Свята Латвії
Святкові та пам'ятні дати Латвії встановлені Верховною Радою Латвійської Республіки в законі від 1990 року «Про свята та пам'ятні дати» (латис. Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām), в тому числі з поправками до закону у 1995, 1996, 1997, 2000, 2002, 2007, 2009, 2011, 2014 та 2015 роках[1].
У Латвії офіційно оголошені святковими 16 дат. Державні та муніципальні установи в ці дні не працюють, громадський транспорт переходить на особливий графік роботи[2]. У разі, якщо 4 травня (День відновлення незалежности Латвійської Республіки) або 18 листопада (День проголошення Латвійської Республіки) випадають на суботу або неділю, наступний за ними понеділок оголошується неробочим[1].
Православні християни, старообрядці та християни інших конфесій відзначають Великдень, Трійцю та Різдво у встановлені їх конфесією дні[1].
Дата | Назва свята | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
1 січня | Новий рік | Jaungada diena | |
березень-квітень | Велика (Страсна) п'ятниця | Lielā piektdiena | У списку свят - з 1990 року. |
березень-квітень | Перший і другий день Великодня | Pirmā Lieldienas un otrās Lieldienas dienas | Відновлене як святковий день у 1990 році, понеділок є святковим з 1997 року. |
1 травня | День праці | Darba svētki | До 1990 року відзначалося як День міжнародної солідарності трудящих і відзначалося два дні. |
1 травня | День Установчих зборів Латвійської Республіки | Latvijas Republikas Satversmes sapulces sasaukšanas diena | 1 травня 1920 року на перших зборах відбулася зустріч Латвійської Конституційної Асамблеї. Державне свято встановлене у 1990 році. |
4 травня | День відновлення незалежности Латвійської Республіки | Latvijas Republikas neatkarības atjaunošanas diena | 4 травня 1990 року Верховна Рада Латвійської РСР прийняла «Декларацію про відновлення незалежності Латвії». Святковий день з 2002 року. |
Друга неділя травня | День матері | Mātes diena | Як державне свято - з 1990 року. |
50 днів після Великодня | День Святої Трійці | Vasarsvētki | Святкується в неділю. У списку свят з 1996 року. |
23-24 червня | Ліго та Янів день. | Līgo diena, Jāņi | День літнього сонцестояння Широке святкування Ліго не припинялось і за часів СРСР[3]. Відновлене як державне свято у 1989 році (з 1990). |
дата змінна (початок липня) | Закриття Фестивалю пісні і танцю | Vispārējo latviešu Dziesmu un deju svētku noslēguma dienu | Фестиваль проводиться кожні п'ять років. Як святковий день додано у 2014, вперше відзначено у 2018, наступного разу у 2023. Зазвичай припадає на суботу або неділю, тож наступний понеділок є вихідним. |
18 листопада | День проголошення Латвійської Республіки | Latvijas Republikas Proklamēšanas diena | Відновлене у 1989 році. |
24-26 грудня | Різдво | Ziemassvētki | Відновлене у 1989 році, 24 грудня є святковим з 2007. |
31 грудня | Проводи старого року | Vecgada diena | Встановлене у 1990 році. |
Дата | Назва свята | Оригінальна назва | Примітки |
---|---|---|---|
20 січня | День пам'яті захисників барикад 1991 року | 1991. gada barikāžu aizstāvju atceres diena | Встановлений на честь громадян, застрелених Ризьким ОМОНом під час подій 1991 року, коли в Ризі були зведені барикади в знак протесту проти зіткнень влади з прихильниками незалежності від СРСР у Вільнюсі. |
26 січня | День міжнародного визнання Латвійської Республіки де-юре | Latvijas Republikas starptautiskās (de iure) | |
8 березня | Міжнародний жіночий день | Starptautiskā sieviešu diena | |
25 березня | День пам'яті жертв комуністичного геноциду | Komunistiskā genocīda upuru piemiņas diena | У березні 1949 року відбулась депортація радянською владою більше 90 000 чоловік з Естонії, Латвії та Литви до Сибіру та у віддалені райони Півночі. |
8 травня | День перемоги над нацизмом та пам'яті жертв Другої Світової війни | Nacisma sagrāves diena un Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena | День набрання чинності Акту капітуляції Німеччини. |
9 травня | День Европи | Eiropas diena | Відзначається на честь Декларації Шумана про об'єднання важкої промисловості Франції та Західної Німеччини, що стала передвісником створення Європейського союзу. |
15 травня | Міжнародний день сімей | Starptautiskā ģimenes diena | Проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році. |
17 травня | День пожежника та рятувальника | Ugunsdzēsēju un glābēju diena | |
1 червня | Міжнародний день захисту дітей | Starptautiskā bērnu aizsardzības diena | |
14 червня | День пам'яті жертв комуністичного терору | Komunistiskā genocīda upuru piemiņas diena | Відзначається в пам'ять про події 1941 року, коли від 200 до 300 тисяч чоловік були депортовані радянською владою. |
17 червня | День окупації Латвійської Республіки | Latvijas Republikas okupācijas diena | 17 червня 1940 року в Латвію війшли військові частини Червоної армії. |
третя неділя червня | День медичного працівника | Medicīnas darbinieku diena | Встановлений указом Президіума СРСР у 1980 році. |
22 червня | День пам'яті героїв (День Венденської битви) | Varoņu piemiņas diena (Cēsu kaujas atceres diena) | Битва під Цесісом 1919 року призвела до повалення Пронімецького уряду Латвії об'єднаними силами естонської і південнолатишської армій. |
4 липня | День пам'яті жертв геноциду єврейського народу | Ebreju tautas genocīda upuru piemiņas diena | Латвія першою з республік СРСР встановила день пам'яті жертв Голокосту[4]. |
друга неділя липня | Свято моря | Jūras svētku diena | Професійне свято моряків, рибалок та всіх людей, робота яких пов'язана з морем. |
11 серпня | День пам'яті борців за свободу Латвії | Latvijas brīvības cīnītāju piemiņas diena | День підписання мирного договору між Латвією та Радянською Росією. |
21 серпня | День прийняття закону «Про суверенітет Латвійської Республіки» | Konstitucionālā likuma «Par Latvijas Republikas valstisko statusu» pieņemšanas diena | Закон «Про суверенітет Латвійської Республіки» було прийнято 21 серпня 1991 року. |
23 серпня | День пам'яті жертв сталінізму та нацизму | Staļinisma un nacisma upuru atceres diena | Разом з Європейським днем пам'яті жертв сталінізму і нацизму приурочений до річниці підписання пакту Молотова — Ріббентропа. |
1 вересня | День знань | Zinību diena | Вперше введений указом Президії Верховної Ради СРСР в 1984 році. |
друга неділя вересня | День батька | Tēva diena | На відміну від більшості країн світу, які відзначають День батька у другу неділю липня, в Латвії святкування призначено на вересень. |
22 вересня | День єдності балтів | Baltu vienības diena | Відзначається в день битви при Сауле 1236 року. |
1 жовтня | Міжнародний день людей похилого віку | Starptautiskā senioru diena | Дата прийнята ООН в 1990 році. |
перша неділя жовтня | День вчителя | Skolotāju diena | Не збігається зі Всесвітнім днем вчителя, призначеним на 5 жовтня. |
7 листопада | День прикордонника | Robežsargu diena | Більшість держав колишнього СРСР відзначають День прикордонника 28 травня. |
11 листопада | День Лачплесиса | Lāčplēša diena | День пам'яті полеглих за визволення Латвії; названий на честь національного героя Лачплесиса і відзначається в день перемоги над Західною добровольчої армією. |
5 грудня | День працівника поліції | Policijas darbinieku diena |
У першій редакції (латис. Par svētku un atceres dienām), що скасовує дію закону № 47 1989 року Верховної Ради Латвійської РСР, був встановлений інший список свят та пам'ятних дат[5].
- 1 січня — Новий рік.
- Велика (Страсна) п'ятниця і перший день Великодня.
- 1 травня — Свято праці, День скликання Конституційних зборів Латвії.
- Друга неділя травня — День матері.
- 23 червня — день Ліго.
- 24 червня — Янів день (день літнього сонцестояння).
- 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки.
- 25 та 26 грудня — Різдво.
- 31 грудня — проводи Старого року.
Пам'ятних днів від самого початку було шість[5]:
- 25 березня — День пам'яті жертв комуністичного терору (латис. Komunistiskā terora upuru piemiņas diena).
- 4 травня — День підписання декларації «Про відновлення незалежності Латвійської Республіки у 1990 році» (латис. Latvijas Republikas Neatkarības deklarācijas pasludināšanas diena).
- 9 травня — День пам'яті жертв Другої світової війни (латис. Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena).
- 14 червня — День пам'яті жертв комуністичного терору (латис. Komunistiskā terora upuru piemiņas diena).
- 4 липня — День пам'яті геноциду єврейського народу (латис. Ebreju tautas genocīda piemiņas diena).
- 11 листопада — День Лачплесиса (латис. Lāčplēša diena).
Неробочими днями оголошувались 1 січня, Велика п'ятниця, 1 травня, 23-24 червня, 18 листопада, 25-26 грудня і 31 грудня[5].
У 1995 році святкування 9 травня «День пам'яті жертв Другої світової війни» (латис. Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena) було перенесене на 8 травня з формулюванням «День перемоги над нацизмом і пам'яті жертв Другої світової війни» (латис. Nacisma sagrāves diena un Otrā pasaules kara upuru piemiņas diena)[6].
