Перейти до вмісту

Свинарник (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Свинарник
Porcile
Жанрпритча
РежисерП'єр Паоло Пазоліні
ПродюсерGian Vittorio Baldid
СценаристП'єр Паоло Пазоліні
Серджо Чітті
У головних
ролях
Жан-П'єр Лео
Уго Тоньяцці
ОператорТоніно Деллі Коллі
Армандо Наннуцці
Джузеппе Руццоліні
КомпозиторБенедетто Гилья
ХудожникДаніло Донаті
КостюмерДаніло Донаті
Дистриб'юторNew Line Cinema і Netflix
Тривалість98 хв.
Моваіталійська
КраїнаІталія Італія
Франція Франція
Рік1969
Дата виходу31 серпня 1969 (Прем'єра на ВКФ)
10 жовтня 1969 (Франція)
IMDbID 0064828
CMNS: Свинарник у Вікісховищі

«Свинарник» (італ. «Porcile») — фільм-притча П'єра Паоло Пазоліні 1969 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У фільмі два паралельних сюжети.

Перший відбувається у сучасній Німеччині. Юліан (Жан-П'єр Лео), син багатого німецького промисловця Клотца з Рура (Альберто Ліонелло), відчуває патологічний потяг до свиней. Вони для нього є набагато привабливішими, ніж його наречена Іда (Анна Вяземскі). Врешті-решт свині з'їдають скотоложця.

Другий сюжет відбувається в «таємничій міфічній пустелі, невідомо коли і де. Пустеля — зриме вираження абсолюту, позаісторичного часу. «„Позаісторичність“ розповіді про те, що відбувається в пустелі — умисна, така, що пояснюється історичністю німецького сюжету, і навпаки»[1]. Молодий ізгой живе в пустелі. Він людожер, причому першою жертвою став його власний батько. У пустелі він їсть ще живих тварин, вбиває і поїдає людей. Вже спійманий, він кілька разів повторює: «Я убив свого батька, їв людське м'ясо і тремчу від радості». Сам Пазоліні відмічав, що у цьому фільмі канібалізм не реальний, а символічний, як вираження крайньої міри протесту.[1].

Актори

[ред. | ред. код]
Актор Роль
П'єр Клементі людожер людожер
Жан-П'єр Лео Юліан Юліан
Альберто Ліонелло Клотц із Рура Клотц із Рура
Уго Тоньяцці Хердхітце Хердхітце
Анна Вяземські Іда Іда
Маргарита Лосано Клотц пані Клотц
Марко Феррері Ганс Гюнтер Ганс Гюнтер
Франко Чітті другий людожер другий людожер
Нінетто Даволі Мараккйоне Мараккйоне

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б П. П. Пазоліні Із інтерв'ю П'єро Санавіо. Теорема. М., 2000.

Посилання

[ред. | ред. код]