Пухов Георгій Євгенович
Георгій Євгенович Пухов | |
---|---|
Народився | 23 серпня 1916 Сарапул, Удмуртія |
Помер | 3 серпня 1998 (81 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Томський політехнічний університет |
Галузь | обчислювальна техніка |
Заклад | Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України Інститут проблем моделювання в енергетиці ім. Г. Є. Пухова |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство | НАНУ |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Гео́ргій Євге́нович Пу́хов[1] (23 серпня 1916, Сарапул — 3 серпня 1998, Київ) — український науковець у галузі обчислювальної техніки, дійсний член АН УРСР, засновник і перший директор Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України. Заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Народися 23 серпня 1916 року в місті Сарапулі (нині Удмуртія, РФ). У 1940 році з відзнакою закінчив Томський індустріальний інститут і був зарахований до аспірантури при кафедрі електричних мереж і систем. Навчання в аспірантурі було перерване службою в армії у роки німецько-радянської війни. Після тяжкого поранення у боях під Москвою, у 1942 році повернувся до аспірантури, в 1944 році успішно захистив кандидатську дисертацію та включився до роботи по підготовці інженерних кадрів і вирішенню науково-технічних завдань по відновленню народного господарства.
У 1944—1950 роках викладав у Львівському політехнічному інституті, з 1959 працював в Обчислювальному центрі АН УРСР (тепер Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України). У 1981 очолив новостворений Інститут проблем моделювання в енергетиці АН УРСР (з 2000 року Інститут проблем моделювання в енергетиці імені Г. Є. Пухова).
Основні праці присвячені теорії електричних кіл та електронних аналогових математичних машин. Автор близько 600 наукових праць (в тому числі 29 монографій) і винаходів.
Помер на 82-му році життя в Києві 3 серпня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°24′59.19″ пн. ш. 30°30′5.4″ сх. д. / 50.4164417° пн. ш. 30.501500° сх. д.).
Син — Михайло Пухов (1944—1995) — радянський письменник-фантаст, поет, перекладач, редактор часопису «Техника – молодежи», програміст, кандидат фізико-математичних наук[2].
- ↑ Енциклопедія українознавства подає інший варіант імені ученого — Юрій.
- ↑ Лаборатория фантастики. Михаил Пухов. [1] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 201.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 52.
- Народились 23 серпня
- Народились 1916
- Померли 3 серпня
- Померли 1998
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Томського політехнічного інституту
- Науковці Інституту кібернетики НАН України
- Науковці Інституту проблем моделювання в енергетиці імені Г. Є. Пухова
- Доктори технічних наук
- Члени Національної академії наук України
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Заслужені діячі науки і техніки УРСР
- Уродженці Сарапула
- Заслужені діячі науки УРСР
- Учасники Другої світової війни
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Дійсні члени НАН України
- Науковці Львівської політехніки
- Померли в Києві