Пітицит
| Пітицит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | сумнівний (Q)[d][1][2][3] |
| Абревіатура | Ptc[4] |
| Хімічна формула | [Fe,AsO₄,SO₄,H₂O] (?)[5] |
| Nickel-Strunz 10 | 8.DB.05 |
| Dana 8 | 43.5.3.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | аморфний стан[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | пек (давньогрецька мова)[7] |
 Пітицит у Вікісховищі | |
Пітици́т (рос. питтицит; англ. pitticite; нім. Pitticit m) — мінерал, водний арсенато-фосфато-сульфат заліза.
- За Лазаренком Є. К.: Fe203+[(OH)24 (AsO4, PO4, SO4)13]·9H2O.
- За «Fleischer's Glossary» (2004): Fe([AsO4], [SO4])x•nH2O. Склад у % (з родов. Шварцвальд, ФРН): Fe2O3 — 48,86; As2O5 — 20,72; P2O5 — 8,69; SO3 — 7,08; H2O — 11,31; нерозчинний залишок — 3,80.
Аморфний. Утворює коломорфні виділення, кірки та сталактити. Ниркоподібний і суцільний. Густина 2,5. Твердість 2-3. Колір бурий до білого. Злам раковистий. У шліфі червоно-бурий. Продукт зміни арсенопіриту. Можлива суміш мінералів.
Знахідки: Гарц (ФРН), Фалун (Швеція).
Від грецьк. «піттізо» — набувати вигляду смоли (J.F.L.Hausmann, 1813).
Син. — накип арсеново-залізний, накип рудниковий, руда залізна горюча, накип залізний гороховий, ретиналофан, сидерит.
Мінерал ґлокерит — сидерогель з адсорбованою H2SO4. Спостерігається у сталактитах, кірках і землистих аґреґатах. Густина низька, змінна. Злам раковистий. Крихкий. Блиск смолистий або матовий. Колір бурий до жовто-вохристого і смоляно-чорний. Непрозорий. Утворюється внаслідок окиснення сульфідів заліза (F.S.Beudant, 1824).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Schmetzer K, Horn W, Medenbach O On cobaltkoritnigite, (Co,Zn)[H2O.AsO3OH], a new mineral, and pitticite, Fe2O3·As2O5·9-10H2O, an amorphous Fe-arsenate-hydrate // Neues Jahrbuch für Mineralogie, Monatshefte — E. Schweizerbart, 1981. — Т. 1981. — С. 257–266. — ISSN 0028-3649
- ↑ Dunn P. J. New data for pitticite and a second occurrence of yukonite at Sterling Hill, New Jersey // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1982. — Vol. 46. — P. 261–264. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ Hausmann F. Handbuch der Mineralogie — 1 — 1813.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пітицит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Пітицит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
