Соціальна стигматизація

Соціа́льна стигматиза́ція (грец. στíγμα — тавро, клеймо) — негативне виділення суспільством індивіда, явища, або соціальної групи за якоюсь ознакою з відповідним стереотипним набором соціальних реакцій на цього індивіда (або представників соціальної групи). На стигматизацію впливають забобони, ідеологеми, які історично встановилися у конкретному суспільстві і стали частиною їхнього світогляду. При цьому певні характеристики індивіда не беруться до уваги.

Стигма — властивість, на підставі якої формується негативний стереотип. Тому практично всі стигми є за своєю суттю стереотипом. Проте не кожний стереотип стигматизується. Проявлятися стигматизація може стосовно різноманітних груп населення за станом здоров'я, професією або соціальним становищем, конфесією, віком, статтю, національністю і т. ін.

При вивченні стигматизації розглядають три основні поняття: стигма, упередження, дискримінація. Під упередженням розуміється готовність людей проявляти позитивну або негативну дію стосовно об'єкта упередження без розгляду того, чи є якісь підстави для такої поведінки. Дискримінація полягає в тому, що окремі люди або групи в суспільстві через стигму можуть не отримати якоїсь допомоги або не мати певних прав.

Формування стигматизації відбувається на двох рівнях комунікації — міжособовому та масовому. На першому рівні формується певна позиція щодо тієї чи іншої особи або групи, інколи і на основі одноразового негативного досвіду взаємодії. На другому — значну роль відіграють масові комунікації.

Див. також

• Стигма
• Теорія соціальної стигматизації

Джерела

• Бєлих О. Є. Профілактика стигматизації як фактор попередження девіантної поведінки підлітків. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. — Х., 2009. — N3 (46). — С. 266—271
• Кравченкова Г. М. Стигматизація професій в українському суспільстві як рефлексія кризового дискурсу (за матеріалами якісного дослідження) / Г. М. Кравченкова // Український соціум. — № 4. — К. : Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка. — 2010. — с. 59–70.
• Кравцов С. О. Стигма у професійній сфері України як засіб задоволення комунікативних очікувань / С. О. Кравцов, О. М. Носіков // Український соціум. — 2011. — № 3. — С. 135—148.
• Яцина О. Ф. Дітність як цінність і практика / О. Ф. Яцина // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. — 2014. — Вип. 121(2). — С. 222—225.

Посилання

• Стигматизація // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 647. — ISBN 966-7492-05-2.
• Феномен стигматизації психічно хворих як соціальна проблема сучасного суспільства