Теорема (фільм)

*Теорема*
Теорема;
Teorema
Жанр	Драма; Детектив
Режисер	П'єр Паоло Пазоліні
Продюсери	Маноло Болоньїні; Франко Росселліні
Сценарист	П'єр Паоло Пазоліні
У головних ; ролях	Сільвана Мангано; Теренс Стемп; Массімо Джиротті
Оператор	Джузеппе Руццоліні
Композитори	Енніо Морріконе; Тед Карсон; (у тритрах відсутній)
Монтаж	Ніно Баральї
Художник	Luciano Puccinid
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	105 хв.
Мова	італійська; англійська(кілька слів)
Країна	Італія
Рік	1968
Дата виходу	4 вересня 1968 (Венеційський МКФ)
IMDb	ID 0063678
Попередній	«Каприз по-італійськи»
Наступний	«Кохання і лють»
	Теорема у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Теорема (значення).

«Теорема» (італ. Teorema) — драматичний фільм італійського режисера та сценариста П'єра Паоло Пазоліні, знятий у 1968 році. Світова прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1968 року на Міжнародному кінофестивалі у Венеції^[1].

Кінофільм можливо інтерпретувати як марксистську притчу, релігійну алегорію (єретичну переробку христологічних мотивів), урок психоаналізу та спроби сучасної міфотворчості^[2]. Як і однойменний роман Пазоліні, фільм ілюструє його улюблену тезу (теорему) про тотожність християнського віровчення, революційно-антибуржуазної проповіді та сексуального потягу.

У березні 2016 року фільм увійшов до рейтингу 30-ти найвидатніших ЛГБТ-фільмів усіх часів, складеному Британським кіноінститутом (BFI) за результатами опитування понад 100 кіноекспертів, проведеного до 30-річного ювілею Лондонського ЛГБТ-кінофестивалю BFI Flare^[3]^[4].

Сюжет

У багатому міланському будинку з'являється гість. Він по черзі вступає у сексуальні відносини з усіма членами сім'ї — з сином, дочкою, матір'ю, батьком і зі служницею. Гість їде, а звичне життя заможної родини руйнується вщент^[5].

У ролях

Теренс Стемп — Гість
Сільвана Мангано — Мати
Массімо Джиротті — Батько
Анна Вяземські — Донька
Андрес Хосе Крус Сублетт — Син
Лаура Бетті — Служниця

Нагороди

Загалом стрічка отримала 1 нагороду, зокрема:

Венеційський кінофестиваль (1968)
- Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль (Лаура Бетті)

Номінації

Стрічка отримала 4 номінації^[6], зокрема:

Венеційський кінофестиваль (1968)
- «Золотий лев»
Італійський національний синдикат кіножурналістів (1969)
- Премія «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий режисер» (П'єр Паоло Пазоліні)
- «Срібна стрічка» у категорії «Найкращий сценарій» (П'єр Паоло Пазоліні)
- «Срібна стрічка» у категорії «Найкраща акторка другого плану» (Лаура Бетті)

Цікаві факти

У фільмі вимовляється лише 923 слова. Батько сімейства за весь фільм виголошує кілька уривчастих реплік, так само як і Гість.
Процес за звинуваченням фільму в непристойності закінчився виправдувальним вердиктом. Суддя обґрунтував своє рішення так:

«Хвилювання, яке я випробував при перегляді, мало не сексуальний, а виключно ідеологічний і містичний характер. Оскільки мова, безперечно, йде про твір мистецтва, воно не може бути непристойним»^[7]

Див. також

Примітки

↑ http://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/
↑ Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.
↑ The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.
↑ Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16.03.2016. [Архівовано 2016-04-02 у Wayback Machine.]
↑ http://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/
↑ Нагороди та номінації фільму Теорема на сайті IMDb (англ.)
↑ Михаил Трофименков. «Теорема»

Посилання

Теорема (фільм) на сайті MYmovies.it (італ.)
Теорема на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
Теорема на сайті AllMovie (англ.)
Теорема на сайті КиноПоиск.Ru (рос.)
Теорема на сайті Кино-Театр (рос.)

Портал «Кінематограф» Портал «Італія»

[1] ttp://www.kinopoisk.ru/level/80/film/31806/

[2] Yosefa Loshitzky. The Radical Faces of Godard and Bertolucci. Wayne State University Press, 1995. ISBN 0-8143-2446-0. Page 98.

[3] The 30 Best LGBT Films of All Time. BFI (англ) . 15.06.2016. Процитовано 16.03.2016.

[gaytimes-4] Daniel Megarry. BFI Flare names the top 30 LGBT films of all time. Gay Times (англ) . 15.03.2016. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16.03.2016. [Архівовано 2016-04-02 у Wayback Machine.]

[5] ttp://www.kinopoisk.ru/level/1/film/31806/

[6] Нагороди та номінації фільму Теорема на сайті IMDb (англ.)

[7] Михаил Трофименков. «Теорема»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllCinema · AllMovie · ANICA · Ciné-Ressources · Cinémathèque québécoise · ČSFD · Danmarks Nationalfilmografi · EDb · elFilm · FilmAffinity · Filmweb · Internet Movie Database · KINENOTE · Letterboxd · LUMIERE · MovieMeter · Moviepilot · MyMovies.it · Netflix · Open Media Database · Online-Filmdatenbank · Rivista del Cinematografo · Rotten Tomatoes · The Movie Database · Turner Classic Movies · Шведська база даних фільмів
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Universalis
Нормативний контроль	EIDR: 10.5240/6681-913F-6A5A-2836-21FB-X · Freebase: /m/0bgkd_d · LCCN: no2009134007

п о р Фільми П'єра Паоло Пазоліні
1960-і	Аккатоне (1961) • Мама Рома (1962) • РоГоПаГ (новела «Овечий сир») (1963) • Євангеліє від Матвія (1964) • Птахи великі і малі (1966) • Відьми (епізод «Земля, побачена з Місяця») (1967) • Цар Едіп (1967) • Каприз по-італійськи (епізод «Хмари — що це?») (1968) • Теорема (1968) • Любов і лють (епізод «З паперовою квіткою») (1969) • Свинарник (1969) • Медея (1969)	‎
1970-і	Трилогія життя: Декамерон (1971) • Кентерберійські оповідання (1972) • Квітка тисячі й однієї ночі (1974) • Трилогія смерті: Сало, або 120 днів Содому (1975)
Документальні	Гнів (1963) • Стіни Сани (1964) • Il Padre selvaggio (1965) • Comizi d'amore (1965) • Вибір натури в Палестині для «Євангелія від Матвія» (1965) • Нотатки до фільму про Індію (1968) • Нариси роману про нечистоти (1970) • Нотатки у пошуках африканського Ореста (1970) • 12 грудня (1972)