Фа-дієз мажор
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Позначення | |
---|---|
Англійською | F-sharp major |
Німецькою | Fis-Dur |
Пов'язані тональності | |
Паралельна | Ре-дієз мінор |
Домінанта | До-дієз мажор |
Субдомінанта | Сі мажор |
Приключові знаки | |
Дієзів | 6 |
Бемолів | - |
Гама | |
F♯, G♯, A♯, B, C♯, D♯, E♯ |
Фа-дієз мажор (англ. F-sharp major, нім. Fis-Dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук фа-дієз[1]. Гама фа-дієз мажор містить звуки:
фа♯ - соль♯ - ля♯ - сі - до♯ - ре♯ - мі♯
F♯ - G♯ - A♯ - B - C♯ - D♯ - E♯.
Паралельна тональність — ре-дієз мінор, однойменний мінор — фа-дієз мінор. Фа-дієз мажор має шість дієзів біля ключа (фа-, до-, соль-, ре-, ля-, мі-).
- Л. ван Бетховен — Соната для фортепіано N.24 op.78.
- Ф. Шопен — «Баркарола» ор.60
- О. Скрябін — Соната № 4 ор.30
- Д. Шостакович — Струнний квартет № 14 ор.142
- ↑ Словник-довідник музичних термінів - Індекс. term.in.ua. Процитовано 23 липня 2024.