Перейти до вмісту

Сибілла Урсула Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сибілла Урсула Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Sibylle Ursula von Braunschweig-Wolfenbüttel
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Софія Ядвіґа (найменша справа) з родиною, портрет невідомого майстра
2-а герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу
Початок правління:20 вересня 1663
Кінець правління:12 грудня 1671
Попередник:Софія Ядвіґа Саксен-Лауенбурзька
Наступник:Агнеса Ядвіґа Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльонська
Дата народження:4 лютого 1629(1629-02-04)
Місце народження:Гітцакер, Брауншвейг-Люнебург
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:12 грудня 1671(1671-12-12) (42 роки)
Місце смерті:замок Глюксбург, Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбург
ПохованняGlücksburg Castled Редагувати інформацію у Вікіданих
Чоловік:Крістіан Глюксбурзький
Діти:Фрідріх Август, Софія Амалія
Династія:Вельфи, Ольденбурзький дім
Батько:Август Молодший
Мати:Доротея Ангальт-Цербстська

Сибілла Урсула Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Sibylle Ursula von Braunschweig-Wolfenbüttel), також Сибілла Урсула Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Sibylle Ursula von Braunschweig-Lüneburg), 4 лютого 1629 — 12 грудня 1671) — принцеса Брауншвейг-Вольфенбюттельська з дому Вельфів, донька герцога Брауншвейг-Люнебургу князя Брауншвейг-Вольфенбюттелю Августа Молодшого та принцеси Ангальт-Цербстської Доротеї, дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу Крістіана.

Письменниця, поетеса, перекладачка. Використовувала псевдонім Звільнення (нім. Die Befreiende).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась 4 лютого 1629 року у Гітцакері третьою дитиною та старшою донькою в родині принца Брауншвейг-Вольфенбюттельського Августа та його другої дружини Доротеї Ангальт-Цербстської. Мала старшого брата Рудольфа Августа. Ще один брат помер до її народження. Згодом сімейство поповнилося донькою Кларою Августою та сином Антоном Ульріхом. У Гітцакері батько створив невелике панство і тримав свій двір.[1]

Втратила матір у 5-річному віці. Батько через 10 місяців одружився втретє із Софією Єлизаветою Мекленбург-Гюстровською. Від цього союзу принцеса мала молодших єдинокровних брата та сестру.

У грудні 1635 року батько став герцогом Брауншвейг-Люнебургу князем Брауншвейг-Вольфенбюттелю. Через Тридцятилітню війну сімейство дев'ять років мешкало у замку Данквардероде у Брауншвейзі, перш ніж у 1644 переїхало до сильно пошкодженої резиденції у Вольфенбюттелі. До жовтня 1646 року дітей навчав поет Зігмунд фон Біркен.

Після укладення у 1648 році Вестфальського миру Август підтримував у князівстві спокій та перетворив країну на культурний центр. Софія Єлизавета відповідала за розважальні заходи двору. Вчителем Сибілли Урсули та її суродженців був поет Юстус Георг Шоттеліус.[2] Принци та принцеси отримали добру освіту у галузі музики, латини, французької мови та літератури. Брали участь у родинних виступах у придворному театрі Вольфенбюттеля. Найталановитішими були визнані Сибілла Урсула й Антон Ульріх.

Усі брати й сестри займалися літературою. У шкільному зошиті Сибілли Урсули є літературне дослідження стилю куртуазних фраз та історій кохання. На відміну від братів, подальшої літературної підтримки не мала. Проте, збереглося кількарічне листування (1656—1660 роки) принцеси з французькою письменницею Мадлен де Скюдері, яке справило на неї великий вплив,[3] а також листування з теологом Йоганном Валентином Андреае, яке вони вели латиною і яке міститься, наприклад, у збірці листів «Seleniana Augustalia», виданій в Ульмі у 1649 році.[4][5] Також принцеса була знавчинею німецької поезії та тримала велику кількість книжок.

