Координати: 50°49′54″ пн. ш. 27°39′17″ сх. д. / 50.83167° пн. ш. 27.65472° сх. д. / 50.83167; 27.65472

Просіка (Звягельський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Просіка
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Звягельський район
Тер. громада Ємільчинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA18080130520049077
Основні дані
Населення 180
Площа 0,606 км²
Густота населення 297,03 осіб/км²
Поштовий індекс 11236
Географічні дані
Географічні координати 50°49′54″ пн. ш. 27°39′17″ сх. д. / 50.83167° пн. ш. 27.65472° сх. д. / 50.83167; 27.65472
Середня висота
над рівнем моря
212 м
Водойми річка Заровенька
Відстань до
обласного центру
124 км
Відстань до
залізничної станції
42 км
Місцева влада
Адреса ради 11236, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Тайки
Карта
Просіка. Карта розташування: Україна
Просіка
Просіка
Просіка. Карта розташування: Житомирська область
Просіка
Просіка
Мапа
Мапа

Про́сіка — село в Україні, в Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 180 осіб. Входить до складу Ємільчинської селищної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Межує на північному заході з Боляркою, на сході з Покощеве, на півдні з Тайками, на південному заході з Великою Цвілею.[1]

На південному заході від села бере початок річка Заровенька.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 34 версти, від волості 6. Дворів 26, мешканців 210[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Карта Житомирської області. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 червня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 — 090 — 4.
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання

[ред. | ред. код]