Генерал-фельдмаршал (Російська імперія)

Генерал-фельдмаршал (Російська імператорська армія)
Погон	Військові звання Росії
Категорія звань	генералітет
НАТО еквівалент	OF-10
Сухопутні війська	Генерал-фельдмаршал
ВМС	Генерал-адмірал

Генерал-фельдмаршал (рос. Генерал-фельдмаршал (Россия) — найвищий військовий чин в Російської імператорської армії з рубежу XVII—XVIII століть до 1917 року.

За Табелем про ранги — військовий чин І класу, рівний генерал-адміралу на флоті, канцлеру та дійсному таємному раднику І класу на цивільній службі. За Військовим статутом 1716 року, «генерал-фельдмаршал (чи аншеф) є головним командувачем серед генералів у війську».

Знаками розрізнення були фельдмаршальський жезл, мундир, шарф, особиста зброя тощо, а з XIX століття схрещені жезли стали зображуватись також на погонах та еполетах у генерал-фельдмаршалів.

Мундир російського генерала-фельдмаршала. 1793

Історія

Чин запроваджений Петром I; 19 квітня 1700 року першим його одержав найближчий сподвижник царя Головін Ф. О.

Вже за часів Петра I в російській армії було два генерал-фельдмаршали (Головін Ф. О. і де Круа, потім Головін Ф. О. і Шереметєв Б. П., потім Шереметєв Б. П. і Меншиков О. Д., 1724 року був призначений другий генерал-фельдмаршал Рєпнін А. І.).

При Петра I існував також чин генерал-фельдмаршал-лейтенант (тобто заступник генерал-фельдмаршала, вище за генерал-аншефа), воно було присвоєно лише двом прийнятим на російську службу іноземцям: Георгу Бенедикту Огільві (у 1702 році, з 1706 року на саксонській службі) і Генріху Гольцю (у 1707 році, 1711 року звільнений з служби), і згодом не присвоювалося.

За правління Катерини I генерал-фельдмаршалів стало четверо (Меншиков О. Д., Рєпнін А. І., Голіцин М. М. і Сапега Я. К.; місце невдовзі померлого Рєпніна відразу ж зайняв Брюс Я. В.), за Петра II — три (до Голіцина додалися Долгоруков В. В. та Трубецькой І. Ю.).

За часи правління Анни Іванівні була відновлена практика щодо двох генерал-фельдмаршалів у російській армії: першим з 1732 року був Мініх Б-К., другим у 1736 році став Лассі П. П.

За Єлизавети генерал-фельдмаршалів стало знову троє (не рахуючи старого князя Трубецького І. Ю.): повернувся на службу князь Долгоруков В. В. (президент Військової колегії), генерал-фельдцейхмейстер принц Гессен-Гомбурзький та генерал-губернатор Ліфляндії Лассі П. П., батько майбутнього австрійського фельдмаршала Моріца фон Лассі. До початку Семирічної війни у 1756 році в російській армії не було генерал-фельдмаршалів, однак відразу ж з початком військової кампанії 5 вересня 1756 року Єлизавета Петрівна присвоїла звання генерал-фельдмаршала відразу чотирьом чоловікам.

У XVIII столітті також з'явилася практика присвоювати звання генерал-фельдмаршал, поряд із воєначальниками, цивільним особам: Трубєцкой М. Ю., Шувалов О. І., Бестужев-Рюмін О. П. (раніше канцлер, тобто зі збереженням класу), Розумовський К. Г. (як компенсація за скасовану посаду гетьмана).

Нерідко чин присвоювався як почесна нагорода іноземним воєначальникам, які ніколи не служили в російській армії. Серед них такі відомі воєначальники, як герцог Веллінгтон, австрійський фельдмаршал Йоганн Йозеф Радецький та прусський генерал-фельдмаршал Гельмут фон Мольтке Старший, а також кілька монархів і членів їхніх сімей (у 1872 році Олександр II завітав фельдмаршальськими жезлами чотирьох членів родини Гогенцоллернів).

У XX столітті це звання вже не присвоювалося російським воєначальникам, його отримували лише зарубіжні монархи як почесний титул. До моменту скасування Табелі про ранги в 1917 році живим був тільки один російський генерал-фельдмаршал — Нікола I Петрович (король Чорногорії). Останній генерал-фельдмаршал російської служби Мілютін Д. О. помер у 1912 році.

Список генерал-фельдмаршалів Російської імперії

Генерал-фельдмаршали Російської імператорської армії

№	Дата присвоєння звання	Ім'я та титули	Зображення (фото)	Народився	Помер
1	19 серпня 1700	Головін Федір Олексійович граф		9 листопада 1650	10 серпня 1706
2	29 листопада 1700	Круа Карл-Євгеній герцог генерал-фельдмаршал Саксонії		1651	30 січня 1702
3	30 грудня 1701	Шереметєв Борис Петрович граф		5 травня 1652	28 лютого 1719
4	7 липня 1709	Меншиков Олександр Данилович Найясніша Вельможність генералісимус		16 листопада 1673	23 листопада 1729
5	7 травня 1724	Рєпнін Анікіта Іванович князь		1668	14 липня 1726
6	21 травня 1725	Голіцин Михайло Михайлович князь		11 листопада 1675	21 грудня 1730
7	10 березня 1726	Ян Казимир Сапега граф великий гетьман литовський		1675	22 лютого 1730
8	6 липня 1726	Брюс Яків Вілімович граф		11 травня 1677	30 квітня 1735
9	25 лютого 1728	Долгоруков Василь Володимирович князь		січень 1667	11 лютого 1746
10	25 лютого 1728	Трубецькой Іван Юрійович князь		28 липня 1667	27 січня 1750
11	25 лютого 1732	Бургард-Крістоф Мініх граф		9 травня 1683	27 жовтня 1767
12	17 лютого 1736	Лассі Петро Петрович граф		30 жовтня 1678	19 квітня 1751
13	25 квітня 1742	Людвиг Груно Гессен-Гомбурзький		15 січня 1705	23 жовтня 1745
14	5 вересня 1756	Трубєцкой Микита Юрієвич князь		5 червня 1699	27 жовтня 1767
15	5 вересня 1756	Бутурлін Олександр Борисович граф		29 липня 1704	11 вересня 1767
16	5 вересня 1756	Розумовський Олексій Григорович князь граф		28 березня 1709	17 липня 1771
17	5 вересня 1756	Апраксін Степан Федорович		10 серпня 1702	17 серпня 1758
18	18 серпня 1759	Салтиков Петро Семенович граф		21 грудня 1698	6 січня 1773
19	28 грудня 1761	Шувалов Олександр Іванович граф		19 лютого 1711	24 жовтня 1771
20	28 грудня 1761	Шувалов Петро Іванович граф		1711	15 січня 1762
21	9 січня 1762	Петер Гольштейн-Бекський принц		7 грудня 1696	22 березня 1775
22	9 лютого 1762	Георг Людвиг принц		16 березня 1719	7 вересня 1763
23	3 липня 1762	Бестужев-Рюмін Олексій Петрович граф		1 червня 1693	21 квітня 1766
24	1764	Кирило Розумовський гетьман Війська Запорозького князь граф		29 березня 1728	21 січня 1803
25	22 вересня 1769	Голіцин Олександр Михайлович князь		29 листопада 1718	19 жовтня 1783
26	2 серпня 1770	Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович граф		15 січня 1725	19 грудня 1796
27	22 вересня 1773	Чернишов Захар Григорович граф		18 березня 1722	29 серпня 1784
28	2 лютого 1784	Потьомкін Григорій Олександрович Найясніша Вельможність		24 вересня 1739	16 жовтня 1791
29	19 листопада 1794	Суворов Олександр Васильович князь граф генералісимус фельдмаршал Священної Римської імперії		24 листопада 1730	18 травня 1800
30	8 листопада 1796	Салтиков Микола Іванович Найясніша Вельможність граф		11 листопада 1736	5 червня 1816
31	8 листопада 1796	Репнін Микола Васильович князь		22 березня 1734	24 травня 1801
32	8 листопада 1796	Чернишов Іван Григорович граф		24 листопада 1726	26 лютого 1797
33	15 грудня 1796	Салтиков Іван Петрович граф		28 червня 1730	14 листопада 1805
34	5 квітня 1797	Ельмпт Іван Карпович граф		1725	10 травня 1802
35	5 квітня 1797	Мусін-Пушкін Валентин Платонович граф		17 грудня 1735	20 липня 1804

Див. також

• Список фельдмаршалів (генерал-фельдмаршалів) Німеччини
• Маршал Російської Федерації
• Фельдмаршал (Велика Британія)
• Головний маршал Франції
• Адмірал Франції

Посилання

• ГЕНЕРАЛ-ФЕЛЬДМАРШАЛЫ РОССИЙСКОЙ ИМПЕРИИ(рос.)
• Волков С. В. Генералитет Российской империи: Энциклопедический словарь генералов и адмиралов от Петра I до Николая II: в 2 томах. — М.: Центрполиграф, 2009. — Т. 1: А—К. — С. 722. — ISBN 978-5-227-02054-3.

Примітки

Виноски

Джерела