім. Posen) — місто на правах повіту в центральній частині західної Польщі, розташоване на Поозер'ї Великопольському, на річці Варта, в гирлі Цибіни. Історична столиця Великопольщі, від 1999 р. адміністративний центр Великопольського воєводства і познанського повіту.
П'яте за чисельністю населення місто Польщі (532 048 мешканців в грудні 2020 р.) і восьме за площею поверхні (261,9 km²)[3]. Познань разом з познанським повітом та ґмінами Оборники, Скоки, Шамотули, Сьрем утворює познанську агломерацію, в якій мешкає понад 1 млн осіб[4]. У 2018 р. аналітичний центр Globalization and World Cities (GaWC), вивчаючи взаємовідносини між містами світу в контексті глобалізації, визначив Познань як глобальне місто категорії Gamma[5]. Познань часто належить до числа провідних міст з дуже високою якістю освіти та дуже високим рівнем життя[6]. Місто також займає високі місця щодо безпеки та якості медичного обслуговування[7]. Місто Познань неодноразово вигравало нагороду «Superbrands» за дуже якісний бренд міста[8].
Місто є важливим автомобільним та залізничним вузлом, тут також функціонує міжнародне летовище Познань-Лавиця. Познань — великий осередок промисловості, технологій, торгівлі, логістики, спорту та туризму. Тут функціонує Познанський міжнародний ярмарок (MTP) — найбільший і найстаріший виставковий центр у Польщі[9]. Познань є осередком освіти, науки та культури. Понад 110 тисяч студентів навчаються у 25 університетах[10][11]. Тут діють опера, філармонія, балет, театри, кінотеатри, музеї, художні галереї, оркестри та фольклорні колективи[12]. Кожні п'ять років в Познані відбувається Міжнародний Скрипковий Конкурс ім. Генрика Венявського — найстраший скрипковий конкурс на світі. У місті розташовуються осередки Хору Стулігроша (Chór Stuligrosza), Західного Інституту (Instytut Zachodni) та найвищого тактичного командування Армії США в Європі[13]. У єдиній в Польщі астро-геодинамічній обсерваторії поблизу Познані працюють над створенням європейською системою навігації Galileo.
Познань була однією із столиць та релігійних осередків держави П'ястів у X—XI століттях. В минулому місто служило резиденцією польських правителів[14]. Познань також була столицею Польщі у 1290—1296 рр. Це одне з найдавніших міст у Польщі — йому було надано міські права у 1253 році. Місто мало право активно брати участь в обранні короля. У кафедральному храмі Познані розташована символічна могила перших польських правителів — Мешка І та Болеслава I Хороброго. На острові Острів Тумський знаходиться резиденція курії Познанської архієпархії, яка є найстарішою в Польщі. Столиця Великопольщі була одним із королівських міст Корони Королівства Польського. Місце засідань виборчих (елекційних) сеймиків Познанського воєводства з 16 століття до першої половини 18 століття[15]. Поблизу Познані відбувалися виступи шляхти Познанського воєводства Першої Речі Посполитої[16]. У 2008 році комплекс найстаріших районів міста був оголошений пам'яткою історії[17].
З Познанню пов'язано 5 Великопольських повстань: з 1794 р., з 1806 р., з 1846 р., з 1848 р., а також повстання 1918–1919 рр. Два з них (з 1806 р. та з 1918—1919 рр.) завершились повною перемогою поляків і поряд із Сейненським повстанням 1919 р. та двома повстаннями в Сілезії з 1920 р. та 1921 р., вважаються п'ятьма переможними національними повстаннями в історії Польщі. Перемога повстання 1806 р. мала прямий вплив на створення Варшавського герцогства, тоді як серіал Najdłuższa wojna nowoczesnej Europy (Найдовша війна в сучасній Європі) розповідає про період між переможними Великопольськими повстаннями[18].
14 Великопольська піхотна дивізія з Познані була нагороджена орденом Virtuti Militari за участь у бойових діях у польсько-більшовицькій війні[19]. Завдяки роботі криптологів з Познані був розшифрований код німецької машини шифрування Enigma. Перше і єдине повстання періоду Польської Народної Республіки (Познанський Червень 1956 р.), яке стало головною причиною Угорської революції 1956 р., також відбулося в Познані.
Познань — єдине місто, яке згадується в словах польського гімну. Покровителями міста Познані є апостоли Петро і Павло, святі католицької церкви. Свято міста день та його покровителів відзначається 29 червня[20].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/15/Pozna%C5%84_1.jpg/220px-Pozna%C5%84_1.jpg)
Познань розташована у центрально-західній частині Польщі, у центральній частині Великопольського воєводства. Місто знаходиться на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанському Поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині, спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти. Ці три регіони є частиною макрорегіону Поозер'я Великопольське.
Місто розташоване в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Цибіни та Гловні.
Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км²[21]. Протяжність адміністративної межі вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — близько 21 км.
Познань є осередком познанської агломерації. Місто межує з 11 ґмінами Познанського повіту, а також двома містами — Любонь та Сважендз.
Місто знаходиться у зоні, яка характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).[22]
В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю від 2 до 10 м/с. На території міста випадає найменше опадів в Польщі[23]. Упродовж 1971—2000 рр. середньорічна кількість опадів становила 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.
Клімат Познані | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 17 | 22 | 23 | 31 | 32 | 35 | 35 | 33 | 26 | 16 | 13 | 35 |
Середній максимум, °C | 1 | 2 | 7 | 12 | 18 | 20 | 22 | 22 | 18 | 12 | 6 | 2 | 12 |
Середня температура, °C | −1 | 0 | 3 | 7 | 13 | 16 | 17 | 17 | 13 | 8 | 3 | 0 | 8 |
Середній мінімум, °C | −3 | −3 | 0 | 2 | 7 | 11 | 12 | 12 | 8 | 5 | 1 | −1 | 4 |
Абсолютний мінімум, °C | −27 | −23 | −16 | −8 | −2 | 1 | 5 | 2 | −1 | −8 | −13 | −18 | −27 |
Норма опадів, мм | 30 | 20 | 20 | 30 | 40 | 60 | 70 | 50 | 40 | 30 | 40 | 30 | 510 |
Днів з опадами | 17 | 13 | 15 | 15 | 14 | 16 | 15 | 15 | 13 | 16 | 16 | 15 | 180 |
Вологість повітря, % | 90 | 85 | 80 | 70 | 70 | 70 | 70 | 70 | 80 | 85 | 90 | 90 | 79.2 |
Джерело: Weatherbase |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/29/Pozna%C5%84_-_jednostki_pomocnicze_od_2011.png/220px-Pozna%C5%84_-_jednostki_pomocnicze_od_2011.png)
Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познані 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Спілки Польських Міст та Унії Польських Метрополій. У місті розташовані 3 районні суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.
В Познані є 41 консульство іноземних держав[24]. До травня 2019 року у місті діяло почесне консульство України[25].
Стара Познань і столична область (передмістя Познані, Острів, Острувек, Сродка, Хвалішево, Лацина) були об'єднані в одне місто у 1793–1800 рр. Місто, котре швидко зростало, було пізніше розширене за рахунок приєднання передмість Ґрюнвальд (Grunwald), Лазаж (Łazarz), Ґурчин (Górczyn), Єжице (Jerzyce), Вільда (Wilda), Віногради (Winogrady), Пйонтково (Piątkowo) та Ратаї (Rataje).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4a/Poznan_Braun_Hohenberg.jpg/220px-Poznan_Braun_Hohenberg.jpg)
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e0/Poznan_10-2013_img10_Town_hall.jpg/220px-Poznan_10-2013_img10_Town_hall.jpg)
Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії П'ястів, хоча більшість стверджує про перебування тогочасної формальної столиці в місті Ґнєзно, про що свідчить документ Dagome iudex, натомість в самій Познані була королівська резиденція[26].
Саме неподалік Познані у 966 р. прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — засновник першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI—XI століть тощо
У 1314 — 1793 рр. Познань є центральним містом Познанського воєводства, Королівства Польського та Речі Посполитої.
У подальшій історії місто залишалось важливим історичним і адміністративним осередком історичної області Велика Польща. Однак більшу частину XIX століття (1815–1919 рр.) місто було столицею Великого князівства Познанського, що належало королівству Прусії, а після 1870-го р. — входило до складу Німецької Імперії.
Після Великопольського повстання 27 грудня 1918 — 28 червня 1919 (Познанське повстання 1918—1919 рр.), коли місто стало осередком національно-визвольного спротиву, Познань, як і вся провінція, увійшла до складу відтвореної Польської Республіки.
У часи нацистської окупації місто було центром німецької області Вартеланд.
У післявоєнний період відбувся Познанський Червень 1956 р., який став першим виступом поляків проти комуністичного режиму у післяво\нний період. Тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих подій).
На початку XXI століття Познань була одним з міст, у якому відбувались матчі європейської футбольної першості 2012 року (див. тут).
У 2016 р. у Познані, за фінансової підтримки міського уряду, вдев'яте відбувся фестиваль культури «Українська весна», започаткований Лукашем Горовським (у 2007—2019 рр. був почесним консулом України в Познані)[27][25].
