Соль мажор
Зовнішній вигляд
Позначення | |
---|---|
Англійською | G major |
Німецькою | G-Dur |
Пов'язані тональності | |
Паралельна | Мі мінор |
Домінанта | Ре мажор |
Субдомінанта | До мажор |
Приключові знаки | |
Дієзів | 1 |
Бемолів | - |
Гама | |
G, A, B, C, D, E, F♯ |
Соль мажор (англ. G major, нім. G-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук соль[1]. Гама соль-мажор містить звуки:
соль — ля — сі - до — ре — мі — фа♯
G - A - B - C - D - E - F♯ .
Паралельна тональність мі мінор, однойменний мінор — соль мінор. Соль мажор має один дієз біля ключа (фа-).
- Й. С. Бах — Бранденбурзький концерт № 3,
- Гольдберг-варіації,
- прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- В. А. Моцарт — Симфонія № 37
- Маленька нічна серенада (нім. Eine Kleine Nachtmusik)
- Л. Бетховен — Концерт для ф-но з оркестром № 4
- С. Прокоф'єв — Фортепіанний концерт № 5
- Д. Шостакович — Віолончельний концерт № 2
- The Beatles All you need is love
Цей розділ потребує доповнення. (липень 2007) |
- ↑ Юцевич, I︠U︡. I︠E︡. (2003). Музика: Словник-довідник. Тернопіль: Навчльна книга Богдан. с. - 75. ISBN 966-7924-10-6. OCLC 53005372.
- ↑ Хоровий концерт №6. www.dumkacapella.com.ua. Процитовано 1 серпня 2024.