Пілузька печера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пілузька
рос. Пилугская
Характеристики
Типкарстова
Гірські породивапняк
Довжина360 м
Глибина140 м
Об'єм2600 м³
Висота н. р. м.1700 м
Дослідження
Рік відкриття1975
Розташування
КраїнаГрузія
РегіонАбхазія
МісцевістьБзибський хребет

Пілузька печера — печера, розташована в Абхазії, Гудаутському районі, на південному схилі Бзибського масиву. Протяжність 360 м, глибина −140 м, площа 400 м², об'єм 2600 м³, висота входу близько 1700 м.

Складнощі проходження печери

[ред. | ред. код]

Категорія складності 2Б[1].

Опис печери

[ред. | ред. код]

Шахта починається 20-м колодязем щільовидної форми, що закінчується гротом. Дно його завалено брилами. З грота йдуть два ходи. Південний похилий хід пішов сніжно-льодовим язиком в грот, що знаходиться на глибині −49 м. Хід через серію колодязів приводить до гроту на глибині −70 м, з якого починається вузький меандровий колодязь. Колодязь закінчується на глибині −140 м вузької непрохідною щілиною. Закладена в нижньокрейдових вапняках[2].

Історія дослідження

[ред. | ред. код]

Відкрита в 1975 р. Досліджувалася експедиціями томських спелеологів в 1975 р. (кер. В. Л. Лорінман) — і в 1980 р. (кер. В. Д. Чуйков).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перелік класифікованих печер. — М.: Центр. рада з туризму та екскурсіях, 1989.
  2. Кадастр печер СРСР. — М.: ВИНИТИ, 1986.