Місто має середньовічну історію та згадується від Х століття. Познань як осередок політичного життя є одним з перших міст, згаданих на сторінках історії. Оскільки в тих часах латиною розмовляла освічена частина суспільства, назва міста записувалась у латинізованій формі. Перший відовий запис помічений у літописі Тітмара у 970 році у формі episcopus Posnaniensis (познанський єпископ). У тому ж літописі за 1005 рік є запис ab urbe Posnani (з міста Познань)[28]. Місто у форму Poznan згадує Галл Анонім у своїй Хроніці польській (Kronika Anonima tzw. Galla), котра була написана у 1112—1126 роках[29].
На сьогодні мовознавці сходяться на думці, що назва Poznań походить від старопольського чоловічого імені Познан (Poznan) або Познамир (Poznamir) і спочатку означало город, місто Познана або Познамира[28].
Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий та освітній осередок Польщі.
Серед галузей промисловості в місті набули розвитку машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.
Познань з її історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[30], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.
Рівень безробіття в Познані найнижчий в країні. На кінець квітня 2022 року рівень безробіття у місті становив 1,4 % (4,8 тис. осіб без роботи); такий же показник зафіксований у Познанському повіті — 1,4 % (2,9 тис. безробітних). Такий же низький рівень безробіття був виявлений лише в Сопоті (1,7 %) і Вроцлаві (також 1,7 %).[31]
Найбільшу частину місцевого ринку праці займають промисловість (понад 16 % зайнятих), торгівля (14,5 % зайнятих) та освіта (13 % зайнятих). Найвищі зарплати в місті зафіксовані на посадах, пов'язаних з IT та комунікацією — в тому числі в IT-галузі. На другому місці за розміром заробітку — представники фінансової та страхової галузей.
Згідно з даними Статистичного управління в Познані, середня зарплата в Познані (у секторі підприємств) у 2022 році становить 7677,08 злотих брутто.[32]
Найбільшими роботодавцями міста є[33]:
- Bridgestone — виробник шин і гумових виробів, один з найбільших у світі.
- Познанський технічний університет.
- Підприємство міського транспорту.
- Університет Адама Міцкевича.
- Фольксваген Познань.
- Пекабекс.
- Алюпласт.
- Ліснер.
- Allegro.
- Енергетична компанія Enea.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[34][35]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 258451 | 43406 | 184094 | 30951 |
Жінки | 296245 | 41450 | 178711 | 76084 |
Разом | 554696 | 84856 | 362805 | 107035 |
Населення за роками:
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/timeline/q8fgshwuh6usv1tqeaym2ct8i1ff5yy.png)
У 2017 році в Познані діяли: 105 ясел і клубів дитини (понад 4 тис. місць); 317 закладів дошкільної освіти, в тому числі 243 дитячих садочки, котрі забезпечували догляд для 20,9 тис. дітей[36].
Вищі навчальні заклади у Познані
Державні:
- Познанський технічний університет
- Університет імені Адама Міцкевича
- Познанський економічний університет
- Медичний університет ім. Карола Марцинковського
- Музична академія
- Університет образотворчих мистецтв
Приватні:
- Вища школа торгівлі та послуг
- Європейська Вища Школа Бізнесу
- Вища Школа Суспільної Психології
- Вища Школа логістики
- Вища Школа іноземних мов ім. Богуміла Лінде
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Teatr_Wielki%2C_Poznan%2C_Polonia%2C_2014-09-18%2C_DD_53.jpg/220px-Teatr_Wielki%2C_Poznan%2C_Polonia%2C_2014-09-18%2C_DD_53.jpg)
Культурне життя міста багате й розмаїте. Тут діють декілька театрів (у тім числі оперний).
Надзвичайною гордістю міста є його музеї та музейні об'єкти:
- Національний музей;
- Археологічний музей;
- Познанський музей круасанів[37]
- Познанська філармонія імені Тадеуша Селіговського[pl], концерти відбуваються в Актовій залі університету в Познані;
- Познанський музей музичних інструментів — третє в Європі зібрання, щонеділі тут відбуваються камерні концерти[38] ;
- Музей армії;
- Заповідник «Метеорит Мораско» — одне з найбільших у Європі скупчень метеоритних кратерів;
- Білоруський культурно-освітній центр ;
- Королівсько-Імператорський Тракт в Познані .
У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генрика Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз у 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.
