Координати: 48°51′12″ пн. ш. 2°20′36″ сх. д. / 48.853287581727° пн. ш. 2.3434684519689° сх. д. / 48.853287581727; 2.3434684519689

Сен-Мішель (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сен-Мішель
Транспортна мережа Паризький метрополітен
Зображення
Офіційна назва фр. Saint-Michel (9 липня 1910)
Названо на честь place Saint-Micheld і Бульвар Сен-Мішель
Континент Європа
Країна  Франція[1]
Адміністративна одиниця V округ Парижа[1]
VI округ Парижа
Власник RATP
Оператор RATP
Дата офіційного відкриття 9 липня 1910
Сусідня станція Сіте (станція метро) і Одеон (станція метро)
Обслуговується маршрутом Лінія 4
Залізнична лінія Лінія 4
Тарифна зона Paris fare zone 1d
Кількість посадкових країв платформ 2
Кількість колій обслуговування 2
Обладнаний Paris Métro entrances by Hector Guimardd і Станція закритого типу
Статус спадщини пам'ятка історії зареєстрованаd[1] і пам'ятка історії зареєстрованаd[1]
Зображення дорожнього знака з назвою місця
Станція пересадки Сен-Мішель — Нотр-Дам (станція)
Стан використання використовується[d]
Зображення входу
Код залізничної станції 0101
Мапа
CMNS: Сен-Мішель у Вікісховищі

48°51′12″ пн. ш. 2°20′36″ сх. д. / 48.853287581727° пн. ш. 2.3434684519689° сх. д. / 48.853287581727; 2.3434684519689

Сен-Мішель (фр. Saint-Michel) — станція 4-ї лінії паризького метрополітену. Відкрита 9 січня 1910 року, розташована на межі V та VI округів Парижа під однойменною площею, на честь якої і найменована.

Конструкція

[ред. | ред. код]

Односклепінна станція мілкого закладення типу горизонтальний ліфт (глибина закладення — 15,4 м)[2] з двома береговими платформами на дузі. Через близькість Сени станція складається з трьох сталевих кесонів – один для переходу на станцію Сен-Мішель — Нотр-Дам і два для доступу з кожного кінця – які були зібрані на поверхні, а потім опущені на місце. [3]

Довжина платформи 110 метрів, що трохи більше звичайного для 4-ї лінії станцій 90-105 м.

Визначні місця

[ред. | ред. код]

У кроковій досяжності знаходяться:

Пересадка

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г base Mériméeministère de la Culture, 1978.
  2. Jean Tricoire: op. cit. S. 181.
  3. Lamming, Clive (2001). Métro Insolite (вид. 2011). с. 115.

Література

[ред. | ред. код]
  • Roland, Gérard (2003). Stations de metro: D'Abbesses à Wagram. Éditions Bonneton. ISBN 2862533823.
Попередня станція Лінія Наступна станція
Сіте Паризький метрополітен
(1) Лінія 4
Одеон

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сен-Мішель (станція метро)