Рак паращитоподібної залози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рак паращитоподібної залози
Спеціальність онкологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 XH7JQ0
МКХ-10 C75.0
МКХ-9 194.1
OMIM 608266
DiseasesDB 9628
eMedicine med/1754
MeSH D010282

Рак паращитоподібної залози — рідкісне злоякісне новоутворення паращитоподібної залози, частота якого становить менше 1% серед усіх випадків гіперпаратиреозу.[1]

Етіологія[ред. | ред. код]

Залишається невідомою, проте існують припущення про наявність спадкових факторів та дерегуляція експресії бета-катеніну, що є одним з основних компонентів сигнального шляху Wnt.

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Клінічні ознаки, що супроводжують РПЩ, виникають переважно через підвищений рівень паратгормону. Проте деякі симптоми асоційовані виключно з РПЩ: гостра гіперкальцинемія, призводить до розвитку значної слабкості, втрати ваги, поліурії, нудоти та блювання. Крім того, можуть бути вражатися нирки — спостерігається нефролітіаз та нефрокальциноз. До 75% пацієнтів мають утворення в ділянці шиї, яку можна пропальпувати (що рідко зустрічається при аденомі).

Діагностика[ред. | ред. код]

Патологічна анатомія пухлини[ред. | ред. код]

Пухлина являє собою щільне утворення сірувато-білуватого кольору, що спаяне з оточуючими тканинами.[1] Мікроскопічно РПЩ демонструє інвазію в судини, капсулу та подекуди в оточуючі паращитоподібну залозу м'які тканини або інші анатомічні структури. Більшість карцином мають солідний тип росту, демонструючі ракові клітини як дифузну масу або компактні ділянки.

Лікування[ред. | ред. код]

Виконується хірургічне видалення (паратиреоїдектомія та дисекція шиї) паращитоподібної залози, яка уражена злоякісною пухлиною.

Прогноз[ред. | ред. код]

Показник 5-річного виживання становить до 90%, 10 річного — 50%. Рецидив хвороби може виникати від 30 до 70% випадків за різними даними.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Kumar V, Abbas AK, Fausto N, and Mitchel RN, «Robbins basic Pathology», Saunders, 8th ed., 2007. (англ.)
  2. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. (2002). Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований. Український медичний часопис. 3 (29): 121—26. (рос.)
  3. Аветисьян И.Л., Самойлов А.А., Гульчий Н.В., Яровой А.О. (2001). Интраоперационная диагностика патологии щитовидной железы: шестилетний опыт специализированной клиники. Український медичний часопис. 6 (26): 125—31. [1](рос.)