Координати: 50°31′52″ пн. ш. 24°24′8″ сх. д. / 50.53111° пн. ш. 24.40222° сх. д. / 50.53111; 24.40222
Очікує на перевірку

Роятин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Роятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Сокальська міська
Код КАТОТТГ UA46120110400087900
Основні дані
Населення 170 (2020)
Площа 0,466 км²
Густота населення 375,54 осіб/км²
Поштовий індекс 80024
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°31′52″ пн. ш. 24°24′8″ сх. д. / 50.53111° пн. ш. 24.40222° сх. д. / 50.53111; 24.40222
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми річка Роятинка
Місцева влада
Адреса ради 80024, Львівська обл., Шептицький р-н, с.Стенятин, вул.Центральна,115
Староста Студінський Григорій Ярославович
Карта
Роятин. Карта розташування: Україна
Роятин
Роятин
Роятин. Карта розташування: Львівська область
Роятин
Роятин
Мапа
Мапа

Роя́тинсело в Україні, у Шептицькому районі Львівської області. Населення становить 170 осіб (2020)[1].

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на річці Роятинка, за 26,8 км на північ від районного центру міста Шептицького та за 81 км від обласного центру міста Львів.

Клімат

[ред. | ред. код]

У селі вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7.5 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4,3 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +18.1 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 83 мм, найменше у січні — 31 мм опадів. У рік випадає близько 602 мм опадів.

Кліматограма Роятина
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
31
 
 
−2
−7
 
 
31
 
 
0
−6
 
 
33
 
 
5
−2
 
 
43
 
 
13
4
 
 
66
 
 
19
8
 
 
78
 
 
22
12
 
 
83
 
 
24
13
 
 
65
 
 
23
12
 
 
55
 
 
18
8
 
 
39
 
 
13
4
 
 
39
 
 
5
0
 
 
40
 
 
0
−4
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 603 мм.

Джерело: [2]

Населення

[ред. | ред. код]
2001 2020
175 170[1]

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Члени УВО, ОУН та вояки УПА, котрі полягли у боротьбі з окупаційними режимами або були репресовані в 1920-1950 роках[3].
  • Барчук Михайло Дмитрович, 1921 р.н., селянин, симпатик ОУНР. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений за зв'язки з УПА на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у ВТТ Берлаг, Магаданська область. Звільнений 18.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
  • Болібрух Микита Андрійович, 1892 р.н., селянин, кущовий провідник ОУН. 16.12.1946 ВТ військ МВС засуджений на 10р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. та конфіскацією майна. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). Після відбування покарання повернувся в рідне село. Похований на кладовищі в с.Стенятин.[4]
  • Дещаківська Марія Павлівна, 1926 р.н., селянка, зв'язкова УПА. 25.01.1945 року заарештована Сокальським РВ НКВС (ст. 54-1а КК УРСР). 07.06.1945 року етапована у Воркутинський ВТТ, Комі АРСР для продовження слідства. Звільнена 22.08.1946 року за відсутністю доказів.
  • Дзядик Іван Іванович, 1923 р.н., стрілець УПА. Арештований у 1946 року агентами НКВС. Помер у таборі Комі АРСР.
  • Дуда Володимир Михайлович, 1922 р.н., стрілець УПА. Загинув у 1944 року під час облави військ НКВС в с. Стенятин. Похований у с. Стенятин.
  • Дячик Іван Якимович, 1922 р.н., селянин, член ОУН. 17.03.1947 року Військовим трибуналом військ МВС засуджений за зв'язки з УПА на 7 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 р. (ст. 20, 54-1а, 54-11 КК УРСР). ВТТ Дальбуд, Магаданська області. Звільнений 10.10.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Помер 14.12.1969 року у с. М'якит Хасунського району Магаданської області РФ.
  • Дячик Уляна, 1914 р.н., зв'язкова УПА. Арештована агентами НКВС у 1945 року. Покарання відбувала у таборі Воркути, РФ. Померла в с. Стенятин у 1982 році.
  • Кінаш Мирон Дем'янович, 1924 р.н., коваль, господарчий УПА. 10.04.1945 року Військовим трибуналом Львівського гарнізону засуджений на 10 р. ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-1а КК УРСР). Покарання відбував у таборі Степлаг, Карагандинська область, Казахська РСР. Звільнений 16.06.1954 року з табору та направлений на спецпоселення.
  • Лукащук Ілля Миколайович, 1921 р.н., селянин, стрілець УПА сотні Олександра Степанюка—«Мефодія». 28.02.1945 року Військовим трибуналом 43-ї ЗСД засуджений на 10 років ВТТ з обмеженням у правах на 5 років (ст. 54-2, 54-11 КК УРСР). Звільнений 10.03.1952 року з табору та направлений на спецпоселення. Звільнений 15.10.1955 року.
  • Студінський Іван Кирилович, 1902 р.н., член ОУН. Арештований у 1944 році агентами НКВС. Помер у таборі Караганди.
  • Томчак Євгенія Йосипівна, 1927 р.н., зв'язкова УПА. У 1946 році засуджена на 10 років таборів Магадану.

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі знаходиться Дитячий оздоровчий табір »Горизонт», у якому з 2015 року організовують літній національно-патріотичний наметовий табір «Козацький дух» для дітей вояків АТО[5][6][7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Стенятинська сільська рада[недоступне посилання]
  2. Ukraine. Lviv Oblast. Roiatyn(англ.)
  3. Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990
  4. Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990. www.sokal.lviv.ua. Процитовано 21 лютого 2024.
  5. На Львівщині організували літній табір для дітей бійців АТО (ФОТО)
  6. Відкриття табору «Козацький дух»
  7. Козацький дух. Про проект

Посилання

[ред. | ред. код]