Перейти до вмісту

Полторак Степан Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Степан Полторак)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полторак.
Степан Тимофійович Полторак
 Генерал армії України
Загальна інформація
Народження11 лютого 1965(1965-02-11) (59 років)
Весела Долина, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Україна Україна
Alma MaterНаціональний університет оборони України
СтупіньДоктор філософії з педагогіки
Військова служба
Роки служби1983—2018
ПриналежністьСРСР СРСР → Україна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили (2014—2018)
 МВС (2002—2014)
Командування
14 жовтня 2014 — 29 серпня 2019
ПопередникВалерій Гелетей
НаступникАндрій Загороднюк
28 лютого 2014 — 14 жовтня 2014
ПопередникСтаніслав Шуляк
НаступникОлександр Кривенко (в.о)
березень 2002 — 28 лютого 2014
ПопередникГоворуха Віктор Володимирович
НаступникВолодимир Пеньков
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За бездоганну службу» ІІІ ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни»
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
«Лицар Закону» (МВС України)
«Лицар Закону» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
«Хрест Слави» (МВС України)
«За безпеку народу» I ст. (МВС України)
«За безпеку народу» I ст. (МВС України)
«За безпеку народу» II ст. (МВС України)
«За безпеку народу» II ст. (МВС України)
«Закон і честь» (МВС України)
«Закон і честь» (МВС України)
«Почесний знак МВС України»
«Почесний знак МВС України»
«За відзнаку в службі» I ст. (МВС України)
«За відзнаку в службі» I ст. (МВС України)
«За відзнаку в службі» II ст. (МВС України)
«За відзнаку в службі» II ст. (МВС України)
«За розвиток науки, техніки та освіти» I ст. (МВС України)
«За розвиток науки, техніки та освіти» I ст. (МВС України)
«За розвиток науки, техніки та освіти» II ст. (МВС України)
«За розвиток науки, техніки та освіти» II ст. (МВС України)
Медаль «10 років МВС України»
Медаль «10 років МВС України»
Медаль «15 років МВС України»
Медаль «15 років МВС України»
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (МВС України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (МВС України)
Медаль Жукова
Медаль Жукова
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
CMNS: Полторак Степан Тимофійович у Вікісховищі

Степа́н Тимофі́йович Полтора́к (нар. 11 лютого 1965, село Весела Долина, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український військовий діяч, генерал армії України, міністр оборони України (2014—2019), командувач Національної гвардії України (2014), начальник Академії внутрішніх військ МВС України (2002—2014). Від 13 жовтня 2018 року завершив військову кар'єру, продовживши обіймати посаду міністра як цивільний[1].

Повний лицар ордену Богдана Хмельницького, кандидат педагогічних наук, доцент.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 11 лютого 1965 у селі Весела Долина, Тарутинський район, Одеська область, Українська РСР.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Орджоникідзівське вище військове Червонопрапорне командне училище МВС СРСР ім. С. М. Кірова, Військову академію Збройних Сил України.

У 2003 захистив дисертацію кандидата педагогічних наук на тему «Педагогічні умови формування умінь командира підрозділу у майбутніх офіцерів МВС України».

У 2018[2] році захистив дисертацію доктора наук з державного управління на тему «Уніфікація механізмів державного управління реформуванням Збройних сил України в умовах трансформаційного суспільства» у Національному університеті цивільного захисту України.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

На військовій службі з серпня 1983. Службу проходив на посадах: командира взводу, роти, начальника штабу батальйону, командира батальйону, полку, бригади. З посади начальника управління бойової та спеціальної підготовки внутрішніх військ МВС України у березні 2002 призначений начальником Академії внутрішніх військ МВС України.

21 серпня 2007 надано військове звання генерал-лейтенанта

28 лютого 2014 — указом в.о. Президента України Олександра Турчинова № 171/2014 призначений командувачем Внутрішніх військ МВС України.

15 квітня 2014 — Верховна Рада України призначила Степана Полторака командувачем Національної гвардії України[3].

23 серпня 2014 надано військове звання генерал-полковника[4][5].

14 жовтня 2014 — Верховна Рада призначила Степана Полторака міністром оборони.

За це проголосували 245 депутатів.

14 жовтня 2015 року Президент України Петро Порошенко надано військове звання генерала армії України міністру оборони України Степану Полтораку[6].

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Степан Полторак перепризначений на посаду міністра оборони України[7].

13 жовтня 2018 року Президент України Петро Порошенко повідомив, що задовольнив рапорт генерала армії С. Полторака про звільнення з військової служби, і що він і надалі очолюватиме Міністерство оборони, — відповідно до вимог закону України «Про національну безпеку України» з 1 січня 2019 року посаду Міністра оборони України має посідати цивільна особа[1].

