Сергіївка (Вершниця)
| село Сергіївка | |
|---|---|
| Країна | Українська РСР |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Новоград-Волинський повіт Новоград-Волинський район |
| Громада | Романівецька волость Галівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 750 (1923) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°38′30″ пн. ш. 27°42′55″ сх. д.H G O |
| Карта | |
_location_map.svg)  Сергіївка | |
 Сергіївка | |
| Мапа | |
| |
Сергіївка (рос. Сергеевка) — колишня колонія у Романівецькій волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії та село у Галівській сільській раді Новоград-Волинського району Волинської округи.
Лютеранське село, лежало за 10 км північно-східніше Новограда-Волинського. Належало до лютеранської парафії Новограда-Волинського. Була школа[1].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 619 осіб, з них: протестантів (німців[1]) — 596, чоловіків — 296, жінок — 323[2].
Наприкінці 19 століття в колонії проживало 608 мешканців, дворів — 101[3], у 1906 році — 640 жителів, дворів — 84[4], у 1910 році — 635 осіб[1], у 1923 році — 750 мешканців, дворів — 113[5].
Наприкінці 19 століття — колонія Романовецької волості Новоград-Волинського повіту, за 9 км від Звягеля (Новограда-Волинського)[3].
У 1906 році — колонія Романовецької волості (2-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 8 верст, від волосного центру, с. Романівка — 11 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Новограді-Волинському[4].
У 1923 році — сільце; включене до складу новоствореної Галівської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[6]. Розміщувалося за 7 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський, та 1 версту — від центру сільської ради, сільця Гали[5].
На початку 1930-х років значилося у планах на зселення через будівництво Новоград-Волинського укріпленого району[7]. Згодом — с. Вершниця[1][6].
- ↑ а б в г Сост. В.Ф. Дизендорф. Немцы России. Населенные пункты и места поселения (PDF). Wolgadeutsche (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 456. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 20 вересня 2023.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий, по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. (російська) . Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 27. Процитовано 20 вересня 2023.
- ↑ а б Цинкаловський О. Сергіївка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 59.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 154. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 20 вересня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 140. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 16 вересня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 440. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 20 вересня 2023.
- ↑ Будівництво Новоград-Волинського укріпленого району. Віртуальний музей міста Звягель. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 20 вересня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |