Генерал-фельдмаршал (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генерал-фельдмаршал

(Російська імператорська армія)

Погон Військові звання Росії
Категорія звань генералітет
НАТО
еквівалент
OF-10
Сухопутні війська Генерал-фельдмаршал
ВМС Генерал-адмірал

Генерал-фельдмаршал (рос. Генерал-фельдмаршал (Россия) — найвищий військовий чин в Російської імператорської армії з рубежу XVII—XVIII століть до 1917 року.

За Табелем про ранги — військовий чин І класу, рівний генерал-адміралу на флоті, канцлеру та дійсному таємному раднику І класу на цивільній службі. За Військовим статутом 1716 року, «генерал-фельдмаршал (чи аншеф) є головним командувачем серед генералів у війську»[1].

Знаками розрізнення були фельдмаршальський жезл, мундир, шарф, особиста зброя тощо, а з XIX століття схрещені жезли стали зображуватись також на погонах та еполетах у генерал-фельдмаршалів.

Мундир російського генерала-фельдмаршала. 1793

Історія

[ред. | ред. код]

Чин запроваджений Петром I; 19 квітня 1700 року першим його одержав найближчий сподвижник царя Головін Ф. О.

Вже за часів Петра I в російській армії було два генерал-фельдмаршали (Головін Ф. О. і де Круа, потім Головін Ф. О. і Шереметєв Б. П., потім Шереметєв Б. П. і Меншиков О. Д., 1724 року був призначений другий генерал-фельдмаршал Рєпнін А. І.).

При Петра I існував також чин генерал-фельдмаршал-лейтенант (тобто заступник генерал-фельдмаршала, вище за генерал-аншефа), воно було присвоєно лише двом прийнятим на російську службу іноземцям: Георгу Бенедикту Огільві (у 1702 році, з 1706 року на саксонській службі) і Генріху Гольцю (у 1707 році, 1711 року звільнений з служби), і згодом не присвоювалося.

За правління Катерини I генерал-фельдмаршалів стало четверо (Меншиков О. Д., Рєпнін А. І., Голіцин М. М. і Сапега Я. К.; місце невдовзі померлого Рєпніна відразу ж зайняв Брюс Я. В.), за Петра II — три (до Голіцина додалися Долгоруков В. В. та Трубецькой І. Ю.).

За часи правління Анни Іванівні була відновлена практика щодо двох генерал-фельдмаршалів у російській армії: першим з 1732 року був Мініх Б-К., другим у 1736 році став Лассі П. П.

За Єлизавети генерал-фельдмаршалів стало знову троє (не рахуючи старого князя Трубецького І. Ю.): повернувся на службу князь Долгоруков В. В. (президент Військової колегії), генерал-фельдцейхмейстер принц Гессен-Гомбурзький та генерал-губернатор Ліфляндії Лассі П. П., батько майбутнього австрійського фельдмаршала Моріца фон Лассі. До початку Семирічної війни у 1756 році в російській армії не було генерал-фельдмаршалів, однак відразу ж з початком військової кампанії 5 вересня 1756 року Єлизавета Петрівна присвоїла звання генерал-фельдмаршала відразу чотирьом чоловікам.

У XVIII столітті також з'явилася практика присвоювати звання генерал-фельдмаршал, поряд із воєначальниками, цивільним особам: Трубєцкой М. Ю., Шувалов О. І., Бестужев-Рюмін О. П. (раніше канцлер, тобто зі збереженням класу), Розумовський К. Г. (як компенсація за скасовану посаду гетьмана).

Нерідко чин присвоювався як почесна нагорода іноземним воєначальникам, які ніколи не служили в російській армії. Серед них такі відомі воєначальники, як герцог Веллінгтон, австрійський фельдмаршал Йоганн Йозеф Радецький та прусський генерал-фельдмаршал Гельмут фон Мольтке Старший, а також кілька монархів і членів їхніх сімей (у 1872 році Олександр II завітав фельдмаршальськими жезлами чотирьох членів родини Гогенцоллернів).

У XX столітті це звання вже не присвоювалося російським воєначальникам, його отримували лише зарубіжні монархи як почесний титул. До моменту скасування Табелі про ранги в 1917 році живим був тільки один російський генерал-фельдмаршал — Нікола I Петрович (король Чорногорії). Останній генерал-фельдмаршал російської служби Мілютін Д. О. помер у 1912 році.

Список генерал-фельдмаршалів Російської імперії

[ред. | ред. код]
Генерал-фельдмаршали Російської імператорської армії
Дата присвоєння звання Ім'я та титули Зображення (фото) Народився Помер
1 19 серпня 1700 Головін Федір Олексійович
граф
9 листопада 1650 10 серпня 1706
2 29 листопада 1700 Круа Карл-Євгеній
герцог
генерал-фельдмаршал Саксонії
1651 30 січня 1702
3 30 грудня 1701 Шереметєв Борис Петрович
граф
5 травня 1652 28 лютого 1719
4 7 липня 1709 Меншиков Олександр Данилович
Найясніша Вельможність
генералісимус
16 листопада 1673 23 листопада 1729
5 7 травня 1724 Рєпнін Анікіта Іванович
князь
1668 14 липня 1726
6 21 травня 1725 Голіцин Михайло Михайлович
князь
11 листопада 1675 21 грудня 1730
7 10 березня 1726 Ян Казимир Сапега
граф
великий гетьман литовський
1675 22 лютого 1730
8 6 липня 1726 Брюс Яків Вілімович
граф
11 травня 1677 30 квітня 1735
9 25 лютого 1728 Долгоруков Василь Володимирович
князь
січень 1667 11 лютого 1746
10 25 лютого 1728 Трубецькой Іван Юрійович
князь
28 липня 1667 27 січня 1750
11 25 лютого 1732 Бургард-Крістоф Мініх
граф
9 травня 1683 27 жовтня 1767
12 17 лютого 1736 Лассі Петро Петрович
граф
30 жовтня 1678 19 квітня 1751
13 25 квітня 1742 Людвиг Груно Гессен-Гомбурзький 15 січня 1705 23 жовтня 1745
14 5 вересня 1756 Трубєцкой Микита Юрієвич
князь
5 червня 1699 27 жовтня 1767
15 5 вересня 1756 Бутурлін Олександр Борисович
граф
29 липня 1704 11 вересня 1767
16 5 вересня 1756 Розумовський Олексій Григорович
князь
граф
28 березня 1709 17 липня 1771
17 5 вересня 1756 Апраксін Степан Федорович 10 серпня 1702 17 серпня 1758
18 18 серпня 1759 Салтиков Петро Семенович
граф
21 грудня 1698 6 січня 1773
19 28 грудня 1761 Шувалов Олександр Іванович
граф
19 лютого 1711 24 жовтня 1771
20 28 грудня 1761 Шувалов Петро Іванович
граф
1711 15 січня 1762
21 9 січня 1762 Петер Гольштейн-Бекський
принц
7 грудня 1696 22 березня 1775
22 9 лютого 1762 Георг Людвиг
принц
16 березня 1719 7 вересня 1763
23 3 липня 1762 Бестужев-Рюмін Олексій Петрович
граф
1 червня 1693 21 квітня 1766
24 1764 Кирило Розумовський
гетьман Війська Запорозького
князь
граф
29 березня 1728 21 січня 1803
25 22 вересня 1769 Голіцин Олександр Михайлович
князь
29 листопада 1718 19 жовтня 1783
26 2 серпня 1770 Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович
граф
15 січня 1725 19 грудня 1796
27 22 вересня 1773 Чернишов Захар Григорович
граф
18 березня 1722 29 серпня 1784
28 2 лютого 1784 Потьомкін Григорій Олександрович
Найясніша Вельможність
24 вересня 1739 16 жовтня 1791
29 19 листопада 1794 Суворов Олександр Васильович
князь
граф
генералісимус
фельдмаршал Священної Римської імперії
24 листопада 1730 18 травня 1800
30 8 листопада 1796 Салтиков Микола Іванович
Найясніша Вельможність
граф
11 листопада 1736 5 червня 1816
31 8 листопада 1796 Репнін Микола Васильович
князь
22 березня 1734 24 травня 1801
32 8 листопада 1796 Чернишов Іван Григорович
граф
24 листопада 1726 26 лютого 1797
33 15 грудня 1796 Салтиков Іван Петрович
граф
28 червня 1730 14 листопада 1805
34 5 квітня 1797 Ельмпт Іван Карпович
граф
1725 10 травня 1802
35 5 квітня 1797 Мусін-Пушкін Валентин Платонович
граф
17 грудня 1735 20 липня 1804

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • ГЕНЕРАЛ-ФЕЛЬДМАРШАЛЫ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ(рос.)
  • Волков С. В. Генералитет Российской империи: Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II: в 2 томах. — М.: Центрполиграф, 2009. — Т. 1: А—К. — С. 722. — ISBN 978-5-227-02054-3.

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. Отечественная история с древнейших времен до 1917 года. Энциклопедия в 5 т. / Т.1: А—Д. Гл. ред. В. Л. Янин. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1994. — 688 с. — ISBN 5-85270-076-2. — С.527.