Сухоцький Віталій Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сухоцький Віталій Якович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження15 вересня 1999(1999-09-15)
Підзвіринець, Городоцький район, Львівська область, Україна
Смерть4 березня 2023(2023-03-04) (23 роки)
Іванівське, Бахмутська міська громада, Бахмутський район, Донецька область, Україна
ПохованняПідзвіринець
ПсевдоДовгий
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Віта́лій Я́кович Сухо́цький (15 вересня 1999, с. Підзвіринець Комарнівської ТГ, Львівська область — 4 березня 2023[1], поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутський район, Донецька область) — старший солдат, командир відділення обчислення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни (АТО) з 2017 року, нагороджений  медаллю «За військову службу Україні» (2022) та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно, 2023).

Біографія

[ред. | ред. код]

Віталій Сухоцький народився 15 вересня 1999 року у с. Підзвіринець на Львівщині.

У 18 років підписав контракт та став військовослужбовцем Збройних сил України. Учасник бойових дій АТО/ООС. Проходив військову службу в зоні бойових дій на сході України.

З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року Віталій Сухоцький брав участь у важких боях в південно-східному напрямку, зокрема й на Донеччині. Виконував обов'язки командира відділення обчислення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

Старший солдат Віталій Сухоцький загинув 4 березня 2023 року під час важких боїв з російськими військами поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського район Донецької області.

Прощання з загиблим Героєм відбулося 7 березня 2023 року. Поховали воїна у рідному селі.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль «За військову службу Україні» (28 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі"[2];
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (14 квітня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[3].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]