Перейти до вмісту

Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цей список містить перелік фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини XVII — початку XX століття і періоду 1933—1945 років.

Маршальский жезл Вольфрама фон Ріхтгофена

Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) німецьких держав

[ред. | ред. код]

Список генерал-фельдмаршалів Саксонії (1356—1918)

[ред. | ред. код]
Фельдмаршали Саксонії (Курфюрство (1356–1806) і Королівство Саксонія (1806–1918)
Ім'я та титули Зображення (фото) Народився Помер Дата присвоєння звання Прим.
Ганс Георг фон Арнім-Бойценбург
(нім. Hans Georg von Arnim-Boitzenburg)
1583 28 квітня 1641 21 червня 1631 також фельдмаршал Священної Римської імперії
Франц Альбрехт фон Саксен‑Лауенбурзький
(нім. Franz Albrecht von Sachsen-Lauenburg)
31 жовтня 1598 10 червня 1642 24 листопада 1632 також фельдмаршал Священної Римської імперії
Рудольф фон Марцин
(нім. Rudolph von Marzin)
11 листопада 1585 1645 19 жовтня 1638
Ернст Альбрехт фон Еберштайн
(нім. Ernst Albrecht von Eberstein)
6 червня 1605 9 червня 1676 1 січня 1666
Йоахім Рюдігер фон дер Гольц
(нім. Joachim Rüdiger von der Goltz)
6 квітня 1620 26 червня 1688 28 серпня 1681 також генерал-фельдмаршал Данії-Норвегії (1675)
Гайно Генріх фон Флеммінг
(нім. Heino Heinrich Graf von Flemming)
8 травня 1632 1 березня 1706 16 квітня 1691 також фельдмаршал Пруссії
Ганс Адам фон Шьонінг
(нім. Hans Adam von Schöning)
1 жовтня 1641 28 серпня 1696 1 травня 1688 також фельдмаршал Пруссії
Єреміас Шове
(нім. Jeremias Chauvet)
1619 13 серпня 1699 10 травня 1693 також фельдмаршал Брауншвейг-Люнебурзький (1685)
Гайнріх VI Роус-Оберграйц
(нім. Heinrich VI. (Reuß-Obergreiz))
17 серпня 1649 11 жовтня 1697 30 вересня 1697
Адам Генріх фон Штайнау
(нім. Adam Heinrich von Steinau)
1653 1712 27 серпня 1699
Георг Бенедикт фон Огільві
(нім. Georg Benedikt von Ogilvy)
19 березня 1651 8 жовтня 1710 3 грудня 1706
Якоб Генріх фон Флеммінг
(нім. Jakob Heinrich von Flemming)
3 березня 1667 30 квітня 1728 22 лютого 1712
Август Крістоф фон Вакербарт
(нім. August Christoph von Wackerbarth)
22 березня 1662 14 серпня 1734 17 квітня 1730
Йоганн Адольф II (Саксонія-Вайсенфельс)
(нім. Johann Adolf II. (Sachsen-Weißenfels))
4 вересня 1685 16 травня 1746 26 листопада 1735
Фредерік Август Рутовські
(нім. Frederick Augustus Rutowsky)
19 червня 1702 16 березня 1764 11 січня 1749
Йоган Георг фон Саксен
(нім. Johann Georg von Sachsen)
21 серпня 1704 25 лютого 1774 27 липня 1763
Фрідріх Генріх фон Ангальт-Дессау
(нім. Friedrich Heinrich Eugen von Anhalt-Dessau)
27 грудня 1705 2 березня 1781 6 січня 1775
Альберт I Саксонський
(нім. Albert von Sachsen)
23 квітня 1828 19 червня 1902 11 липня 1871 також Генерал-фельдмаршал Німецької (1871) і Російської імперій (1871)
Георг Саксонський
(нім. Georg (Sachsen))
8 серпня 1832 15 жовтня 1904 15 червня 1888 також Генерал-фельдмаршал Німецької імперії (1888)

Список генерал-фельдмаршалів Бранденбург-Пруссії (1618—1701) і Королівства Пруссія (1701—1870)

