Перейти до вмісту

Селець (Володимирський район)

Координати: 50°45′58″ пн. ш. 24°23′9″ сх. д. / 50.76611° пн. ш. 24.38583° сх. д. / 50.76611; 24.38583
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Селець
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Зимнівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA07020050210026994 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Селець 
Основні дані
Засноване 1452
Населення 426
Площа 0,962 км²
Густота населення 434,51 осіб/км²
Поштовий індекс 44753
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°45′58″ пн. ш. 24°23′9″ сх. д. / 50.76611° пн. ш. 24.38583° сх. д. / 50.76611; 24.38583
Середня висота
над рівнем моря 		233 м
Водойми р. Луга
Відстань до
обласного центру 		70 км
Відстань до
районного центру 		12 км
Відстань до
залізничної станції 		5 км
Місцева влада
Адреса ради вул. Миру, 2, с. Зимне, Володимирський р-н, Волинська обл., 44752
Карта
Селець. Карта розташування: Україна
Селець
Селець
Селець. Карта розташування: Волинська область
Селець
Селець
Мапа
Мапа

CMNS: Селець у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Селець.

Селе́ць — село в Україні, в Зимнівській сільській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

Загальні дані

[ред. | ред. код]

Населення становить 426 осіб.

Кількість дворів (квартир) — 121.

Святотроїцька православна церква

У селі функціонує Святотроїцька православна церква. Кількість прихожан — близько 200 осіб[1]. В Гімназії с. Селець ім.Олени Полонської навчалося 64 школярі станом на 2021 рік. У 2022 році на час війни школу тимчасово закрили у зв'язку з відсутністю в ній бомбосхосховища[2]. Працює клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, АТС на 64 номери, 3 торговельних заклади. Проводять господарську діяльність підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції та фермерські господарства, спеціалізація — рослинництво та тваринництво.

Забезпечений прийом мовлення таких телеканалів: УТ-1, 1+1, Інтер, СТБ, Обласне телебачення, АТМ «Володимир», Новий, ТРК «Україна», 5 канал, НТН, Мегаспорт, ICTV, Тоніс, TVP, Polsat.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям у доброму стані, реконструкція завершилася у 2021 р. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Луга.

Село розташовувалося на березі озера, котре зміліло.[3]

Історія

[ред. | ред. код]

1 січня 1605 р. князь Юрій Михайлович Чорторийський подав до Володимирського ґродського суду власні привілеї для облятування. Поміж них наявний документ від 2 березня 1452 р., в якому йдеться про те, що великий князь литовський Казимир Ягайлович надав у власність Немирі Резановичу село Селець: "Видивши εго слꙋжбꙋ намъ вεрнꙋю и николи нε ωмεшканꙋю пна Нεмиринꙋ Рεзановича, а додꙋмавши εсмо съ нашими кнзи и пны, с нашою вεрною радою, дали εсмо пну Нεмири Рεзановичꙋ и записали таѩ имεнѩ: Литовижъ, Сεлъцо, Торговища, Червисча, Стволовичи, по томꙋ, какъ была при великомъ кнзю Витовти и какъ тεпεръ панъ Нεмира дεржалъ, а къ тому: З­ѣмно, а Бꙋбново, а Чесныи Кресты, а Марковъ Став, а Сεрнамъстишин и со всимъ съ тымъ, што издавна к тымъ имεнѩмъ слушаεтъ"[4][5].

13 червня 1598 р. у реляції возного зафіксовано продаж Юрієм Чорторийським Сельця, Бубнова, Житань (Володимирський повіт) та Козятина (Луцький повіт) володимирському підкоморію Адаму Прусиновському[6]. У цьому ж документі підкреслено збереження оренди цих населених пунктів за Яном Сенницьким, який був заведений в тримання власності при попередньому власнику. Незважаючи на цей акт, 23 червня 1598 р. Юрій Чорторийський згадується як власник села ("которыи жε позовъ вышъ мεнованыи [стосувався інших маєтностей князя, які лежала у Володимирському повіті - сіл Заболотця та Ракулин] ωтнюсши до имεныѩ кнжти εго мл. Юрѧ Чорторыского в повεтε володимεрскомь лεжачоε, до Сεлца и ꙋткнꙋломъ εго у ворота двора сεлεцкого и тивону тамошнεмꙋ и подданымъ тамошнимъ сεлεцкимъ, пεрεдъ дворомъ стоѩчим, ωказалом")[7].

Пізніше власниками (дідичами) були польські шляхтичі Цєкліньські, Мьончиньські.

Станом на XIX столітті зафіксовано існування трьох святинь в селі: Церква Святого Архістратига Михаїла, Церква Святої Трійці та Свято-Троїцький римсько-католицький костел[8].

У 1906 році село Микулицької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Зимнівської сільської громади.

24 травня 2022 р. прихожанами Свято-Троїцького храму села Селець було прийнято рішення про відхід від УПЦ МП та перехід до Православної Церкви України[9].

Населення

[ред. | ред. код]

За паспортом Зимнівської громади (на 01.01.21), населення становить 426 осіб.[1]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 440 осіб, з яких 205 чоловіків та 235 жінок.[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 418 осіб, у 133 дворах.[11]

Мова

[ред. | ред. код]
Фрагмент документа від 1 січня 1605 р.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]

Мова Відсоток
українська 99,04 %
російська 0,72 %
білоруська 0,24 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Паспорт Зимнівської сільської ради станом на 01.01.2021 рік
  2. ↑ Немає необхідного укриття: у Зимнівській громаді хочуть призупинити навчання в одній зі шкіл, однак мешканці проти | БУГ - bug.org.ua. БУГ - інформаційний сайт Західної Волині (укр.). 9 липня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
  3. ↑ Польська тактична карта сьогоднішнього українського заходу 1924-1939 [1]
  4. ↑ 1 січня 1605 р. ꙋписанε привилεεв и розных листов пεрвεи домови кнжты Чεрторыских а тεпεръ розънымъ ωсобам на маεтности слꙋжачих. ЦДІАК України, ф. 28, оп. 1, спр. 37, арк. 1-20.
  5. ↑ 2 березня 1452 року, Жаловаванная грамота Казимира Ягайловича Немире Резановичу на именія: Литовижь, Селцо, Тарговицу, Червисча, Стволовичи, Зимно, Бубново, Чесный Кресть, Марковь Ставь и Сернинавье. (1886). Архив Юго-Западной Россіи, ч. VII, т. I. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. Кіевъ: Типографія Г. Т. Корчакь-Новицкага. с. 6–32.
  6. ↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 255 зв. - 256.
  7. ↑ ЦДІАК, м. Київ. Ф. 28, оп. 1, спр. 31, арк. 343-343 зв.
  8. ↑ Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області (1600-1933) \ ред. Гика В. Положенцева Т. Новосад О. Вронська І. Луцьк: Надстир`я. 2009. 588 с.
  9. ↑ Ще одна парафія у Володимир-Волинському районі приєдналася до ПЦУ. http://bug.org.ua/ (Українською) . 24.05.2022. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  10. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  13. ↑ W. Szczygielski. Miączyński Józef // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1975. — t. 20/3. — Zeszyt 86. s. 559 (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Селець_(Володимирський_район)&oldid=43731072