Слов'янські назви місяців
Слов'янські назви місяців — назва місяців року у слов'янських мовах.
У багатьох слов'янських мовах назви місяців мають слов'янське походження. Однак між такими назвами у різних мовах немає взаємно-однозначної відповідності; часом вони навіть зрушені на один місяць різними мовами слов'ян. Білоруська, польська, українська, чеська мови та хорватський стандарт сербохорватської мови використовують слов'янські назви (причому у польській мові для березня та травня використовуються латинські назви). Верхньолужицька мова має власну (відмінну від загальнослов'янської) систему найменувань місяців, але переважає вживання латинських найменувань. Не вживаються офіційно слов'янські назви місяців у російській, болгарській, македонській, словацькій мовах та в сербському стандарті сербохорватської мови — у цих мовах використовуються назви місяців, запозичені з латини. У словенській мові обидві системи, латинська та слов'янська, існують паралельно. У литовській мові збереглися балтійські назви місяців, що частково збігаються зі слов'янськими, що дозволяє припустити, що частина цих назв сходить ще до часу балтослов'янської єдності. Деякі з литовських назв, можливо, кальковані у VIII—XV століттях із староукраїнської писемної мови (офіційної мови у Великому князівстві Литовському та Королівстві Польському на землях Русі).
Малосніжний місяць
Час набухання бруньок берез
Час цвітіння
Час зростання трави
- Травень: словен. veliki traven, укр. травень, білор. травень, болг. тръвен
- Квітень: словен. mali traven, хорв. travanj, макед. тревен
- білор. сакавік «березень» — час руху соку в деревах
- білор. красавік «квітень» — час цвітіння
За однією з версій, цей місяць отримав назву від черв'яків, з яких виготовляли червону фарбу; за іншою версією, це личинки бджіл; за третьою версією через те, що в цей час з'являються червоні ягоди і квіти.
- Червень: чес. červen, болг. червеник, укр. червень, білор. червень, пол. czerwiec
- Липень: чес. červenec, болг. чръвенъ
Час цвітіння липи
- Липень: укр. липень, білор. ліпень, польс. lipiec, лит. liepa
- Червень: хорв. lipanj
Серпень (також серпень, червень, житар) — час жнив.
- Серпень: словен. mali srpan, укр. серпень, пол. sierpień, чес. srpen, біл. серпня, верхнєлуж. žnjenc, мак. жетвар?, лит. rugpjūtis (rugis «жито» + pjūtis «жнива»)
- Липень: словен. veliki srpan, болг. сърпен, хорв. srpanj
- Червень: макед. житар
- ?: болг. жетар
Час цвітіння вересу
- Вересень: укр. вересень, білор. верасень, пол. wrzesień
- Жовтень: чес. říjen, болг. руен, руй
- Вересень: рос. рюень, сербохорв. rujan
Час листопада
- Листопад: укр. листопад, білор. листопад, польс. listopad, чес. listopad, словен. listopad, лит. lapkritis (lapas «лист» + kristi «падати»)
- Жовтень: хорв. Listopad, болг. листопад, мак. листопад
Збір винограду
Жовтий колір листя
- укр. жовтень «жовтень»
Переробка вівса/льону/конопель
- білор. кастрычнік «жовтень» (від назви костриць (вогнища) — продукту переробки (тріпання) льону, конопель і т. п.)
- польс. październik «жовтень» (від пол. paździerze — те ж)
- лит. spalis «жовтень» (spalis з тією є назвою)
- Грудень: укр. грудень, пол. grudzień, словен. gruden, лит. gruodis (gruodas «застигла комами земля»)
- Листопад: болг. груден
Місяць снігу
- Грудень: білор. сьнежань, мак. снежник
Час рубання
- Лютий: укр. лютий, біл. люты, польс. luty
Ця назва поза загальною системою розташування
- Січень: біл. січень
- Листопад: хорв. studeni, макед. студент
В. Шаур так відновлює праслов'янські назви дванадцяти місяців, вважаючи, що решта — вторинна[1].