[ред. | ред. код]
Фельдмаршали Бранденбург-Пруссії та Королівства Пруссія
Ім'я та титули Зображення (фото) Народився Помер Дата присвоєння звання Прим.
Отто Крістоф фон Шпарр
(нім. Otto Christoph von Sparr)
13 листопада 1599 9 травня 1668 26 червня 1657
Йоганн-Георг II
(нім. Johann Georg II. (Anhalt-Dessau))
17 листопада 1627 7 серпня 1693 24 січня 1670
Георг фон Дерфлінгер
(нім. Georg von Derfflinger)
20 березня 1606 14 лютого 1695 18 лютого 1670
Александер фон Шпан
(нім. Alexander von Spaen)
14 січня 1619 23 жовтня 1692 12 березня 1691
Ганс-Альбрехт фон Барфус
(нім. Hans Albrecht von Barfus)
? 1635 23 жовтня 1704 11 січня 1696
Александер фон Вартенслебен
(нім. Alexander Hermann von Wartensleben)
16 грудня 1650 26 січня 1734 23 березня 1706
Леопольд I
(нім. Leopold I. (Anhalt-Dessau))
3 липня 1676 7 квітня 1747 2 грудня 1712
Філіп Карл фон Віліх і Лоттум
(нім. Philipp Karl von Wylich und Lottum)
27 серпня 1650 14 лютого 1719 27 лютого 1713
Александер цу Дона-Шлобіттен
(нім. Alexander zu Dohna-Schlobitten)
26 січня 1661 25 лютого 1728 5 вересня 1713
Дубіслав Гнеомар фон Нацмер
(нім. Dubislav Gneomar von Natzmer)
26 січня 1654 25 лютого 1739 3 червня 1728
Альбрехт Конрад Фінк фон Фінкенштейн
(нім. Albrecht Konrad Finck von Finckenstein)
30 жовтня 1660 16 грудня 1735 2 травня 1733
Фридріх Вільгельм фон Ґрумбкоу
(нім. Friedrich Wilhelm von Grumbkow)
4 жовтня 1678 18 березня 1739 15 липня 1737
Адріан Бернгард фон Борке
(нім. Adrian Bernhard von Borcke)
21 липня 1668 25 травня 1741 16 липня 1737
Ергард Ернст фон Редер
(нім. Erhard Ernst von Röder)
26 липня 1665 26 жовтня 1743 5 серпня 1739
Курт Крістоф фон Шверін
(нім. Kurt Christoph Graf von Schwerin)
26 жовтня 1684 6 травня 1757 31 липня 1740
Каспар Отто фон Глазенапп
(нім. Caspar Otto von Glasenapp)
25 червня 1664 7 серпня 1747 3 червня 1741
Самуель фон Шметтау
(нім. Samuel von Schmettau)
24 березня 1684 18 серпня 1751 12 червня 1741
Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський
(нім. Christian August, Fürst von Anhalt-Zerbst)
29 листопада 1690 16 березня 1747 16 травня 1742
Леопольд II (князь Ангальт-Дессау)
(нім. Leopold II, Fürst von Anhalt-Dessau)
25 грудня 1700 16 грудня 1751 17 травня 1742
Фрідріх Вільгельм фон Доссов
(нім. Friedrich Wilhelm von Dossow)
17 грудня 1669 28 березня 1758 15 січня 1745
Вільгельм Дітріх фон Будденброк
(нім. Wilhelm Dietrich von Buddenbrock)
15 березня 1672 28 березня 1757 16 січня 1745
Геннінг Александер фон Кляйст
(нім. Henning Alexander von Kleist)
17 грудня 1676 28 березня 1749 24 травня 1747
Крістоф Вільгельм фон Калькштайн
(нім. Christoph Wilhelm von Kalckstein)
17 грудня 1682 28 березня 1759 24 травня 1747
Дітріх фон Ангальт-Дессау
(нім. Dietrich von Anhalt-Dessau)
2 серпня 1702 2 грудня 1769 24 травня 1747
Джеймс Френсіс Едвард Кейт
(нім. James Francis Edward Keith)
