Півнов Віталій Миколайович

Віталій Півнов
Зображення
Основна інформація
Дата народження	5 травня 1945(1945-05-05)
Місце народження	Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР
Дата смерті	16 квітня 2019(2019-04-16) (73 роки)
Місце смерті	Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Громадянство	СРСР  Україна
Професія	віолончеліст, органіст, органний майстер
Освіта	Львівська державна консерваторія ім. М. Лисенка Київська консерваторія ім. П. Чайковського
Інструменти	віолончеля, орган
Колективи	Львівський театр опери та балету Державний симфонічний оркестр УРСР
Заклад	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Віталій Микола́йович Півнов (5 травня 1945, Калінковичі, Калинковицький район, Гомельська область, Білоруська РСР — 16 квітня 2019, Львів, Україна) — український органіст і органний майстер.

Біографія

Народився Віталій Миколайович 5 травня 1945 року, м. Калінковичі, Гомельська область, Білоруська РСР.

Період навчання

1952—1963 — навчання у Львівській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат імені Соломії Крушельницької по класу віолончелі (викл. Є. Е. Шпіцер).
1963—1968 — навчання у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка по класу віолончелі. Паралельно ознайомлення з органом. Вже на випускному вечорі в консерваторії виступав перед викладачами та випускникамиі як органіст.
1968—1976 — робота в оркестрі Львівського театру опери та балету (віолончель, орган).
1976—1980 — навчання у Київській консерваторії імені Петра Чайковського по класу органу (де клас органа створив і очолював професор Котляревський Арсеній Миколайович). Паралельно робота у Державному симфонічному оркестрі УРСР.

Концертні виступи

1980—1984 — за ініціативою Арсенія Котляревського — В. Півнов розпочав роботу органіста й органного майстра в новоствореному Республіканському будинку органної та камерної музики в Києві. Для вивчення побудови нового органу в цьому закладі й набуття належного досвіду його відряджають у 1980 році на стажування у Крнов, Чехія на всесвітньо відому органобудівельніу фабрику «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss).

1984 — повернення до Львова, починає працю як соліст-органіст у Львівському об'єднанні музичних ансамблів (Львівська філармонія), якому було передано органний зал і орган в костелі святої Магдалини Магдалини. Паралельно співпраця з Львівським музеєм історії релігії в галузі реставрації старовинних органів.

В 1986 році в органному залі припиналася концертна діяльність, орган вимагав ремонту. Лише у 1988 році чеська фірма «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss) розпочала реконструкцію органа.

Тут відкрився Будинок органної та камерної музики, постійним органістом якого став Віталій Півнов. В наступному 1989 році розпочався капітальний ремонт будинку.

На початку 1990-тих років викладає клас органа у Львівській державній консерваторії ім. М. Лисенка.

1988—2004 — робота у Львівському Будинку органної та камерної музики (органіст, органний майстер)..

З 2005 — робота у Львівському музеї історії релігії (органіст, реставратор органів), в якому В. Півнов щорічно давав понад 200 сольних та ансамблевих концертів.

За своє життя В. Півнов виступав з концертами в таких країнах:

• Азербайджан : Баку
• Білорусія :
  • Мінськ 1981—1988 р. в Великому залі Білоруської державної філармонії на органі з 1965 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss)
  • Полоцьк 1985—1988 р. — в Софійському соборі, на органі з 1985 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss)
• Грузія : Піцунда 1981—1988 р.р. в Піцундському соборі на органі встановленому в 1975 німецької фірми Alexander Schuke Potsdam Orgelbau
• Естонія
• Киргизстан : Бішкек 1985—1986 р. — Національна філармонія, на єдиному органі в Киргизстані, встановленому чеською фірмою «Рігер-Клосс»
• Латвія : Рига 1984—1988 р. — в Ризькому (Домському) соборі на органі з 1844 року німецької фірми «E.F.Walcker & Co» (нім. E.F.Walcker & Co) з міста Людвігсбург.
• Литва : Вільнюс
• Молдавія : Кишинів 1981—1988 р. — в органному залі, на органі з 1978 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс»
• Польща :
  • Бидгощ 03.12.2002 — «2 Фестиваль Будгощські Органні Вечори»(пол. Bydgoskie Wieczory Organowe) в отців єзуїтів на старовинному органі, побудовані в 1903 році відомою компанією «Вільгельма Зауера» (нім. Wilhelm Sauer(Orgelbauer))
  • Тарнів 1992—1993 р.р.
• Росія :
  • Калінінград 1982—1988 рр. — Калініградська обласна філармонія («Кірха Святої Родини» (нім. Kirche zur Heiligen Familie (Königsberg)) на органі встановленого чеською фірмою в 1982 р. «Рігер-Клосс»).
  • Сочі
• Таджикистан : Душанбе 1984—1985 р. — в таджицькому державному інституті мистецтва на єдиному в Середній Азії органі з 1977 року виготовленого чеською фірмою «Рігер-Клосс».
• Україна :
  • Київ,
  • Львів,
  • Івано-Франківськ(10.11.2008 р.Костел Христа Царя),
  • Ужгород,
  • Хмельницький,
  • Кам'янець-Подільський,
  • Збараж,
  • Рівне,
  • Вінниця,
  • Біла Церква,
  • Харків,
  • Донецьк,
  • Дніпро,
  • Луганськ,
  • Ялта,
  • Самбір (Зал органної та камерної музики у костелі Святого Станіслава),
  • Черкаси 2001 рік в музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського на органі з 1926 року німецької фірми «E.F.Walcker & Co» (нім. E.F.Walcker & Co).

