Руднє-Гацьківська сільська рада

Руднє-Гацьківська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР
Область	Коростенська округа; Волинська округа; Київська область; Житомирська область
Район	Володарськ-Волинський район
Адм. центр	с. Рудня-Гацьківка
Утворена	1923 року
Ліквідована	11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення	800 (1931)
Населені пункти	4 (1946)
Контактні дані
Адреса	с. Рудня-Гацьківка, Володарсько-Волинський р-н, Житомирська обл., Українська РСР

Руднє-Гацьківська сільська рада (Гацьківсько-Руднянська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Володарсько-Волинському (Кутузівському, Володарському) районі Коростенської й Волинської округ, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Рудня-Гацьківка.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 689 осіб, кількість дворів — 121^[1].

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 706 осіб^[2].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 800 осіб^[3].

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі сіл Валки, Гутка, Гацьківська Рудня (Рудня-Гацьківка) та Камінь Кутузівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Кутузівського (згодом — Володарський, Володарсько-Волинський) району Коростенської округи^[4]. Внаслідок постанови РНК Української СРР від 29 серпня 1924 року «Про виділення національних районів і сільрад», реорганізована у польську національну сільську раду. У 1926 році головою сільської ради обрано Степана Шулятицького, перед ним головував Чаплинський, який погано знав польську мову^[5]. Станом на 1 жовтня 1941 року с. Гутка не значилося на обліку населених пунктів^[4].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Володарсько-Волинського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Валки, Камінь, Рудня-Гацьківка та Ягодинка^[6].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної Ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», в зв'язку з об'єднанням з Гацьківською та Старобобрицькою сільськими радами у Ягодинську сільську раду Володарсько-Волинського району Житомирської області^[4].

Примітки

↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
↑ Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 27 вересня 2023.
↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 60. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
↑ ^а ^б ^в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 174, 258, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.
↑ Білобровець О. Історія польських поселень Володарсько-Волинського району (PDF). Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. с. 6, 29. Процитовано 16 липня 2023.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 167. Процитовано 16 липня 2023.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Матеріали-1] Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 130. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.

[2] Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 500. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 27 вересня 2023.

[3] Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 60. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.

[Довідник-4] а ^б ^в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 174, 258, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2023.

[5] Білобровець О. Історія польських поселень Володарсько-Волинського району (PDF). Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. с. 6, 29. Процитовано 16 липня 2023.

[6] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 167. Процитовано 16 липня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]