У 1997 році до свята Великодня додався другий день, а замість 8 травня введено свято 9 травня — «День Європи» (латис. Eiropas diena). У тому ж році почала діяти поправка, що поповнила список пам'ятних дат — 20 січня «День пам'яті захисників барикад 1991 року»[7].
Поправками 1998 року запроваджена пам'ятна дата 16 березня «День пам'яті про латвійських військових», першу неділю грудня — «День пам'яті жертв комуністичного геноциду». У назві пам'ятної дати 14 червня слова «… комуністичного терору» замінені на «… комуністичного геноциду», а 4 липня «День пам'яті геноциду єврейського народу» перейменовано в «День пам'яті жертв геноциду єврейського народу»[8].
У 2000 році пам'ятна дата 16 березня була вилучена із закону про свята[9]. Пізніше в тому ж році з'явилися пам'ятні дати: 17 червня «День окупації Латвійської Республіки» та 22 вересня «День балтійського єдності»[10].
У 2002 році з'явилось свято 4 травня «День проголошення Декларації незалежності Латвійської Республіки», пам'ятні дати 21 серпня «День фактичного відновлення незалежності» і 1 вересня «День знань». У назві закону до «свят» та «днях пам'яті» додано словосполучення «дні що відзначаються» (латис. Atzīmējama diena).
У 2007 році Святвечір — 24 грудня — увійшов до списку свят разом з 8 березня «Міжнародний жіночий день», 15 травня «Міжнародний день сім'ї», 1 червня «Міжнародний день захисту дітей», друга неділя липня «Свято моря» і перша неділя жовтня «День вчителя». Також додано уточнення про перенесення вихідного дня на понеділок, якщо 4 травня або 18 листопада припадають на суботу або неділю[11].
Прийнята в липні 2009 року поправка додала до списку днів пам'яті 23 серпня «День пам'яті жертв сталінізму і нацизму»[12]. У вересні того ж року були додані: друга неділя вересня «День батька» та 1 жовтня «Міжнародний день людей похилого віку»[13].
У 2011 році 4 травня було перейменовано з «Дня підписання декларації незалежності Латвійської Республіки» на «День відновлення незалежності Латвійської Республіки», з'явилися дні що відзначаються: 17 травня «День пожежника та рятувальника», третя неділя червня «День медичного працівника». 4 травня було перейменовано в «День відновлення незалежності Латвійської Республіки»[14].
Поправками 2014 року після опису свята 24 червня було додано слова «закриття Свята пісні і танцю» без визначеної дати, і це свято стало третім днем, коли вихідний день переноситься на понеділок, якщо це свято припадає на суботу або неділю[15]. Вперше відзначено у 2018 році 8 липня (неділя).
В 2015 році до списку днів що відзначаються додано 7 листопада «День прикордонника» та 5 грудня «День поліції»[16].
- ↑ а б в Augstākā Padome.
- ↑ MeetRiga.
- ↑ Кампарс, Заковых, 1967.
- ↑ Радио Свобода, 1990.
- ↑ а б в Закон про свята та пам'ятні дати 1990 року. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 13 липня 2018.
- ↑ Поправки 1995.
- ↑ Поправки 1997-2.
- ↑ Поправки 1998.
- ↑ Поправки 2000.
- ↑ Поправки 2000-2.
- ↑ Поправки 2002.
- ↑ Поправки 2009.
- ↑ Поправки 2009-2.
- ↑ Поправки 2011.
- ↑ Поправки 2014.
- ↑ Поправки 2015.
- Официально отмечаемые дни (рос.) . Рижское Бюро по Развитию Туризма. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 14 липня 2018.
- Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām (латис.) . Верховна Рада Латвійської Республіки. 3 жовтня 1990. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 14 липня 2018.
- Улманіс, Гунтіс (13 квітня 1995). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Улманіс, Гунтіс (18 грудня 1996). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Улманіс, Гунтіс (27 січня 1997). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Улманіс, Гунтіс (17 червня 1998). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Вике-Фрейберга, Вайра (8 березня 2000). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Вике-Фрейберга, Вайра (1 червня 2000). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- Страуме, Янис (21 березня 2002). Grozījums likumā "Par svētku un atceres dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Эмсис, Индулис (14 травня 2007). Grozījumi likumā "Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Даудзе, Гундарс (21 липня 2009). Grozījumi likumā "Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Даудзе, Гундарс (1 квітня 2011). Grozījumi likumā "Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Берзиньш, Андрис (8 жовтня 2014). Grozījumi likumā "Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
- Мурниеце, Инара (22 жовтня 2015). Grozījumi likumā "Par svētku, atceres un atzīmējamām dienām" (латис.) . Сейм Латвії. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 17 липня 2018.
- Советская гражданская обрядность (рос.) . Мысль. 1967. с. 101.
- Baltic press digest. Radio Liberty Monitoring, RFE/RL inc. 1990. с. 56.