Улянівка (Кам'янець-Подільський район)
село Улянівка | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Гуменецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA68020030210073855 |
Основні дані | |
Населення | 311 |
Площа | 0,509 км² |
Густота населення | 611 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32340 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°45′7″ пн. ш. 26°31′26″ сх. д. / 48.75194° пн. ш. 26.52389° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32325, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, с. Гуменці, вул. Центральна, 69 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Уля́нівка — село в Україні, у Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Як стверджують дослідники, Улянівка у своїй назві має політичне забарвлення. Назвали населений пункт «на прохання трудящих» ім'ям засновника країни Рад — Ульянова. Щоб підкреслити «радянськість» тих чи інших найменувань населених пунктів, їх дуже часто ускладнювали атрибутивними означеннями «червоний» (червона, червоне), «радянський» (радянська, радянське), «жовтневий» (жовтнева, жовтневе), «ленінський» (ленінське, улянівське).
Назва села внесена на мапу змін назв населених пунктів України проєкту Декомунізація.
Подільське село Улянівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 10 кілометрів автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. Село межує в східному напрямку з лісом та селом Голосків. Неподалік Улянівки проходить автомобільна дорога регіонального значення Р48.
Улянівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по країні становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Село засноване в 1928 році, в період примусової колективізації. Улянівка починала своє існування як маленький хутірець.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Абрикосівської, Великозаліснянської, Голосківської, Гуменецької, Думанівської, Заліської Другої, Нігинської та Супрунковецької сільських рад село увійшло до складу Гуменецької сільської громади.[1]
Населення становить 311 осіб станом на 2001 рік.
У 2015 році населення становить 267 осіб.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,36% |
російська | 0,64% |
Єдиний соціальний об'єкт інфраструктури - це сільський клуб.
У середині 60-их селі будується тваринницька ферма. На завершення комплексу грошей не вистачило. Наприкінці 80-их справа знову зрушила з місця. За короткий термін завершили обладнання ферми та завезли поголів'я худоби. На початку 1995 року в господарстві нараховувалося 1780 голів великої рогатої худоби.
Землі села обробляють два агропідприємства - ФГ «Ювенга» та ВК «Іскра-2007».
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413