• Чехія :
  • Острава,
  • Опава,
  • Оломоуц.

Репертуар

• Джироламо Фрескобальді  — «Fiori musicali»
• Дітріх Букстегуде  — Органні твори у 2-х томах (ред. Г. Келлер)
• Йоганн Себастьян Бах  — Органні твори у 9-ти томах (ред. Ф. К. Гріпенкерль і Ф. Ройтш), Chorał «Nun komm, der Heiden Heiland»
• Георг Фрідріх Гендель  — 6 концертів
• Сезар Франк  — Органні твори у 2-х томах (ред. О. Барблан)
• Боссі, Марко Енріко  — Органні твори
• Ежен Жігу — 12 п'єс
• О. Гільман — Сонати
• Ш. Відар — 5 сонат
• Ю. Ройбке — Псалом 94
• Вольфганг Амадей Моцарт — Органні твори (ред. С. Діденко)
• Фелікс Мендельсон — 6 сонат
• Шарль Турнемір — 3 імпровізації
• Ж. Лангле — Сюїта «Пам'яті Фрескобальді»
• Ален Жан Аріст — Органні твори у 3-х зошитах
• Олів'є Мессіан — «Небесна трапеза», «Явління вічної церкви», «Вознесіння»
• Луї В'єрн — 24 п'єси
• Нільс ля Кур — 3 інтермеццо(3 intermezzi)
• Йоганн Непомук Давід — Органні твори у 9-ти зошитах
• П. Ебен — Недільна музика
• Л. Яначек — Постлюдія, 3 п'єси
• О. Шимек — Річеркар
• Ф. Нововєйскі — Соната
• П’єтро Торрі  — Suita
• Франсуа Куперен  — Парафіальна меса; Монастирська меса; 4 фрагменти з «Messe pou les paroisses»; Plein chant du premier Kyrie en Taille; Fugue; Benedictus; Petitte fugue.
• Ференц Ліст  — Ave Maria (wg Arcadelta)
• Фридерик Шопен/Ференц Ліст  — Prelude
• Ріхард Вагнер  — Gottendammerung; Der Ritt den Walkuren (фрагмент з опери Walkure)

У його репертуарі твори :

• Марселя Дюбре;

• Клерамбо, Луі Ніколя;

• Лемменс, Жак Ніколя;

• П.Манца;

• Г.Янга;

• А.Майї;

• Л.Бледьмана, але й цілком невідома серед наших органістів музика композиторів Скандинавії.

В його репертуарі значна частина органної музики: барокова, романтична, сучасна.

В програмах В. Півнова — концерти шведської, фінської, німецької, австрійської, французької, американської музики, концерти з творів окремих композиторів.

Іноді органіст готував оригінальні літературно-музичні композиції.

Бароковий орган кінця XVII століття роботи німецького майстра Людвіга Фогеля; відреставрував В. Півнов

Реставраторська діяльність

Віталій Півнов — один з небагатьох органних майстрів, які повернули до життя та сприяли збереженню історичних інструментів.

1984 — реставрація і встановлення органу, переданого з Ужгорода до Львівського музею історії релігії а також органу, що розміщений в Ужгородському музеї.

1987 — реставрація і встановлення унікального органу — в селище міського типу Поморяни Золочівського району Львівської області.

1988 — реставрація і встановлення органу у замку м. Збараж у Тернопільській області

1989 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Лазаря у Львові.

1991 — реставрація і встановлення у Музеї органу з костелу св. Мартина у Львові.

