Пілузька печера
Пілузька | |
---|---|
рос. Пилугская | |
Характеристики | |
Тип | карстова |
Гірські породи | вапняк |
Довжина | 360 м |
Глибина | 140 м |
Об'єм | 2600 м³ |
Висота н. р. м. | 1700 м |
Дослідження | |
Рік відкриття | 1975 |
Розташування | |
Країна | Грузія |
Регіон | Абхазія |
Місцевість | Бзибський хребет |
Пілузька печера — печера, розташована в Абхазії, Гудаутському районі, на південному схилі Бзибського масиву. Протяжність 360 м, глибина −140 м, площа 400 м², об'єм 2600 м³, висота входу близько 1700 м.
Категорія складності 2Б[1].
Шахта починається 20-м колодязем щільовидної форми, що закінчується гротом. Дно його завалено брилами. З грота йдуть два ходи. Південний похилий хід пішов сніжно-льодовим язиком в грот, що знаходиться на глибині −49 м. Хід через серію колодязів приводить до гроту на глибині −70 м, з якого починається вузький меандровий колодязь. Колодязь закінчується на глибині −140 м вузької непрохідною щілиною. Закладена в нижньокрейдових вапняках[2].
Відкрита в 1975 р. Досліджувалася експедиціями томських спелеологів в 1975 р. (кер. В. Л. Лорінман) — і в 1980 р. (кер. В. Д. Чуйков).