Координати: 50°31′51″ пн. ш. 24°21′58″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.36611° сх. д. / 50.53083; 24.36611
Очікує на перевірку

Стенятин (Шептицький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Стенятин
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Сокальська міська громада
Код КАТОТТГ UA46120110480012904
Основні дані
Засноване перша згадка 1442 р.
Населення 145
Площа 3,468 км²
Густота населення 420,13 осіб/км²
Поштовий індекс 80024
Географічні дані
Географічні координати 50°31′51″ пн. ш. 24°21′58″ сх. д. / 50.53083° пн. ш. 24.36611° сх. д. / 50.53083; 24.36611
Середня висота
над рівнем моря
197 м
Водойми р. Роятинка
Місцева влада
Староста Студінський Григорій Ярославович
Карта
Стенятин. Карта розташування: Україна
Стенятин
Стенятин
Стенятин. Карта розташування: Львівська область
Стенятин
Стенятин
Мапа
Мапа

CMNS: Стенятин у Вікісховищі

Стеня́тин — село в Україні, у Сокальській міській територіальній громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 1567 осіб (2001).

Історія

[ред. | ред. код]

Стенятин вперше згадується в письмових джерелах 1449. Наприкінці літа 1920 року на нетривалий час був окупований частинами Червоної Армії, в той час тут діяв ревком.

Стара дерев'яна та нова мурована церква Воздвиження Чесного Хреста (фото 1901 р.)

У період окупації Польщею Стенятин 1 січня 1926 р. з гміни (самоврядної громади) Стенятин Сокальського повіту вилучено оселі на розпарцельованій (розділеній) частині фільварку Розалівка і нерозпарцельовану частину та утворену з них самоврядну гміну Станіславівка[1].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ[2]. Стенятин увійшов до гміни Скоморохи.

У 1939 році в селі Стенятин проживало 2240 мешканців (1990 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 90 поляків, 80 євреїв і 20 чехів)[3].

У 1943—1944 р. польська колонія стала гніздом для польської боївки АК[4] Боївку 9.04.1944 вибили відділи УПА «Галайда» і «Тигри» ВО-2 «Буг»[5].

Пам'ятники

[ред. | ред. код]
Братська могила радянських воїнів

1968 встановлено пам'ятник Леніну. На честь односельців, полеглих на фронтах війни, того ж року встановлено монумент Слави та пам'ятник воїнам-визволителям, які загинули в боях за село (скульптор Іван Самотос)[6].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Dz.U. 1925 nr 106 poz. 754 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 września 1925 r. o utworzeniu samodzielnej gminy wiejskiej pod nazwą «Stanisławówka» w powiecie sokalskim w województwie lwowskiem. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. Dz.U. 1934 nr 64 poz. 554 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu sokalskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81, 122 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 4 жовтня 2016.
  4. Звіти про бої УПА біля сіл Посадів, Плебанка, Карів, Вандзін, Яструбичі, фільварку Нивки, села Кароль. Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  5. Опис боїв за Посадів; До повідомлення "бої за Посадів". Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 10 листопада 2018.
  6. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 339—340.

Посилання

[ред. | ред. код]