- *berzьnь (берзень) — березень
- *květьnь (кветень) — квітень
- *travьnь (травень) — травень
- *čьrvьnь (червень) — червень
- *lipьnь (липень) — липень
- *sьrpьnь (серпень) — серпень
- *versьnь (версень) — вересень
- *ruјьnь (руень) — жовтень
- *listopadъ (листопад) — листопад
- *grudьnь (грудень) — грудень
- *prosinьcь (просинець) — січень
- *sečьnь (січень) — лютий
| # | Давньоруська | Українська | Білоруська | Російська | Болгарська | Сербська | Македонська | Польська | Хорватс | Словенська | Чеська | # |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Просинець | Січень | Студзень | Январь | Просинец | Јануар | Коложег | styczeń | sječanj | prosinec | leden | 1 |
| 2 | Сѣчень | Лютий | Люты | Февраль | Сечко | Фебруар | сечко | luty | veljača | svečan | únor | 2 |
| 3 | Соухъıй | Березень | Сакавік | Март | Сух | Март | цутар | marzec | ozujak | sušec | březen | 3 |
| 4 | Березозоль | Квітень | Красавік | Апрель | Брязок | Април | тревен | kwiecień | travanj | mali traven | duben | 4 |
| 5 | Травень | Травень | Травень | Май | Тръвен | Мај | косар | maj | svibanj | veliki traven | květen | 5 |
| 6 | Изокꙏ | Червень | Чэрвень | Июнь | Изок, Червеник | Јун | жетвар | czerwiec | lipanj | rožnik | červen | 6 |
| 7 | Червень | Липень | Ліпень | Июль | Жетар, Жътвар, Сърпен, Чръвенъ | Јул | златец | lipiec | srpanj | veliki srpan | červenec | 7 |
| 8 | Ꙁаревꙏ | Серпень | Жнівень | Август | Зарев, Орач | Август | житар | sierpień | kolovoz | mali srpan | srpen | 8 |
| 9 | Рюѥнꙏ | Вересень | Верасень | Сентябрь | Руен, Руй | Септембар | гроздобер | wrzesień | rujan | kimavec | září | 9 |
| 10 | Листопадꙏ | Жовтень | Кастрычнік | Октябрь | Листопад | Октобар | Октобар | październik | listopad | vinotok | říjen | 10 |
| 11 | Гроудень | Листопад | Лістапад | Ноябрь | Груден | Новембар | студен | listopad | studeni | listopad | listopad | 11 |
| 12 | Стоуденъıй | Грудень | Снежань | Декабрь | Студен | Децембар | снежник | grudzień | prosinac | gruden | prosinec | 12 |
Примітка: Давньоруські назви наведені за «Остромировою Євангелією» 1056—1057 рр., «Синодальному Євангелію» 1143[2], побутом XIII ст.[3], каноннику XV ст.[4], у яких давньоруські назви всіх місяців збігаються, корелюються одна з одною.
- Давньослов'янський календар
- Слов'янський народний календар
- Народний календар східних слов'ян
- Сербський народний календар
- Литовський календар
- Македонські назви місяців
- ↑ Шаур, 1973.
- ↑ Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка. 2-е изд. М., 1867 С. 443—444. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы... Варшава, 1870. Стб. 1146
- ↑ Описание славянских рукописей Свято-Троицкой Сергиевой Лавры. Ч. II. // Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете. Октябрь—Декабрь. Кн. 4. М., 1878. С. 33 второй части.
- В'ялкина Л. В. Слов'янські назви місяців // Загальнослов'янський лінгвістичний атлас. Матеріали та дослідження. 1970. - М.: Наука, 1972. - С. 265-279.
- Гусєв Ст. е. Назви пір року та місяців у слов'ян // Нариси слов'янської культури
- Гусєв В. Є. Про реконструкцію праслов'янського календаря (до проблеми етногенезу слов'ян) // Радянська етнографія. - 1978. - № 6. - С. 132-143.
- Кравців Б. Народний календар // Енциклопедія українознавства. - Париж, Нью-Йорк: 1966. - Т. 5. - 1697-1698.
- Критенко О. П. Місяці року // Українська Радянська Енциклопедія. - К.: Академія наук УРСР, 1959. - Т. 9. - С. 246. (перевидання. - 1982. - Т. 7. - С. 39. )
- Максимович М. А. Дні та місяці українського селянина // Зібрання творів. - К.: Тип. М. П. Фріца, 1877. - Т. ІІ. - С. 463-524.
- Німчук В. В. Давньоруська спадщина у лексиці української мови. - К.: Наукова думка, 1992. - 412 с.
- Товста С. М. Місяці // Слов'янські давнини. - М.: Міжнародні відносини, 2004. - Т. 3. - С. 236-241.
- Шаур В. К вопросу о реконструкции праславянских названий месяцев // Этимология 1971. — М. : Наука, 1973. — 24 грудня. — С. 93—101.
- Hołyńska-Baranowa T. Ukraińskie nazwy miesięcy на tle ogólnosłowiańskim. - Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1969. - 129 s.