Познань — важливий залізничний вузол, центр автосполучення. В місті сполучаються 5 національних доріг (droga krajowa), в тому числі автомагістраль, а також 7 воєводських доріг. Познанський Залізничний Вузол, через який пролягає 8 залізничних ліній, є одним з найбільниш та найбільш завантажених в країні. Летовище міста обслужило більше одного мільйона пасадирів у 2021 році[39].
У місті діють:
- Міжнародний аеропорт Познань-Лавиця імені Генрика Венявського;
- міжнародні автомагістралі (А2);
- залізничний транспорт (станція Познань-Головний);
- міський транспорт (мережа трамваїв в тому числі Познанський швидкісний трамвай, автобусів);
- велосипедний транспорт.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/56/Stadiopoznan.jpg/220px-Stadiopoznan.jpg)
Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо.[40] Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.[41]
Головна спортивна арена Познані — багатофункціональний Муніципальний стадіон, тут відбувались матчі Європейської першості з футболу 2012 року.
У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).
Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[42] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[43] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/05/Poznan_10-2013_img19_Old_Brewery.jpg/220px-Poznan_10-2013_img19_Old_Brewery.jpg)
Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познані є:
- Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Серед постатей святих, що зображені в куполі каплиці є зокрема св. Йосафат Кунцевич. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
- Костел Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини
- Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок)[44] — чотирикутник вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесансна Познанська ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня опівдні на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
- декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
- в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
- серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торговельно-мистецький заклад:
- Познанська фортеця.
- Кулжинський Сергій Миколайович — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР. Помер в Познані.
- Лев Леви́цький — український громадський діяч, працював суддею.[45]
- Стефан зі Львова — познанський єпископ РКЦ
- Пауль фон Гінденбург — німецький державний діяч
- Адам Новак — польський гітарист, співак, автор текстів, лідер гурту «Раз, Два, Тши».
- Гюнтер фон Клюге (1882—1944) — німецький воєначальник часів Третього Рейху
- Лілі Палмер (1914—1986) — німецька акторка та письменниця
- Столярська Данута Альфредівна (1928—2011) — радянська кіноактриса.
- Шепель Володимир Григорович — генерал-хорунжий армії УНР, помер у місті.
- Назву «Познань» носить літак Боїнг 767-35D(ER) (серійний номер 28656), що належить польській авіакомпанії «LOT»[46];
- Також на честь міста названо астероїд 1572 Познанія[47];
- В Україні в Рівненській області є село з такою ж назвою — Познань;
- Місто Познань згадується у астрологічному памфлеті Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року».
-
Познань, 1934
-
Колишній єзуїтський комплекс
-
Кам'яниці біля ратуші
-
Площа Адама Міцкевича
-
Скульптура Іполіта Цегельського з його пам'ятника
-
«Давнина і сучасність разом» - будівля Музичної Академії
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/poznaniak;4494465.html
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/poznanianka;4494469.html
- ↑ Lista miast w Polsce (spis miast, mapa miast, liczba ludności, powierzchnia, wyszukiwarka). Polska w liczbach (пол.). Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Aglomeracja poznańska (PDF). https://poznan.stat.gov.pl/ (польською) . Urząd statystyczny w Poznaniu. Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ GaWC - The World According to GaWC 2018. www.lboro.ac.uk (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2017. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ LIVING STANDARDS: quality of life - Study - Poznan.pl. www.poznan.pl (англ.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Quality of Life in Poznan. www.numbeo.com (англ.). Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Miasto Poznań z tytułem Business Superbrands. www.poznan.pl (пол.). Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ MTP Poznań Expo - Our locations - Grupa MTP. www.mtp.pl. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Poznań 2014. Sytuacja społeczno-gospodarcza - Fakty i liczby - Poznan.pl. www.poznan.pl (пол.). Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Miasto Poznań (PDF). https://poznan.stat.gov.pl/ (польською) . Urząd Statystyczny w Poznaniu. Архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Strona główna - Kultura - kulturapoznan.pl. kultura.poznan.pl (пол.). Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Poznań siedzibą najwyższego taktycznego dowództwa US Army w Europie - Defence24. www.defence24.pl. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Untitled Document. www.poznan.pl. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 18 листопада 2020.
- ↑ Kriegseisen, Wojciech (1991). Sejmiki Rzeczypospolitej szlacheckiej w XVII i XVIII wieku (польською) . Warszawa. с. 29.
- ↑ Sozański, Antoni (1889). Wykład politycznej geografii, rządu i administracyi dawnej Polski przy końcu istnienia całego państwa (1648–1772) (польською) . Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiełłońskieskiego. с. 7. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- ↑ Rozporządzenie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 28 listopada 2008 r. w sprawie uznania za pomnik historii "Poznań - historyczny zespół miasta". isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 19 листопада 2020.