Цей орган був виготовлений на львівській фабриці Мечислава Янішевського у 1911 році. Під час Другої світової війни орган зазнав значних ушкоджень — з усіх його труб залишилося лише 12 найбільших дерев'яних труб басів.

В 1990 році орган перевезли з костелу св. Мартина до приміщення колишнього домініканського костелу Божого Тіла. В 1991 році майстер Півнов виготовив нові труби, відреставрував механіку та систему включення регістрів, більшість металевих труб довелось виготовляти або заміняти — їх розрахунок і виготовлення виконав сам майстер.

Після двох років роботи над інструментом орган з костелу св. Мартина повернувся до життя і його почали використовувати для проведення концертів органної музики. Однак, 2003 року приміщення колишнього костелу домініканців було передано Українській греко-католицькій церкві і в 2007 році концерти органної музики припинилися. У червні 2010 року Львівському музею історії релігії довелося негайно забирати свій орган з приміщення церкви, де унікальний музичний інструмент знаходився протягом останніх двадцяти років.

З ініціативи музейних працівників орган був перенесений у Трапезну отців Домініканців, де зараз також проводять концерти органної та камерної музики.

1996 — капітальний ремонт органу парафіального костелу м. Полонне Хмельницької області

2000 — реконструкція органу в Черкаському музичному училищі ім. С. С. Гулака-Артемовського.

Органний майстер Півнов проводив ремонтні роботи органів костелу у Середньому, Ужгородського району, Закарпатської області, в м. Бар Вінницької області, в Кам'янці-Подільському, кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла у Луцьку.

Його, як консультанта і органного майстра запрошували для робіт по встановленню та відновленню органів в Підлісний Мукарів , Дунаївці та Полонне Хмельницької області, у м. Червонограді, Львівської області.

Здібності майстра Віталія Півнова вдало поєднувалися з науково-дослідницьким підходом, як до самого інструменту, так і до його історії та музичної спадщини минулого.

Помер та похований у Львові, на полі № 80 Личаківського цвинтаря.

Галерея

• 
  Львівський музей історії релігії.Олена Мацелюх та Віталій Півнов (орган),Ірина Маковецька (вокал),Юрій Остюк (труба).2018
• 
  В.Півнов. Львівський музей історії релігії. Концерт в рамках фестивалю «Ніч у Львові», 04.07.2013
• 
  Львівський музей історії релігії. 04.07.2013, В.Півнов та Ю.Остюк. Концерт в рамках фестивалю Ніч у Львові
• 
  В.Півнов. Львівський музей історії релігії. Концерт в рамках фестивалю «Ніч у Львові» 14.07.2013
• 
  Львівський музей історії релігії. Концерт 05.12.2018, Віталія Півнова, Ірина Вовк
• 
  Львівська філармонія. Концерт В.Півнов, Від Англії до Австрії з органом через ХХ століття, 23.07.2017
• 
  Івано-Франківськ.Костел Христа Царя.Благодійний концерт В. Півнов, 10.11.2008
• 
  В.Півнов.Органному майстру Яну Слівінському присвячується у рамках фестивалю Музика в старому Львові.14.07.2016.Латинський катедральний собор
• 
  В.Півнов.Органному майстру Яну Слівінському присвячується у рамках фестивалю Музика в старому Львові.14.07.2016.Латинський катедральний собор
• 
  Концерти в Львівському музеї історії релігії. Ірини Маковецької, заслужена артистка України (вокал), Юрія Остюка (труба), Олени Мацелюх та Віталія Півнова (орган) 2017
• 
  В.Півнов. Музика Скандинавії.08.07.2016.Концерт у Львівській філармонії. І Фестиваль Концертів Літньої Пори.
• 
  В.Півнов. Музика Скандинавії.08.07.2016.Концерт у Львівській філармонії. І Фестиваль Концертів Літньої Пори.
• 
  В.Півнов. Музика Скандинавії.08.07.2016.Концерт у Львівській філармонії. І Фестиваль Концертів Літньої Пори.
• 
  Бароковий орган кінця XVII ст., роботи німецького майстра Людвіга Фогеля. Відреставрований орган В.Півновим

Джерела

• органи України
• [1]В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.1
• [2]В.Півнов. Органний концерт 2016 р., част.2
• [3]Органний концерт 2015 р. В. Півнов і Ю.Остюк (труба).
• [4]Сольний органний концерт В.Півнов. Музика Скандинавії.
• [5]Від Англії до Австрії з органом через 20 століття. В.Півнов — сольний органний концерт.
• [6]В.Півнов у радіо програмі С.Слижука. Вічна Музика. Радіо Дзвони 105\8 фм.

Посилання

• Півнов Віталій Миколайович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 204