Від 27 жовтня 2014 року[8] до 6 вересня 2019 року[9] — член РНБО.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Оцінки та критика

[ред. | ред. код]

22 грудня 2016 року в приміщенні Верховної Ради України Степану Полтораку була присвоєна[29] екологічна антипремія «Свинство року» в номінації «знищувач природної спадщини року». Антипремію оголосив народний депутат Остап Єднак за дії Міністерства оборони, що призвели до знищення заказника «Тарутинський степ» на Одещині[30].

4 вересня 2021 року головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» висловив думку, що Степан Полторак був найбільш ефективним Міністром оборони України часів Незалежності[31].

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Завершилася Ваша високодостойна служба в армії, але триває Ваше служіння Україні — Президент Міністру оборони Степану Полтораку. http://www.mil.gov.ua/. Міністерство оборони України. 13 жовтня 2018. Процитовано 13 жовтня 2018.
  2. ↑ Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського - Книжкові видання та компакт-диски.
  3. ↑ Верховна Рада призначила командувачем Нацгвардії екс-очільника ВВ. Українська правда. 15 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 6 червня 2021.
  4. ↑ Указ Президента України № 678/2014 від 23 серпня 2014 «Про присвоєння спеціальних та військових звань»
  5. ↑ Глава держави присвоїв чергові звання Віктору Муженку та Степану Полтораку // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24.08.2014. Архів оригіналу за 28.11.2014. Процитовано 24.08.2014.
  6. ↑ Порошенко присвоїв звання генерала армії Полтораку. ukranews.com. Українські новини. 15 жовтня 2015.
  7. ↑ Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). ukranews.com. Українські новини. 14 квітня 2016.
  8. ↑ Указ Президента України від 27 жовтня 2014 року № 827/2014 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  9. ↑ Указ Президента України від 6 вересня 2019 року року № 665/2019 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  10. ↑ Указ Президента України №678/2014 "Про присвоєння військових звань".
  11. ↑ Указ Президента України від 14 жовтня 2015 року № 581/2015 «Про присвоєння військових звань»
  12. ↑ Указ Президента України №581/2015 "Про присвоєння військових звань". 14 жовтня 2015.
  13. ↑ Указ Президента України від 12 жовтня 2018 року № 321/2018 «Про нагородження С.Полторака орденом Богдана Хмельницького»
  14. ↑ Указ Президента України від 18 квітня 2016 року № 162/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  15. ↑ Указ Президента України від 24 березня 2006 року № 258/2006 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців внутрішніх військ МВС України»
  16. ↑ Указ Президента України від 20 жовтня 1998 року № 1161/98 «Про відзначення нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»
  17. ↑ Офіційний портрет: [1] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — перший ряд, третя планка
  18. ↑ Офіційний портрет: [2] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — перший ряд, четверта планка
  19. ↑ Офіційний портрет: [3] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — другий ряд, перша планка
  20. ↑ Офіційний портрет: [4] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — другий ряд, друга планка
  21. ↑ Офіційний портрет: [5] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — другий ряд, третя планка
  22. ↑ Указ Президента України від 24 березня 2009 року № 181/2009 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців внутрішніх військ МВС України»
  23. ↑ Офіційний портрет: [6] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — п'ятий ряд, третя планка
  24. ↑ а б в г д Полторак Степан Тимофійович // Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 12 жовтня 2014.
  25. ↑ Офіційний портрет: [7] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — другий ряд, четверта планка
  26. ↑ Офіційний портрет: [8] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — третій ряд, перша та друга планкі
  27. ↑ Офіційний портрет: [9] [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.] — четвертий ряд, третя планка
  28. ↑ Міністерство оборони України. Міністерство оборони України - Накази Міністерства оборони України за 2014 рік.
  29. ↑ Петро Порошенко став лідером антирейтингу «Свинство року». Facebook. Остап Єднак - Ostap Yednak. 22 грудня 2016. Процитовано 8 листопада 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  30. ↑ Національні парки і заповідники VS Міноборони: підсумки 2016 року – Екологія Право Людина. Екологія Право Людина (укр.). 9 лютого 2017. Процитовано 10 липня 2023.
  31. ↑ ПРОЇХАТИСЬ НА ТАНКУ ПО АРБАТУ! Головнокомандувач Валерій ЗАЛУЖНИЙ. Рандеву з Яніною Соколовою (укр.), 4 вересня 2021, процитовано 10 липня 2023

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
Військові посади
Попередник:
Валерій Гелетей 		Міністр оборони
14 жовтня 2014 — 29 серпня 2019 		Наступник:
Андрій Загороднюк
Попередник:
Олександр Чаповський 		Командувач
Національної гвардії
19 березня 2014 — 14 жовтня 2014 		Наступник:
Олександр Кривенко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Полторак_Степан_Тимофійович&oldid=43312237