- ↑ FilmPolski.pl. FilmPolski (пол.). Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ S.A, Wirtualna Polska Media (10 лютого 2016). Powstańcy Wielkopolscy w wojnie polsko-bolszewickiej. Ukraińcy nazywali ich "rogatymi diabłami". opinie.wp.pl (польською) . Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
- ↑ Statut Miasta Poznania - bip.poznan.pl. bip.poznan.pl. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Powierzchnia i Ludność w Przekroju Terytorialnym w 2012 r. (PDF) (польською) . Warszawa: Głósny Urząd Statystyczny. 2012. ISSN 1505-5507. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2020. Процитовано 21 листопада 2020.
- ↑ Клімат Познані
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2014. Процитовано 20 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ambasador Ukrainy odwiedził Poznań: Do Wielkopolski wróci konsulat Ukrainy?. plus.gloswielkopolski.pl (пол.). 4 березня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ а б W Poznaniu nie będzie konsulatu generalnego Ukrainy. Ministerstwo Spraw Zagranicznych Ukrainy szuka kandydata na konsula honorowego. plus.gloswielkopolski.pl (пол.). 4 вересня 2019. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ Pianowski, Zbigniew (1994). Sedes regni principales: Wawel i inne rezydencje piastowskie do połowy XIII wieku na tle europejskim (польською) . Kraków. с. 18.
- ↑ Шот М. Щоб краще пізнати українство // Урядовий кур'єр. — 2016. — № 113 (5733) (16 черв.). — С. 6.
- ↑ а б Rymut, Kazimierz (1987). Nazwy miast Polski, hasło "Poznań" (польська) . Wrocław: Ossolineum. с. 191. ISBN 83-04-02436-5.
- ↑ "Monumenta Poloniae Historica", Tom I, Akademia Umiejętności w Krakowie. Lwów. 1864. с. 404.
- ↑ Готелі Познаня (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 4 жовтня 2009.
- ↑ Główny Urząd Statystyczny / Obszary tematyczne / Rynek pracy / Bezrobocie rejestrowane / Stopa bezrobocia rejestrowanego w latach 1990-2023. web.archive.org. 9 грудня 2023. Архів оригіналу за 9 грудня 2023. Процитовано 10 квітня 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Praca Poznań - oferty pracy w Poznaniu. Portal Praca.pl (пол.). Процитовано 10 квітня 2024.
- ↑ Аналіз ринку праці в Познані — GoWork.pl Serwis Pracy
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Urząd Statystyczny w Poznaniu – Statystyczne Vademecum Samorządowca (PDF). 2018.
- ↑ День Святого Мартіна: важливість цього свята для познанців - poznaniski.eu (укр.). 17 листопада 2022. Процитовано 29 листопада 2022.
- ↑ Чекан Олена Вєлькопольський закордон. У Познані Тиждень перевіряв готовність до Євро-2012, згадував римську богиню Ювенту та слухав українські пісні [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] // «Український Тиждень» № 36 (97) за 4-10 вересня 2009 року
- ↑ Statystyki – Port Lotniczy Poznań-Ławica. poznanairport.pl. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Познанський спорт: яким чином підтримувати фізичну форму та наскільки це популярно у регіоні - ipoznan.net (укр.). 5 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ Найкращі спортивні клуби у Познані - ipoznan.net (укр.). 5 грудня 2022. Процитовано 20 грудня 2022.
- ↑ http://www.wiadomosci24.pl/artykul/poznanski_maraton_rekordow_215684.html
- ↑ http://www.umoloda.kiev.ua/number/284/118/10237/
- ↑ Де у Познані зробити романтичну пропозицію? - poznanka.eu (укр.). 25 жовтня 2022. Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: «Тріада плюс», 2010.— 228 с., іл.— C. 153
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 грудня 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Poznań |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Офіційна сторінка міста: міський мультимедійний інформатор [Архівовано 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Познань на сайті tokatema [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Чекан Олена Вєлькопольський закордон. У Познані Тиждень перевіряв готовність до Євро-2012, згадував римську богиню Ювенту та слухав українські пісні [Архівовано 12 грудня 2011 у Wayback Machine.] // «Український Тиждень» № 36 (97) за 4-10 вересня 2009 року
- Вебресурс www.YouAreIn.poznan.pl («Ви в Познані») (англ.)
- Готелі Познаня (англ.)
- Познань і Великопольща: прогулянки для українця (цикл віртуальних подорожей) [Архівовано 16 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- 10 обов'язкових предметів у Познані[недоступне посилання з жовтня 2019]
|