Привороття Друге
| село Привороття Друге | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Гуменецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020030160094596 
|
| Основні дані | |
| Населення | 133 |
| Площа | 0,35 км² |
| Густота населення | 380 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32326 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°47′41″ пн. ш. 26°38′15″ сх. д. / 48.79472° пн. ш. 26.63750° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69 |
| Карта | |
  Привороття Друге | |
 Привороття Друге | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Приворо́ття Друге — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Історично зафіксована назва «Привороття Маківське».[1]
Село Привороття Друге розташоване на правому березі річки Мукша, за 1-2 км від сіл Гуменці, Вербка та Маків. Біля села великі лісові масиви.
Перша згадка про поселення XVII століття.
1830–1835 роки — селянський рух під проводом Устима Кармелюка, охоплював території поблизу села Привороття Друге. А саме на Кармелюковій горі в лісах розташовувались загони Кармелюка.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року внаслідок об'єднання сільських рад село ввійшло до складу Гуменецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення становить 133 особи на 2001 рік.
Згідно перепису 2015 року селі мешкало 115 осіб.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Дитячий оздоровчий табір «Лісова пісня» — заклад розташований на території Національного природного парку «Подільські Товтри», поблизу Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». На території табору облаштовано футбольний майданчик, баскетбольна площадка, басейн та екран для перегляду фільмів. А чудовим доповненням відпочинку стануть мальовничі краєвиди, чисте лісове повітря та кришталева джерельна вода.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». 14 березня 2024 року створена охоронна зона для збереження біорізноманіття у лісах та затверджений її паспорт. Охоронна зона розташована в межах Маківського лісництва філії «Кам’янець-Подільське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», біля села Привороття Друге на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Кармалюкова гора».[3]
Поблизу села на товтрі Кармалюкова гора розкинувся заказник «Кармалюкова Гора». Його загальна площа 765 га. Назва нагадує про легендарного подільського героя — Устима Кармалюка, який разом зі своїми побратимами мав схованку у печері на верхівці гори. На товтрах зростає типовий дубово-грабовий ліс, у якому трапляються підсніжник звичайний, проліска дволиста, лілія лісова, любка дволиста, булатка великоквіткова, аконіт шерстистоустий, вовчі ягоди звичайні, кліщинець Бестерів та інші види. В лісі поширені такі роди мохів, як порелла, тортелла, грімія, а також лишайники з родів рамаліна, аномадон, тортула, леукодон.
-
В'їзд у село -
Руїни старого млина -
Сільський краєвид -
Ставок на річці Мукша -
Автобусна зупинка неподалік села
- ↑ Привороття Друге с.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ На Хмельниччині створена перша охоронна зона для збереження об'єктів Червоної книги
