Чабанівка (Кам'янець-Подільський район)
село Чабанівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський |
Тер. громада | Староушицька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020270130037680 ![]() |
Основні дані | |
Населення | 656 |
Площа | 1,67 км² |
Густота населення | 392,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32383 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′56″ пн. ш. 27°3′8″ сх. д. / 48.66556° пн. ш. 27.05222° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32383, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Чабанівка, вул.Центральна,1 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Чабані́вка — село Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Місцева легенда про походження назви засвідчує:
![]() |
|
![]() |
Подільське село Чабанівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 43 кілометра автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Біля села протікає річка Ушиця.
Чабанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Село відоме із середини XVI століття. У Чабанівці знайдено знаряддя праці трипільської культури.
Сільська церква збудована у 1776 році – дерев’яна одноверха.
Селом володіли Степан з давнього литовського роду Токарів та княгиня пані Лаура Токаржевська з роду Янішевських. 1910—1918 роках їх син Ян Токаржевський-Карашевич мешкав та управляв маєтностями в селі Чабанівка.[1]
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
Радянський період у Чабанівці знаходилась центральна садиба колгоспу, який в свій час обробляв 2,8 тис. гектарів орної землі. У ньому були основні галузі виробництва — рільництво та м’ясо-молочне тваринництво.
В 1981 році почалось заповнення басейну Дністра водою, яке тривало шість років, внаслідок цього затоплено долину річки Ушиця поблизу села та ряд сіл на цій річкі: Ушиця, Кривчани, Раколупинці, Чугор, Яр Косиковецький.
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
За станом на 1998: дворів — 267, мешканців — 671 особа.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 652 особи.[3]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,78 % |
російська | 1,07 % |
румунська | 0,15 % |
![]() | |
---|---|
![]() |
1. 31 рік працює музей історії села Чабанівка в Староушицькій тер-громаді // «Суспільне Хмельницький» |
На території села працюють: два магазини, пошта, дитячий садочок, ліцей, бібліотека, ФАП, будинок культури.
Неймовірною окрасою є повноцінний народний музей історії села «Чабанівка».[4]
2021 року меморіальну дошку Яну Токаржевському-Карашевичу відкрили на стіні Чабанівського ліцею у селі.[5]
Місцеві мешканці на життя заробляють важкою працею, лікарські трави збирають, гриби у місцевому лісі, кожен має город та невеликий садочок біля обійстя.
На території громади працюють 4 підприємства, займаються вони вівцями, сіють зернові.[6]
- Еко-ферма «LACON».
- Токаржевський-Карашевич Ян — український дипломат і геральдист. Надзвичайний і Повноважний Посол УНР в Османській імперії.
- Струманський Василь Петрович — доктор педагогічних наук.
- Лашко Володимир Ілліч — український художник, скульптор, дизайнер.
- Гурскіс Лаймонас Лаймонсович — політичний діяч, підприємець.[7]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- ↑ ТОКАРЖЕВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ Ян
- ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Народний музей села Чабанівка
- ↑ У громаді на Хмельниччині відкрили меморіальну дошку дипломату часів УНР
- ↑ ТАКА ДАЛЕКА І ТАКА БЛИЗЬКА ЧАБАНІВКА
- ↑ ЛАЙМОНАС ГУРСКІС: «СВОЮ ГРОМАДУ НЕ МОЖУ ЗАЛИШИТИ ЧИ ОБМАНУТИ»
- Чабанівка // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 364.
- Ромарнюк В. Чабанівка. — Кам'янець-Подільський, 1997. — 142 с.