Прощався стрілець

«Прощався стрілець» — за думкою дослідників, одна з пісень корпусу «Українських січових стрільців», написана за мотивами і на музику української народної пісні у 1914 році. Містить художній прийом у вигляді звернення бійця до свого коня, щоб він відніс вістку про його загибель додому («Лети, коню мій, скажи неньці рідній, Що я лежу у степу забитий»).

2005 року пісня у п'яти варіантах надрукована в збірнику «Стрілецькі пісні».

Текст пісні

Розпрощався стрілець із своєю ріднею,
Сам поїхав в далеку дорогу.
За свій рідний край, за козацький звичай
Здобувати в бою перемогу.

Відгримів лютий бій у широкім степу,
День кривавий надвечір схилився,
Лиш трава шелестить, вбитий стрілець лежить,
Над ним коник його нахилився.

Ой коню ж мій, коню, не стій наді мною,
Не копай сиру землю копитом,
Біжи, коню мій, скажи неньці моїй,
Що я впав за Вкраїну забитий.

Нехай батько і мати, і ріднії сестри,
Нехай вони за мною не плачуть.
Я в степу лежу, за ріднею тужу,
Чорний крук наді мною вже кряче.

Ряди за рядами ідуть партизани,
До походу гармата їм грає,
За волю і честь лиш березовий хрест
Дрібні сльози на шлях проливає.

А слава козацька не вмре, не загине,
Будуть люди про нас говорити,
Що були козаки і отут полягли –
Вони вміли свій край боронити.

Варіанти пісні

Нумерація за збіркою «Стрілецькі пісні», упорядник Оксана Кузьменко, Львів, 2005.

(1992) 350 Прощався стрілець зі своєю ріднею

Записали В. Коваль, В. Гречко 22.06.1992 р. у селі Бердихів Яворівського р-ну Львівської обл. від Козака Петра, 1920 р.н. Нотна транскрипція В. Коваля.

(1995) 351 Прощався стрілець із своєю ріднею

Зап. О. Харчишин 01.06.1995 р. у с. Коцурів Пустомитівського р-ну Львівської обл. від Панчишняк Стефанії, 1935 р.н. (Харчишин, арк. 251). Нотна транскрипція В. Коваля.

Варіант: Голдрич, 2002, с. 32-33.

(1998; 1992) 362 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею [1]

Зап. О. Кузьменко 27.08.1998 р. у с. Розгадів Зборівського р-ну Тернопільської обл. від Стефанишина Володимира, 1925 р.н. та Стефанишин Емілії, 1926 р.н. "Пісню співали у селі хлопці-повстанці". Нотна транскрипція Л. Лукашенко.

Варіанти

• Гіщинський, 1992, с. 34;
• ІМФЕ, ф. 14-5, спр. 493, арк. 477 (с. Сновидів Бучацького р-ну Тернопільської обл.);
• ПВНЦ, ф. 1-Б, од. зб. 83, арк. 47 (с. Кухарі Ковельського р-ну Волинської обл.),
• Іваницький, 2004, с. 246-247.

(1996) 363 Розпрощався стрілець зі своєю ріднею [2]

Зап. Є. Луньо 26.10.1996 р. у м. Яворові Львівської обл. від Британ Марії, 1932 р.н. і Меньок Галини, 1978 р.н. (Луньо, д/а, п. 2, зш. 18, арк. 1). Нотна транскрипція М. Бундз.

(1997; 1991—2001) 364 Розпрощався стрілець із своєю ріднею

Зап. О. Кузьменко 15.11.1997 р. у с. Мокротин Жовківського р-ну Львівської обл. від Вахули Петронелії, 1933 р.н. "Співали пісню на стрілецькій могилі у с. Наконечному на Яворівщині".

Найпоширеніший варіант. Він є основою для інших варіантів, доповнених у повстанському середовищі, з характерною кінцівкою про партизанів. Нотна транскрипція Л. Лукашенко.

Варіанти

• Правдюк, НТЕ, 1991, № 6, с. 39; О. Правдюк записав у січні 1990 року у селі Звенигороді Пустомитівського р-ну Львівської області від М. С. Колоди, С. Р. Дзюбан, П. І. Король, К. С. Закалик та ін.
• Смаль, 1997, с. 109-110;
• Береза, Дацко, 1997, с. 180;
• Сокіл В., Сокіл Г., 1998, с. 416-417;
• Андрусяк, Паньків, 2001, с. 208;
• Харчишин, арк. 252 (с. Романів Перемишлянського р-ну Львівської обл).

Плагіат

В радянські часи пісня була привласнена радянськими діячами Коолем і Алєксандровим під назвою «Там вдали, за рекой».