Старочорторийська сільська рада (Любарський район)
Старочорторийська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР Україна | ||
Область | Житомирська округа Бердичівська округа Вінницька область Житомирська область | ||
Район | Любарський район Дзержинський район | ||
Адм. центр | с. Стара Чортория | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 1 червня 2020 року | ||
Код КОАТУУ | 1823186400 | ||
Облікова картка | Старочорторийська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 16 | ||
Голова ради | Гулько Микола Васильович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 39,166 км² | ||
Населення | 2136 | ||
Густота | 54,54 осіб/км² | ||
Населені пункти | 3 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Соборна, 75, с. Стара Чортория, Любарський р-н, Житомирська обл., 13122 | ||
Старочорторийська сільська рада (Старо-Чорторийська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Любарському і Дзержинському районах Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Стара Чортория.
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Стара Чортория
- с. Борушківці
- с. Дослідне
Кількість населення ради станом на 1923 рік становила 2 247 осіб, кількість дворів — 441[1].
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 2 576 осіб, з них за статтю: чоловіків — 1 211, жінок — 1 365, етнічний склад: українців — 2 536, росіян — 9, євреїв — 15, поляків — 15, інших — 1. Кількість господарств — 565, з них несільського типу — 29[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради станом на 12 січня 1989 року становила 2 180 осіб.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 2 136 осіб[3].
Рада складалася з 16 депутатів та голови.
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Гулько Микола Васильович | Сільський голова, 1955 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Гулько Микола Васильович | Сільський голова, 1955 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Створена 1923 року в складі сіл Деревичка, Стара Чортория та хутора Білинщина Ново-Чорторийської волості Полонського повіту Волинської губернії. 17 грудня 1926 року в підпорядкуванні значилися хутори Ведмежий Яр, Драгунів Яр, За Случчю, виселки Тік та Старочорторийська досвідна станція (згодом — Дослідне Поле). 4 вересня 1928 року в с. Деревичка створено окрему Малодеревичківську сільську раду Любарського району. На 1 жовтня 1941 року хутори Білинщина, Ведмежий Яр, Драгунів Яр, За Случчю, Тік не перебували на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Любарського району Житомирської області, на обліку в раді перебували с. Стара Чортория та х. Дослідне Поле (згодом — Дослідне)[6].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Любарського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Дослідне та Стара Чортория[7].
10 травня 1972 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 194 «Про ліквідацію, утворення, окремих сільрад та зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів Любарського і Малинського районів», підпорядковано с. Борушківці Великодеревичівської сільської ради Любарського району[5].
Ліквідована 1 червня 2020 року через добровільне приєднання до складу Любарської селищної територіальної громади Любарського району Житомирської області[8].
Входила до складу Любарського (7.03.1923 р., 4.01.1965 р.) та Дзержинського (30.12.1962 р.) районів[5].
- ↑ Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17.ХІІ 1926 р.) (PDF) (вид. Бердичівське округове статистичне бюро). Бердичів. 1927. с. 62. Архів оригіналу (PDF) за 23 листопада 2021. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ rada.gov.ua
- ↑ а б в Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795-2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 115, 202, 219, 269, 288, 471, 588. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Попівський М. (1947). Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше (вид. Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Українське вид-во політичної літератури. с. 178. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Шелягин А. (1973). Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF) (вид. Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР). Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України. с. 141. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 14 вересня 2024.
- ↑ Старочорторийська сільська рада Житомирська область, Любарський район. Верховна Рада України. Процитовано 13 вересня 2020.