Ратич Василь Пилипович
| Ратич Василь Пилипович | |
|---|---|
| Народився | 26 квітня 1888  Вербиця, Кременецька міська громада, Кременецький район, Тернопільська область, СРСР |
| Помер | 10 травня 1953 (65 років) США |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Бережанська гімназія |
| У шлюбі з | Дмитерко Ганна |
Васи́ль Пилипович[1] Ра́тич (26 квітня 1888, село Вербиця, нині Шумського району Тернопільської області — 10 травня 1953, США) — український педагог. Чоловік воячки Легіону УСС Ганни Дмитерко.
Син директора школа в Лісниках біля Бережан Пилипа Ратича. Брат священиків УГКЦ о. Івана, Степана, Володимира Ратичів.[1] Закінчив із відзнакою гімназію у Бережанах.
Після участі у визвольній боротьбі в рядах Українських Січових Стрільців та після закінчення Першої світової війни був професором гімназії в Рогатині та інспектором шкільництва на Рогатинщині. Був останнім директором Рогатинської гімназії імені Володимира Великого, ліквідованої 1939 року, коли на західні землі прийшли більшовики[2].
Під час Другої світової війни разом із дружиною та молодшими дітьми емігрував до США.
У бригаді УСС вістун Василь Ратич познайомився з Ганною Дмитерко. 1919 року вони вінчалися у церкві села Лісники (нині Бережанського району Тернопільської області).
У Ратичів було четверо синів: Любомир, Олег, Володар і Ростислав. Олег і Володар під час Другої світової війни служили у першій Українській дивізії «Галичина», куди вступили добровольцями в перші дні її формування. Брали участь у боях під Бродами. У липні 1944 року Володар, який був воєнним кореспондентом, загинув під Бродами.
- ↑ а б Бережанська Земля… — С. 178—179.
- ↑ Рогатинська гімназія імені Володимира Великого. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 9 березня 2011.
- Бережанська Земля: Історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Сидней — Торонто, 1970. — Т. 1.
- Верига В. Під крилами визвольних дум: Спомини підхорунжого дивізії «Галичина» [Архівовано 16 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2007. — С. 18—20.
- Лазарович М. Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба. — Тернопіль : Джура, 2005. — 592 с. — С. 422, 485.
- Помер проф. Василь Ратич // Свобода. — 1953. — 14 травня. — С. 1. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ганна Дмитерко-Ратич — жінка, овіяна легендами [Архівовано 18 березня 2012 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |