Роятин
село Роятин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Шептицький район |
Тер. громада | Сокальська міська |
Код КАТОТТГ | UA46120110400087900 |
Основні дані | |
Населення | 170 (2020) |
Площа | 0,466 км² |
Густота населення | 375,54 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80024 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°31′52″ пн. ш. 24°24′8″ сх. д. / 50.53111° пн. ш. 24.40222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
202 м |
Водойми | річка Роятинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80024, Львівська обл., Шептицький р-н, с.Стенятин, вул.Центральна,115 |
Староста | Студінський Григорій Ярославович |
Карта | |
Мапа | |
Роя́тин — село в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 170 осіб (2020)[1].
Село розташоване на річці Роятинка, за 26,8 км на північ від районного центру міста Шептицького та за 81 км від обласного центру міста Львів.
У селі вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C.
Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,3 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18.1 °C.
Опадів більше випадає у липні, в середньому 83 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 602 мм опадів.
|
2001 | 2020 |
---|---|
175 | 170[1] |
- Члени УВО, ОУН та вояки УПА, котрі полягли у боротьбі з окупаційними режимами або були репресовані в 1920-1950 роках[3].
- Барчук Михайло Дмитрович, 1921 р.н., селянин, симпатик ОУНР. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений за зв'язки з УПА на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у ВТТ Берлаг, Магаданська область. Звільнений 18.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
- Болібрух Микита Андрійович, 1892 р.н., селянин, кущовий провідник ОУН. 16.12.1946 ВТ військ МВС засуджений на 10р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. та конфіскацією майна. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). Після відбування покарання повернувся в рідне село. Похований на кладовищі в с.Стенятин.[4]
- Дещаківська Марія Павлівна, 1926 р.н., селянка, зв'язкова УПА. 25.01.1945 року заарештована Сокальським РВ НКВС (ст. 54-1а КК УРСР). 07.06.1945 року етапована у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР для продовження слідства. Звільнена 22.08.1946 року за відсутністю доказів.
- Дзядик Іван Іванович, 1923 р.н., стрілець УПА. Арештований у 1946 року агентами НКВС. Помер у таборі Комі АРСР.
- Дуда Володимир Михайлович, 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув у 1944 року під час облави військ НКВС в с. Стенятин. Похований у с. Стенятин.
- Дячик Іван Якимович, 1922 р.н., селянин, член ОУН. 17.03.1947 року Військовим трибуналом військ МВС засуджений за зв'язки з УПА на 7 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). ВТТ Дальбуд, Магаданська області. Звільнений 10.10.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Помер 14.12.1969 року у с. М'якит Хасунського району Магаданської області РФ.
- Дячик Уляна, 1914 р.н., зв'язкова УПА. Арештована агентами НКВС у 1945 року. Покарання відбувала у таборі Воркути, РФ. Померла в с. Стенятин у 1982 році.
- Кінаш Мирон Дем'янович, 1924 р.н., коваль, господарчий УПА. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у таборі Степлаг, Карагандинська область, Казахська РСР. Звільнений 16.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
- Лукащук Ілля Миколайович, 1921 р.н., селянин, стрілець УПА сотні Олександра Степанюка—«Мефодія». 28.02.1945 року Військовим трибуналом 43-ї ЗСД засуджений на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). Звільнений 10.03.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Звільнений 15.10.1955 року.
- Студінський Іван Кирилович, 1902 р.н., член ОУН. Арештований у 1944 році агентами НКВС. Помер у таборі Караганди.
- Томчак Євгенія Йосипівна, 1927 р.н., зв'язкова УПА. У 1946 році засуджена на 10 років таборів Магадану.
У селі знаходиться Дитячий оздоровчий табір »Горизонт», у якому з 2015 року організовують літній національно-патріотичний наметовий табір «Козацький дух» для дітей вояків АТО[5][6][7].
- ↑ а б Стенятинська сільська рада[недоступне посилання]
- ↑ Ukraine. Lviv Oblast. Roiatyn(англ.)
- ↑ Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
- ↑ Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990. www.sokal.lviv.ua. Процитовано 21 лютого 2024.
- ↑ На Львівщині організували літній табір для дітей бійців АТО (ФОТО)
- ↑ Відкриття табору «Козацький дух»
- ↑ Козацький дух. Про проект
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |