Перейти до вмісту

Симіон Стоїлов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Симіон Стоїлов
рум. Simion Stoilow
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 вересня 1887(1887-09-14)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бухарест, Румунія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 квітня 1961(1961-04-04)[3][2][1] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бухарест, Румунія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·інсульт[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняCarol Park Mausoleum, Bucharestd і Q42759096? Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРумунія Румунія
Діяльністьматематик, дипломат, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфакультет природничих наук Паризького університетуd (1916)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьаналіз
ЗакладЯсський університет[1]
Бухарестський університет[1]
Політехнічний університет Бухареста[1][6]
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича[1]
Бухарестський університет[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаambassador of Romania to Franced Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор[d] (1916)
Науковий керівникЕміль Пікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиCabiria Andreian Cazacud[7][8]
Romulus Cristescud[8]
Aristide Deleanud[8]
Martin Jurchescud[8]
Ionel Bucurd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяRomanian Social Democratic Partyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВійнаПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Симіон Стоїлов (рум. Simion Stoilow; 14 вересня 1887, Бухарест — 4 квітня 1961, Бухарест) — румунський математик болгарського походження.

Педагог, професор, ректор Бухарестського університету (1944-1945), доктор наук, дипломат.

Член Румунської академії.

Творець румунської школи комплексного аналізу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіту здобув в національному коледжі Крайови, з 1907 по 1910 навчався в Паризькому університеті. 1916 під керівництвом Еміля Пікара захистив дисертацію і отримав докторський ступінь в галузі математики.

1916 повернувся до Румунії і взяв участь в боях Першої світової війни на болгарському фронті у Добруджа, потім — у Молдові.

Після закінчення війни, 1919-1921 — як професор математики читав лекції в Ясському університеті, 1921-1939 — в Чернівецькому університеті.

З 1939 жив і працював у Бухаресті, спочатку в Політехнічному університеті Бухареста, а з 1941 — в Бухарестському університеті, де в 1944-1945 був ректором, в 1948-1951 — декан фізико-математичного факультету.

З 1949 — перший директор Інституту математики Румунської академії.

Займався також активною суспільно-політичною та державною діяльністю. У 1946-1948 — посол Румунії у Франції.

1946 був членом румунської делегації на Паризькій конференції 1947, яку очолював Ґеорґе Тетереску.

Помер від інсульту.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні роботи по топологічній теорії функцій комплексної функції.

Автор понад 100 наукових публікацій.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Теорія функцій комплексної змінної (1962);
  • Лекції про топологічні принципи теорії аналітичних функцій (1964).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]