11 червня 1696 14 жовтня 1758 18 вересня 1747 генерал-аншеф Російської імперії
Йоганн фон Левальд
(нім. Hans von Lehwaldt)
24 червня 1685 16 листопада 1768 22 січня 1751
Фрідріх Леопольд фон Гесслер
(нім. Friedrich Leopold von Geßler)
24 червня 1688 22 серпня 1762 21 грудня 1751
Моріц фон Ангальт-Дессау
(нім. Moritz von Anhalt-Dessau)
31 жовтня 1712 11 квітня 1760 5 грудня 1757
Фердинанд Брауншвейг-Вольфенбюттельський
(нім. Ferdinand von Braunschweig-Wolfenbüttel)
12 січня 1721 3 липня 1792 14 грудня 1758
Карл Вільгельм Фердинанд
(нім. Karl Wilhelm Ferdinand von Braunschweig-Wolfenbüttel)
9 жовтня 1735 10 листопада 1806 1 січня 1787
Віхард Йоахім Генріх фон Меллендорф
(нім. Wichard Joachim Heinrich von Möllendorf)
7 січня 1724 28 січня 1816 17 серпня 1793
Александер фон Кнобельсдорфф
(нім. Wichard Joachim Heinrich von Möllendorf)
13 травня 1723 10 грудня 1799 20 травня 1798
Вільгельм Магнус фон Брюннек
(нім. Wilhelm Magnus von Brünneck)
1 травня 1727 22 квітня 1817 17 серпня 1805
Вільгельм Курб'єр
(нім. Wilhelm René de l’Homme de Courbière)
25 лютого 1733 23 липня 1811 22 липня 1807
Фрідріх Адольф фон Калькройт
(нім. Friedrich Adolf von Kalckreuth)
22 лютого 1737 10 червня 1818 22 липня 1807
Ґебгард-Леберехт фон Блюхер
(нім. Gebhard Leberecht von Blücher)
16 грудня 1742 12 вересня 1819 19 жовтня 1813
Артур Веллслі
(англ. Arthur Wellesley, 1. Duke of Wellington)
1 травня 1769 14 вересня 1852 15 листопада 1818 британський фельдмаршал, фельдмаршал австрійської армії, фельдмаршал ганноверської армії, фельдмаршал армії Нідерландів, маршал-генерал португальської армії, фельдмаршал російської армії
Людвіг Йорк фон Вартенбург
(нім. Ludwig Yorck von Wartenburg)
26 вересня 1759 4 жовтня 1830 5 травня 1821
Фрідріх фон Кляйст
(нім. Friedrich Graf Kleist von Nollendorf)
9 квітня 1762 17 лютого 1823 5 травня 1821
Август Найдгардт фон Ґнайзенау
(нім. August Neidhardt von Gneisenau)
27 жовтня 1760 23 серпня 1831 18 червня 1825
Ганс фон Цітен
(нім. Hans Ernst Karl von Zieten)
5 березня 1770 3 травня 1848 6 лютого 1839
Карл фон Мюффлінг
(нім. Karl Freiherr von Müffling)
12 червня 1775 10 січня 1851 5 жовтня 1847
Герман фон Боєн
(нім. Hermann von Boyen)
20 червня 1771 15 лютого 1848 7 жовтня 1847
Карл Фрідріх Кнесебек
(нім. Karl Friedrich von dem Knesebeck)
5 травня 1768 12 січня 1848 9 жовтня 1847
Карл Фрідріх Еміль цу Дона-Шлобіттен
(нім. Karl Friedrich von dem Knesebeck)
4 березня 1784 21 лютого 1859 14 березня 1854
Фрідріх фон Врангель
(нім. Friedrich von Wrangel)
13 квітня 1784 2 листопада 1877 15 серпня 1856
Фрідріх Карл Прусський
(нім. Friedrich Karl von Preußen)
20 березня 1828 15 червня 1885 28 жовтня 1870 Генерал-фельдмаршал Російської імперії
Фрідріх III
(нім. Friedrich III)
18 жовтня 1831 15 червня 1888 28 жовтня 1870 Генерал-фельдмаршал Російської імперії

