Роберт Пломін
Громадянство | США |
---|---|
Дата народження | 20 лютого 1948[1][2][3] (76 років) |
Місце народження | Чикаго |
У шлюбі з | Judith Dunnd |
Рід діяльності | психолог, генетик, behavior geneticist |
Сфера роботи | психологія[4] і психогенетика[4] |
Працівник у | Кінґс-коледж[5] , Університет штату Пенсильванія , Університет Колорадо , Кінґс-коледж[6] , Кінґс-коледж[7] і Кінґс-коледж[8] |
Заклад освіти | Техаський університет і Університет Де Поляd |
Науковий керівник | Arnold H. Bussd |
Аспіранти / докторанти | Thomas S. Priced і Michael J. Galsworthyd |
Член у | Американська академія мистецтв і наук |
Отримані відзнаки | |
Роберт Пломін у Вікісховищі |
Роберт Джозеф Пломін (англ. Robert Joseph Plomin, нар. 20 лютого 1948) — американо-британський психолог і генетик, відомий своїми дослідженнями близнюків і генетики поведінки.
Роберт Пломін народився в Чикаго в родині польсько-німецького походження. Він закінчив Академію Університету ДеПола в Чикаго і здобув ступінь бакалавра психології в Університеті ДеПола в 1970 році. У 1974 році здобув ступінь доктора психології в Техаському університеті в Остіні під керівництвом психолога особистості Арнольда Бусса. Потім працював в Інституті генетики поведінки в Університеті Колорадо в Боулдері. З 1986 по 1994 рік працював в Університеті штату Пенсильванія, вивчаючи близнюків, які виховувалися окремо, і близнюків, які виховувалися разом, з метою дослідження старіння. З 1994 року він є професором генетики поведінки в Інституті психіатрії Королівського коледжу Лондона. Він також був президентом Асоціації генетики поведінки.[9]
У 1987 році Пломін одружився з Джудіт Данн, британською психологинею і науковицею.
Роберт Пломін — один з найвідоміших дослідників у галузі психології. Він особливо відомий своїми дослідженнями близнюків та усиновлених дітей, які допомогли кількісно оцінити спадковість, тобто частку, що пояснюється генетикою у відмінностях між ознаками індивідів у межах певної популяції. Робота Пломіна суперечить теоріям психоаналізу та інших соціальних наук, які в першу чергу зосереджуються на ролі виховання чи соціалізації.
Він виявив, що на генетичну спадковість припадає 50 % психологічних відмінностей між людьми, починаючи від особистості й закінчуючи розумовими здібностями. Решта 50 % припадає на фактори навколишнього середовища. Однак, за словами Пломіна, дослідження показують, що більшість цих середовищних впливів не є запланованими факторами, а складаються з непередбачуваних подій. Крім того, він вважає, що серед впливів навколишнього середовища, які можна пом'якшити, значна частина є проявом генетики.
У 2002 році Роберт Пломін був ушанований Меморіальною премією українського[10] і американського еволюційного біолога, генетика та зоолога Феодосія Добжанського від Асоціації генетики поведінки за видатний внесок у галузі генетики поведінки. У 2004 році він отримав нагороду Вільяма Джеймса від Асоціації психологічних наук, а у 2011 році — нагороду за життєві досягнення від Міжнародного товариства досліджень інтелекту[11][12]. У 2017 році Пломін отримав нагороду Американської психологічної асоціації за видатний науковий внесок[13].
У 2005 році він був обраний членом Британської академії (FBA).[14]
На знак визнання його заслуг у наукових дослідженнях Роберт Пломін був призначений кавалером Ордена Британської імперії (CBE) в рамках новорічної церемонії нагородження 2023 року.[15]
Українською
- Роберт Пломін. Генплан. Як ДНК робить нас тими, ким ми є. Пер. з анг. Марія Солдаткіна. Київ: КМ-Букс, 2019. 320 с.[16]
Англійською
- Behavioral Genetics: A Primer, together with John C. DeFries, Gerald E. McClearn, WH Freeman & Co, 1989, ISBN 978-0716720560
- Separate Lives: Why Siblings Are So Different, together with Judy Dunn, Basic Books, 1992, ISBN 978-0465076895
- Behavioral Genetics in the Postgenomic Era, together with John C. DeFries, Peter McGuffin, Ian W. Craig, American Psychological Association, 2002, ISBN 978-1557989260
- The Relationship Code: Deciphering Genetic and Social Influences on Adolescent Development (Adolescent Lives), together with David Reiss, Jenae M. Neiderhiser, E. Mavis Hetherington, Harvard University Press, 2003, ISBN 978-0674011267
- Nature, Nurture, and the Transition to Early Adolescence, together with John C. DeFries, Stephen A. Petrill, John K. Hewitt, Oxford University Press, 2003, ISBN 978-0195157475
- Nature And Nurture: An Introduction To Human Behavioral Genetics, Wadsworth Publishing, 2004, ISBN 978-0534651121
- Nature and Nurture during Infancy and Early Childhood, together with John C. DeFries, David Fulker, Cambridge University Press, 2006, ISBN 978-0521034241
- Behavioral Genetics, together with John C. DeFries, Peter McGuffin, Gerald E. McClearn, Worth Publishers; 5th edition, 2008, ISBN 978-1429205771
- Behavioral Genetics, together with John C. DeFries, Valerie S Knopik, Jenae M. Neiderhiser, Worth Publishers; 6th edition, 2012, ISBN 978-1429242158
- G Is for Genes, together with Kathryn Ashbury, Wiley Blackwell; 2013, ISBN 978-1118482810
- Behavioral Genetics, together with John C. DeFries, Valerie S Knopik, Jenae M. Neiderhiser, Worth Publishers; 7th edition, 2016, ISBN 9781464176055
- Blueprint: How DNA Makes Us Who We Are, Penguin Books Ltd., 2018, ISBN 9780241282076
- ↑ Autoritats UB
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ MAK
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Robert Plomin : "Les parents et l’école influent peu sur la réussite des enfants". L'Express (фр.). 12 січня 2023. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Dojo — Феодосій Добржанський: український батько популяційної генетики[недоступне посилання]
- ↑ 2004-2005 William James Fellow Award. Association for Psychological Science - APS (амер.). Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ 2011 Lifetime Achievement Award. Intelligence (брит.). Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ « APA Award for Distinguished Scientific Contributions». www.apa.org. Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Professor Robert Plomin FBA. The British Academy (англ.). Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ London, King's College. New Year Honours for King's community. King's College London (англ.). Процитовано 14 липня 2023.
- ↑ Книгарня 'Є'. Генплан. Як ДНК робить нас тими, ким ми є, Роберт Пломін - купити за низькою ціною в Україні | Книгарня «Є». book-ye.com.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2023.
- Роберт Пломін на інтерв'ю з Девідом Любінскі
- Публікації Роберта Пломіна, проіндексовані Google Scholar