Перейти до вмісту

Чутівка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чутівка
Річка Чутівка у смт Чутовому, осінь 2019 року
49°43′31″ пн. ш. 35°24′30″ сх. д. / 49.725257° пн. ш. 35.408225° сх. д. / 49.725257; 35.408225
Витіку с. Олександрівці
• координати49°43′31″ пн. ш. 35°24′30″ сх. д. / 49.725257° пн. ш. 35.408225° сх. д. / 49.725257; 35.408225
ГирлоКоломак
• координати49°42′50″ пн. ш. 35°08′50″ сх. д. / 49.71377° пн. ш. 35.147224° сх. д. / 49.71377; 35.147224
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
Харківська область
Полтавська область
РегіонХарківська область
Полтавська область
Довжина14 км (у межах Полтавської області)
Притоки:польові потічки
Мапа

Чу́тівка — річка в Україні, в межах Валківської міської громади Богодухівського району Харківської області та Чутівськогї селищної громади Полтавського району Полтавської області. Ліва притока Коломаку (басейн Дніпра).

Довжина річки 14 км (у межах Полтавської області). Долина трапецієподібна, неглибока. Річище слабозвивисте, у верхній течії часто пересихає. Споруджено кілька ставів.

Розташування

[ред. | ред. код]
Туман над Чутівкою в межах Чутового, жовтень 2019 року

Чутівка бере початок у селі Олександрівці, у балці Савранка.[1] Спершу тече на південний захід, в середній течії — на захід, у пониззі — на північний захід. Впадає до Коломаку біля західної околиці смт Чутове.

На березі Чутівки розташоване смт Чутове і кілька сіл.

Притоки

[ред. | ред. код]
  • Балка Лелечина - ліва притока у Валківській громаді. Бере початок у селі Благодатне, тече переважно на захід і впадає у Чутівку на півночі від села Новоселівка.
  • Балка Дубина - ліва притока у Валківській громаді. Бере початок у селі Новоселівка, тече переважно на північний захід і впадає у Чутівку на північному заході від цього ж села.
  • Балка Скотувата - права притока у валківській громаді. Бере початок у селі Сидоренкове, тече переважно на південний захід і впадає у чутівку на північному сході від села Лозуватка[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аркуш карти М-36-83
  2. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 508 (Скотувата № 20)

Джерела

[ред. | ред. код]