Список генерал-фельдмаршалів Німецької імперії (1871—1918 рр.)

[ред. | ред. код]
Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Ебергард Герварт фон Біттенфельд
(нім. Eberhard Herwarth von Bittenfeld)
4 вересня 1796 — 2 вересня 1884 8 квітня 1871
2 Карл Фрідріх фон Штейнмец
(нім. Karl Friedrich von Steinmetz)
27 грудня 1796 — 2 серпня 1877 8 квітня 1871
3 Гельмут Карл Бернхард фон Мольтке
(нім. Helmuth Karl Bernhard von Moltke)
26 жовтня 1800 — 24 квітня 1891 16 червня 1871 російський генерал-фельдмаршал
Альберт Саксонський
(нім. Albert (Sachsen))
23 квітня 182819 червня 1902 11 липня 1871
4 Альбрехт фон Роон
(нім. Albrecht von Roon)
30 квітня 180323 лютого 1879 1 січня 1873
5 Едвін фон Мантойффель
(нім. Karl Freiherr von Manteuffel)
24 лютого 180917 червня 1885 19 вересня 1873
6 Леонард фон Блюменталь
(нім. Leonhard von Blumenthal)
30 липня 181021 грудня 1900 15 березня 1888
Георг Саксонський
(нім. Georg (Sachsen))
8 серпня 183215 жовтня 1904 15 березня 1888 генерал-фельдмаршал Саксонії (15 червня 1888)
7 Альбрехт Прусський
(нім. Albrecht von Preußen)
8 травня 183713 вересня 1906 19 червня 1888
8 Альбрехт Австрійський
(нім. Albrecht von Österreich-Teschen)
3 серпня 181718 лютого 1895 19 червня 1888
9 Франц Йосиф I
(нім. Franz Joseph I.)
18 серпня 1830 — 21 листопада 1916 27 лютого 1895 Імператор Австро-Угорщини
британський фельдмаршал (1903)
10 Альфред фон Вальдерзее
(нім. Alfred von Waldersee)
8 квітня 18325 березня 1904 6 травня 1900
11 Готліб фон Гезелер
(нім. Gottlieb von Haeseler)
19 січня 183625 жовтня 1919 1 січня 1905
12 Вільгельм фон Ганке
(нім. Wilhelm von Hahnke)
1 жовтня 18338 лютого 1912 1 січня 1905
14 Вальтер фон Лое
(нім. Walter von Loë)
9 вересня 18286 липня 1908 1 січня 1905
15 Артур Вільям Патрик Альберт
(англ. Arthur William Patrick Albert)
1 травня 185016 січня 1942 9 вересня 1906 британський фельдмаршал
16 Кароль I
(рум. Carol I)
20 квітня 183927 вересня (10 жовтня н. ст.) 1914 20 квітня 1909 Король Румунії
російський генерал-фельдмаршал
17 Альфред фон Шліффен
(нім. Alfred von Schlieffen)
28 лютого 1833 — 4 січня 1913 1 січня 1911
18 Кольмар фон дер Гольц
(нім. Colmar von der Goltz)
12 серпня 1843 — 19 квітня 1916 1 січня 1911
19 Макс Бок унд Поллах
(нім. Max von Bock und Polach)
5 вересня 1842 — 4 березня 1915 1 січня 1911
20 Георг V
(англ. George V)
3 червня 1865 — 20 січня 1936 16 травня 1911 король Великої Британії
21 Фрідріх Август III
(нім. Friedrich August III.)
25 травня 1865 — 18 лютого 1932 11 вересня 1912 король Саксонії
22 Костянтин I
(грец. Κωνσταντίνος A', Βασιλεύς των Ελλήνων)
2 серпня 186811 січня 1923 8 серпня 1913 король Греції
23 Пауль фон Гінденбург
(нім. Paul von Hindenburg)
2 жовтня 18472 серпня 1934 2 листопада 1914
24 Карл фон Бюлов
(нім. Karl von Bülow)
24 березня 184631 серпня 1921 27 січня 1915
25 Фрідріх Австрійський
(нім. Friedrich von Österreich)
4 червня 185630 грудня 1936 22 червня 1915 австрійський фельдмаршал (1914)
26 Август фон Макензен
(нім. August von Mackensen)
6 грудня 18498 листопада 1945 22 червня 1915
27 Людвіг III
(нім. August von Mackensen)
7 січня 184518 жовтня 1921 26 червня 1915 король Баварії
баварський генерал-фельдмаршал (1913)
28 Вільгельм II
(нім. Wilhelm II.)
25 лютого 18482 жовтня 1921 23 липня 1915 король Вюртембергу
29 Рупрехт Баварський
(нім. Rupprecht von Wittelsbach)
18 травня 18692 серпня 1955 1 серпня 1915 баварський генерал-фельдмаршал (1915)
30 Фердинанд I
(болг. Фердинанд I)
26 лютого 18618 вересня 1948 18 січня 1916 цар Болгарії
31 Леопольд Баварський
(нім. Leopold von Wittelsbach)
9 лютого 184628 вересня 1930 1 серпня 1916 баварський генерал-фельдмаршал
32 Альбрехт Вюртемберзький
(нім. Albrecht Herzog von Württemberg)
23 грудня 186531 жовтня 1939 1 серпня 1916
33 Франц Конрад фон Гецендорф
(нім. Franz Conrad von Hötzendorf)
11 листопада 185225 серпня 1925 1916 австрійський фельдмаршал (1916)
34 Карл I
(нім. Karl Franz Maria)
17 серпня 18871 квітня 1922 12 лютого 1917 імператор Австро-Угорщини
35 Герман фон Айхгорн
(нім. Hermann von Eichhorn)
13 лютого 184830 липня 1918 18 грудня 1917 Учасник австро-прусської (1866), Французько-прусської (18701871), Першої світової воєн у 19151918 рр. (Прибалтика і Білорусь, ком. 10-ї армії). Командувач німецькими окупаційними військами в Україні (1918). Убитий соціалістами в Києві.
36 Ремус фон Войрш
(нім. Remus von Woyrsch)
4 лютого 18476 серпня 1920 31 грудня 1917
37 Мехмед V
(осман. محمد خامس, трансліт. Beşinci Mehmet)
2 листопада 18443 липня 1918 1 лютого 1918 Османський султан

Список генерал-фельдмаршалів Німеччини гітлерівського періоду (1933—1945 рр.)

[ред. | ред. код]
Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Вернер фон Бльомберг 2 вересня 1878 — 14 березня 1946 20 квітня 1936 У 1933—1938 роках міністр імперської оборони Німеччини
2 Вальтер фон Браухіч 4 жовтня 1881 — 18 жовтня 1948 19 липня 1940 Головнокомандувач Сухопутними військами Вермахту (1938—1941)
3 Евальд фон Кляйст 8 серпня 1881 — 13 листопада 1954 1 лютого 1943 Кампанії: Польська (1939) — командир 22-го армійського корпусу, Французька (1940) — командувач танкової групи Кляйста, Балканська (1941) — командувач 1-ї танкової групи, Радянська (командувач 1 танкової групи/1 танкової армії): Житомир-Дніпропетровськ-Ростов(1941); Харків-Кубань (1942-43); Південна Україна (1943-44). Помер у радянському полоні.
4 Вальтер фон Райхенау 8 жовтня 1884 — 17 січня 1942 19 липня 1940 Кампанії: Аншлюс Австрії (1938), окупація Судет (1938), Чехії (1939), Польська кампанія (1939) — командувач 10-ї армії (Варшава), Французька кампанія (1940) — командувач 6-ї армії (Брюссель-Дюнкерк-Париж — Лімож), Німецько-радянська війна (1941): Київ-Харків-Ростов; командувач 6-ю армією, у грудні 1941 — групою армій «Південь». Помер від серцевого нападу.
5 Вільгельм Ріттер фон Лееб 5 вересня 1876 — 29 квітня 1956 19 липня 1940 Кампанії: окупація Судет (1938), Чехії (1939), Командувач групи армій «С»: Західний фронт (1939), Французька кампанія (1940) — Лінія Мажино, Німецько-радянська війна: 1941 — командувач групи армій «Північ»:Прибалтика-Ленінград. У січні 1942 подав у відставку. Заарештований 1945 р., 1948-51 відбував 3-річне покарання.
6 Федор фон Бок 3 грудня 1880 — 4 травня 1945 19 липня 1940 З 1935 — командувач 3-ї армійської групи (Дрезден). Кампанії: 1938 — аншлюс Австрії (командувач 8-ї армії), Польська кампанія (1939): Командувач групи армій «Північ», Французька кампанія (1940) — Командувач групи армій «В»: Нідерланди-Дюнкерк-Париж , Німецько-радянська війна: 1941 — командувач групи армій «Центр»:Білорусь-Смоленськ-Москва; 1942 — Командувач групи армій «Південь»/групи армій «В». З 12.07.1942 — у резерві. Від англійської авіабомби, якою 03.05.1945 р. була знищена машина, загинули його дружина і донька, сам фон Бок був важко поранений і помер від ран 4 травня. Єдиний із фельдмаршалів Гітлера, що загинув під час Другої світової війни від ворожої зброї.
7 Вільгельм Кейтель 22 вересня 1882 — 16 жовтня 1946 19 липня 1940 З 4 лютого 1938 року очолив Верховне головнокомандування вермахту (збройних сил) (OKW) й незабаром увійшов до складу кабінету Гітлера. У жовтні 1938 у зв'язку з окупацією Судетів призначений фюрером військовим губернатором Судетенленду. З початком Другої світової війни грав виключну роль й був одним з ключових розробників військових операцій. 9 травня 1945 року Кейтель підписав повторний акт про капітуляцію Німеччини. За рішенням Нюрнберзького трибуналу був страчений через повішення 16 жовтня 1946 р.
8 Ервін Роммель 15 листопада 1891 — 14 жовтня 1944 22 червня 1942 Кампанії: Французька кампанія (1940) — командир 7-ї танкової дивізії (Північна Франція); Північно-Африканська кампанія (1941-43): Лівія-Єгипет-Туніс; Італія (1943); Атлантичний вал у Франції, Нормандія (1944). Під тиском звинувачень у змові проти фюрера вимушений був отруїтися.
9 Вільгельм Ліст 14 травня 1880 — 16 серпня 1971 19 липня 1940 З 1935 — ком. 4 АК, з 1938 — ком. 2-ї армійської групи (Кассель), ком. 5-ї армійської групи (Відень), ком. 14 А (Чехія); Кампанії: Польська кампанія (1939), Краків-Львів; Ком. 12 А: Французька кампанія (1940) — Седан; 1941 — Балканська — Болгарія-Греція/Югославія; Німецько-радянська війна: 1942 — ком. Групою армій «А» (Ростов-Кавказ). Арештований у 1945 р., 1947 засуджений до довічного ув'язнення, але через стан здоров'я звільнений у 1952 р.