Портрет Крістіана Глюксбурзького пензля невідомого майстра

Відкладала шлюб та планувала померти у цноті. Присвячувала себе заняттям літературою, писала вірші, п'єси, прозу, займалася перекладацькою діяльністю. Використовувала псевдонім Звільнення (нім. Die Befreiende). Так, близько 1649 року переклала «Вступ до істинної мудрості» (лат. «Introductio ad sapientiam» → нім. «Einleitung zur wahren Weisheit») Хуана Луїса Вівеса. В її ранній творчості важливу роль відігравали благочестя, куртуазний характер і мораль. Згодом звернулася до більш релігійних роздумів («Духовний трилисник», 1655; двотомні «Зітхання», 1647—1668), що відобразило зміну її внутрішнього духовного світу. 1656 року перевела історичний роман «Кассандра», а 1659 — «Клеопатру» французького письменника Готьє де Коста де Ла Кальпренеди. Початкова версія її основної літературної роботи «Арамена», ймовірно, натхнена «Фарамондом» Кальпренеда. Сибілла Урсула перервала написання рукопису у стилі пасторального роману о другій частині другої книги, ймовірно, близько 1663 року. Книга була продовжена її братом Антоном Ульріхом і опублікована за редакцією Зігмунда фон Біркена у версії з п'яти частин під назвою «Безтурботна Сирійська Арамена».

У 34 років принцеса узяла шлюб із 36-річним герцогом Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбургу Крістіаном. Весілля пройшло 13 або 20 вересня 1663 року у Вольфенбюттелі. Подружнє життя не було щасливим. З чотирьох вагітностей живими народила двох дітей:

  • Фрідріх Август (4 червня—4 серпня 1664) — прожив 2 місяці;
  • Софія Амалія (26 лютого—17 квітня) — прожила півтора місяці.

1664 року герцогиня серйозно захворіла та впала у депресію. Висуваються гіпотези, що це був сифіліс, яким її заразив чоловік. Останній запис у її щоденнику був зроблений 1668 року. Сибілла Урсула сумувала за культурним життям Вольфенбюттеля, але намагалася засновувати літературні та музичні гуртки при глюксбурзькому дворі.[6]

Народивши 10 грудня 1671 року мертву доньку, герцогиня померла два дні потому. Була похована у крипті замкової кірхи Глюксбургу.[7]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ернст Брауншвейг-Люнебурзький
 
Софія Мекленбург-Шверінська
 
Франц I
 
Сибілла Саксонська
 
Йоакім Ернст
 
Елеонора Вюртемберзька
 
Генріх Юлій
 
Доротея Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Брауншвейг-Данненберзький
 
 
 
 
 
Урсула Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
Рудольф Ангальт-Цербстський
 
 
 
 
 
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Август Молодший
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Ангальт-Цербстська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія Урсула
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Axel Kahrs: Wendland Literarisch, Ein Herrscher als Büchernarr — Herzog August in Hitzacker. стор. 13–20.
  2. ↑ Max von Waldberg: Schottelius, Justus Georg. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 32, Duncker & Humblot, Leipzig 1891, стор. 407–412. [1] (нім.)
  3. ↑ Ute Brandes: Studierstube, Dichterklub, Hofgesellschaft. Kreativität und kultureller Rahmen weiblicher Erzählkunst im Barock. In: Gisela Brinker-Gabler (Hrsg.): Deutsche Literatur von Frauen. Band 1, Darmstadt/München 1988, ISBN 3-406-33118-1, стор. 240–245.
  4. ↑ Seleniana augustalia Iohannis Valentini Andreae, S.T.D. : una cum opusculis alijs [2]
  5. ↑ Jill Bepler: Sibylle Ursula, Herzogin von Holstein-Glücksburg, geb. Herzogin von Braunschweig und Lüneburg (Celle/Dan). In: Horst-Rüdiger Jarck, Dieter Lent u. a. (Hrsg.): Braunschweigisches Biographisches Lexikon – 8. bis 18. Jahrhundert. Appelhans Verlag, Braunschweig 2006, ISBN 3-937664-46-7, стор. 651.
  6. ↑ Women in German Yearbook. U of Nebraska Press. 2001. ISBN 978-0-8032-4760-4. [3] (англ.)
  7. ↑ Замкова кірха Глюксбургу. [4] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сибілла_Урсула_Брауншвейг-Вольфенбюттельська&oldid=43079097