10 Максиміліан фон Вайкс 12 листопада 1881 — 27 вересня 1954 1 лютого 1943 1933 — Ком. 3 кавалерійської дивізії (Веймар), 1935 — ком. 1 танкової дивізії (Веймар), 1937 — ком. 13-м військовим округом (Нюрнберг), 1938 — Судети та Чехія. Кампанії: 1939 — Польська кампанія (ком. 13АК (8А)): Познань-Лодзь-Варшава; 1940: Французька кампанія ((ком.2-ю армією, резерв); 1941 — Балканська (ком.2-ю армією): Загреб-Белград; Німецько-радянська війна (ком. 4-ї армії): Білосток-Гомель-Брянськ, 1942 -Курськ-Воронеж; командувач групою армій «B»: Сталінград; 1943—1945: командувач групи армій «F» (Югославія), також командувач група армій «E» (Греція), також керував окупацією Угорщини у 1944 р. У 1945-47 рр. знаходився під вартою.
11 Фрідріх Паулюс 23 вересня 1890 — 1 лютого 1957 30 січня 1943 Розробник плану «Барбаросса» (1941). 1938 — нач.штабу 16 АК (Австрія, Судети), 1939 — нач.штабу 4-ї армійської групи/10 А (Лейпциг; Польща), 1940 — Бельгія; 1-й заступник начальника Генерального штабу; 1942 — 43 командувач 6-ю армією (Ізюм-Харків-Воронеж-Сталінград). Під час розгрому оточеної 6-ї армії здався у полон наступного дня після отримання звання генерал-фельдмаршала (31.01.1943), з 1944, знаходячись у полоні співпрацював з радянською владою. У 1953 р. звільнений і переданий НДР, де працював поліцейським інспектором у Дрездені.
12 Еріх фон Манштейн 24 листопада 1887 — 4 червня 1973 1 липня 1942 Кампанії: 1938 — нач.штабу 12 А (Судети-Чехія); 1939: Польська кампанія — начальник штабу групи армій «Південь» (Силезія — Лодзь-Варшава); 1940: Французька кампанія — командувач 38-го армійського корпусу, 1941 — командир 56-го моторизованого корпусу; Німецько-радянська війна: 1941 –42 Клайпеда-Даугавпілс-Ленінград; командувач 11-ї армії: Крим, Ленінград (1942), командувач новосформованої групи армій «Дон» (з 1943 — «Південь»): Сталінград — Ростов — Харків — Кривий Ріг /Черкаси — Галичина. З 30.03.1944 — у відставці. Арештований 1945 р., у 1949 засуджений до 18-ти років ув'язнення; у 1952 достроково звільнений. У 1953 році всі звинувачення з Манштейна були зняті.
13 Георг фон Кюхлер 30 травня 1881 — 25 травня 1968 30 червня 1942 У 1937 р. призначений командиром 1-го армійського корпусу і одночасно командувачем 1-го військового корпусу(Кенігсберг). Кампанії: 1939 — Мемель, Польська кампанія, командувач 3-ю армією (Кенігсберг-Варшава-Берестя, Данциг), 1940 — Французька кампанія, командувач 18-ю армією (Голландія-Дюнкерк-Париж); 1941 — Німецько-радянська війна (Прибалтика-Ленінград), з 17 січня 1942 — командувач військами групи армій «Північ» (Ленінград) замість В. фон Лееба; з 30.01.1944 — у відставці. Арештований у 1945, у 1947 засуджений до 25 років ув'язнення, але в 1953 вийшов на волю.
14 Ернст Буш 6 липня 1885 — 17 липня 1945 1 лютого 1943 1938 — командувач 8-го армійського корпусу і за сумісництвом — командувач 8-м військовим округом (Бреслау), окупація Чехії; 1939 — Польська кампанія (Краків-Львів); 1940 — Французька кампанія (командувач 16-ї армії); 1941 — 43 — Німецько-радянська війна (Прибалтика-Ленінград); з 04.11.1943 — 30.06.1944 — командувач групи армій «Центр» замість генерал-фельдмаршала Г. фон Клюге; 1944 — розгром групи армій «Центр» у Білорусі. 20.03 — 04.05.1945 р. — командувач військ вермахту на Північному Заході (Данія, Шлезвіг-Голштейн, Магдебург, Нідерланди). Помер в англійському полоні від стенокардії 17.07.1945.
15 Герд фон Рундштедт 12 грудня 1875 — 24 лютого 1953 19 липня 1940 1938 — ком. 2 А (Судети); 1939 — розробник плану «Вейс» проти Польщі, Польська кампанія (командувач групою армій «Південь»); 1940 — Французька кампанія (командувач групою армій «А» — Ардени — Дюнкерк); 1941 — Німецько-радянська війна (командувач групою армій «Південь» — Україна-Ростов); з 01.03.1942 — головнокомандувач військами Вермахту на Заході (група армій «D» — Франція-Голландія), окупація Південної Франції, Нормандія, Ардени. 1945 — 48 знаходився під арештом.
16 Гюнтер фон Клюге 30 жовтня 1882 — 18 серпня 1944 19 липня 1940 З 1935 — ком. 6 АК; 1938 — Австрія, Судети; з серпня 1939 — ком. 4 А, Польська кампанія, Французька кампанія (Бельгія-Дюнкерк-Бретань), Німецько-радянська війна: 1941 — Білосток-Смоленськ-Москва; з 19.12.1941 — 29.10.1943 — командувач військами групи армій «Центр» замість Ф. фон Бока (Курська битва); 02.07 — 17.08.1944 — командувач військами групи армій «D» (одночасно головнокомандувач військами Вермахту на Західному фронті); після відсторонення від командування на шляху до Німеччини отруївся, побоюючись відповідальності за співучасть у замаху на фюрера.
17 Вальтер Модель 24 січня 1891 — 21 квітня 1945 1 березня 1944 1938 — нач.штабу 4АК (Дрезден); 1939: Польська кампанія; 1940: Французька кампанія — нач.штабу 16 А, з 11.1940 — ком. 3 тд; Німецько-радянська війна: 1941 — Білосток-Мінськ-Смоленськ-Лубни; 28.10.1941 — ком. 41 мехкорпусу: Москва; 16.01.1942 — ком. 9А: Ржев, Орел — Дніпро; 29.01.1944 — ком. групи армій «Північ» (замість Г. фон Кюхлера): Нарва; 30.03.1944 — ком. групи армій «Північна Україна»: Галичина; 28.06.1944 — ком. групи армій «Центр»: Білорусь, Литва — Варшава; 17.09.1944 — головнокомандувач військами Вермахту на Західному фронті (серпень-вересень) та групи армій «B» (замість Г. фон Клюге): Нормандія — Голландія — Рур. З метою запобігти полону застрелився 21.04.1945 р.
18 Ервін фон Віцлебен 4 грудня 1881 — 8 серпня 1944 19 липня 1940 1938 — командувач 1-ю армією (Рейн), командувач 2-го армійського командування (Франкфурті-на-Майні); 15.03.1941 — 21.03.1942 — командувач групою армій «D» і головнокомандувач військами Вермахту на Заході. Перебував у відставці. 08.08.1944, за участь у невдалому заколоті проти фюрера був засуджений до смертної кари і у цей же день повішений.
19 Фердинанд Шернер 12 червня 1892 — 2 липня 1973 5 квітня 1945 З 1937 — командир 98-го гірсько-піхотного полку (м. Міттенвальд), 1938 — брав участь в аншлюсі Австрії та окупації Судетської області. 1939: Польська кампанія (Львів); 1940: Французька кампанія (Бельгія-Франція), з 06.06.1940 — командир знов сформованої 6-ї гірсько-піхотної дивізії; Польща; 1941: Балканська (Греція); Німецько-радянська війна: Лапландія, 15.03.1942 — командир гірського корпусу «Норвегія»; жовтень 1943 — лютий 1944 — командир 40-го танкового корпусу (Нікополь); 07.04.1944 — 05.07.1944 — командувач групи армій «A»/групи армій «Південна Україна» (Молдавія, Крим); з 25.07.1944 — командувач групи армій «Північ» (Прибалтика); 17.01.1945 — командувач групи армій «Центр» (Польща/Словаччина — Сілезія — Чехія/Саксонія/Берлін). 18.05.1945 потрапив до рук американців, переданий до СРСР, де 1952 р. був засуджений до 25 років ув'язнення, але відбував покарання тільки до 1955 р., після чого був переданий владі ФРН, де знов був засуджений 1957 р. до 4,5 років позбавлення волі.
20 Едуард фон Бем-Ермолі 12 лютого 1856 — 9 грудня 1941 1918/1938 Австрійський воєначальник у 1875—1918 роках, брав участь у бойових діях у Галичині (1914-17) і на Півдні України (1918); з 01.1918 — фельдмаршал австро-угорської армії; після окупації Судет 1938 р. його звання було підтверджено німецькою владою

Маршали Люфтваффе

[ред. | ред. код]
Ім'я Портрет Роки життя Рік присвоєння звання Примітка
1 Герман Герінг 12 січня 1893 — 15 жовтня 1946 4 лютого 1938 Президент Рейхстагу, міністр-президент та рейхсштатгальтер Пруссії. Рейхсміністр авіації, Головнокомандувач Люфтваффе (з 1935), власник одного з найбільших німецьких промислових концернів «Герінг». З 19.07.1940 — Рейхсмаршал. Найближчий соратник Адольфа Гітлера, другий після фюрера керівник Третього рейху. Брав участь у 1-й світовій війні, був асом-льотчиком. З 1922 член Націонал-соціалістичної партії й керівник СА (штурмових загонів). Як політичний уповноважений Гітлера (з 1930) та голова рейхстагу (з серпня 1932), відіграв активну роль у встановленні нацистської диктатури в 1933. Засуджений на Нюрнберзькому процесі до смертної кари через повішення; перед стратою покінчив життя самогубством.

2 Ергард Мільх 30 березня 1892 — 25 січня 1972 19 липня 1940 У 1926—1933 роках головний виконавчий директор «Люфтганзи». З квітня 1933—1944 — Статс-секретар Імперського міністерства авіації. З 1940 — командувач 5-м повітряним флотом (Норвегія, Франція). З 1941 — начальник озброєнь ПС. Відбував покарання у 1947—1955 рр.
3 Альберт Кессельрінг 30 листопада 1885 — 16 липня 1960 19 липня 1940 Командував повітряним флотом під час агресії проти Польщі, Франції і СРСР, з грудня 1941 по травень 1945 головнокомандувач військами Південного Заходу (Середземномор'я, Італія) і Заходу (Західна Німеччина).
4 Гуго Шперрле 7 лютого 1885 — 2 квітня 1953 19 липня 1940 З жовтня 1933 року командир 8-го піхотного полку, оберст. У квітні 1934 року переведений у «секретні» Люфтваффе, де брав активну участь у їх створенні і очолив таємно створену 1-шу авіадивізію. З 1935 р. — командувач 5-м авіаційним військовим округом (Мюнхен). 1936 — 37 р.- командир легіону «Кондор» в Іспанії. З лютого 1938 р. — командувач 3-тю групою ПС (Мюнхен), (з 1939 р. — 3-й повітряний флот). Брав участь в аншлюсі Австрії та окупації Чехословаччини. Під час Польської кампанії 1939 року 3-й повітряний флот підтримував групу армій «C» (генерал-полковника В. Фон Лееб) на Західному фронті. У Французькій кампанії 1940 року авіація Шперрле підтримувала війська групи армій «A» (генерал-фельдмаршал Г. Фон Рундштедт). Після розгрому Франції очолив дії німецької авіації в «битві за Британію» (1940). У 1941—1944 роках — на чолі ПС Третього Рейху на Заході (Париж). У 1945 — 48 знаходився під арештом, але був виправданий і звільнений.
5 Вольфрам фон Ріхтгофен 10 жовтня 1895 — 12 липня 1945 16 лютого 1943 Служив у складі Легіону Кондор в Іспанії. З початком Другої світової війни командував спеціалізованим авіаційним об'єднанням штурмової авіації — 8-м повітряним корпусом в Польській кампанії, яке згодом перетворилося на повноцінний авіаційний корпус в кампаніях в Західній Європі. Продовжував діяти в передових порядках під час битви за Британію і у ході Балканської кампанії в 1940 і 1941. На Східному фронті він домігся помітних успіхів у Кримській кампанії в 1942 році. Після битві під Сталінградом був переведений на Середземноморський театр воєнних дій, де очолив ПС в Італійській кампанії. 1944 р. був відправлений у відставку за станом здоров'я. У травні 1945 року незабаром після капітуляції Німеччини був заарештований американськими військами, але 12 липня 1945 помер в полоні від пухлини мозку.
6 Роберт Ріттер фон Грайм 22 червня 1892 — 24 травня 1945 25 квітня 1945 У 1934 р. повернувся у відтворені ПС Німеччини; у 1937-39 р. — начальник Управління особового складу ОКЛ (Головне командування люфтваффе). З лютого 1939 р. — командир 5-ї авіаційної дивізії. У 1939 дивізія Грейма у складі 3-го повітряного флоту прикривала захід Рейху. На початку 1940 року 5-а авіадивізія була розгорнута в 5-й повітряний корпус, який брав участь у Французькій кампанії 1940 р., а у 1940—1941 рр. — в «битві за Британію». Навесні 1941 року 5-й корпус був перекинутий на Схід для підтримки групи армій «Південь», воював в Україні. У квітні 1942 року Грейм змінив генерала В. фон Ріхтгофена на посту командувача авіаційною оперативною групою «Ост», створеної замість 2-го повітряного флоту. У травні 1943 року група «Ост» була перетворена на 6-й повітряний флот, який підтримував групу армій «Центр» і німецькі війська на Смоленщині, в Білорусі, Східній Пруссії, Польщі і Померанії, в 1945 — на берлінському напрямку і в Чехословаччині. З 25.04.1945 — формальний командувач ПС Німеччини замість Г.Герінга. 23.05.1945 арештований американцями, наступного дня отруївся у шпиталі у Зальцбурзі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Семюель, Мітчем (1998). Фельдмаршалы Гитлера и их битвы (російською) . Смоленськ: Русич.